Постанова № 10771040, 11.08.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

06 серпня 2009 року Справа № 2-15/11272-2007                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 06.12.2007 року у справі №2-15/11272-2007

за позовом           орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а,Сімферополь,95000)

в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Лінійна, 10,Євпаторія,97400)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Ювес" (вул. Інтернаціональна, 124,Євпаторія,97400)

про стягнення 22013,85 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Згідно матеріалів справи, що також встановлено місцевим господарським судом, орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ювес" про стягнення 22013,85 грн. заборгованості, у тому числі : 20391,68 грн. основного боргу,1380,76 грн. пені та 3% річних у розмірі 241,41 грн. за договором постачання теплової енергії № 226 від 01.01.2003 року.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором № 226 від 01.01.2003 року на суму 20391,68 грн. за період з 01.10.2006 року по 01.08.2007 року .

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що за умовами пункту 6.1. договору № 226 від 01.03.2003 року, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються лише у опалюваний період, а не за кожний місяць на протязі року, як того вимагає позивач.

Відповідач також вважає, що позивачем значно завищена кількість відпущеної теплової енергії. Так, згідно доводів відповідача, відповідач не отримував послуги теплопостачання за адресою: вулиця Некрасова,92, у зв’язку з відсутністю там централізованої системи опалення; по проспекту Леніна,40/12 міста Євпаторія, оскільки із 06.08.2004 року орендодавцем, а саме комунальним підприємством «Гарант»міста Євпаторія дане приміщення було відключено від центральної системи опалення; по вулиці 9 травня ,39-б, міста Євпаторія, оскільки дане приміщення є напівпідвальним та без центральної системи опалення. При цьому відповідач погоджується з тим, що нежиле приміщення по

вулиці 9 травня,39-б міста Євпаторія опалюється лише площею 140 кв.м., а не 185,5 кв.м., як стверджує позивач .

Згідно доповнення до відзиву на позовну заяву (а.с. 121-123), відповідач вважає договір № 226 від 01.01.2003 року на постачання теплової енергії таким, що втратив чинність із 01.01.2006 року, оскільки даний договір не приведено у відповідність до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги»№ 1875 від 24.06.2004 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2007 року у справі № 2-15/11272-2007 (суддя Іщенко І.А.) у позові позивачу відмовлено.

При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходів із того, що договір № 226 від 01.01.2003 року, на який посилається позивач як на підставу позовних вимог втратив чинність із 01.01.2006 року, оскільки даний договір не приведено у відповідність до вимог частини 2 розділу VII Закону України «Про житлово-комунальні послуги», таким чином відсутні підстави позову.

Відмовляючи позивачу у позові, господарський суд Автономної Республіки Крим також зазначає, що позивачем не надані докази теплопостачання у період із 01.10.2006 року до 01.08.2007 року за об’єктами , а саме: по вулиці Некрасова,92; проспекту Леніна,40; вулиці 9 травня 39-б міста Євпаторія.

Судом першої інстанції також встановлено, що додаток № 3 від 01.111.2006 року до договору № 226 від 01.01.2003 року, на що посилається позивач, не підписаний відповідачем.

Позивач оскаржує судове рішення у апеляційному порядку.

Так позивач не згідний із висновками суду першої інстанції про те, що договір № 226 від 01.01.2003 року утратив чинність із 01.01.2006 року, оскільки, за умовами пункту 10.4 даного договору, договір вважається пролонгованим на кожний послідовний рік, якщо за один місяць до закінчення його дії письмово однією із сторін не буде заявлено про його припинення. Позивач стверджує, що відповідач за один місяць до закінчення строку дії договору № 226 від 01.01.2003 року не звертався до позивача про припинення дії договору.

На думку позивача, висновки суду першої інстанції про те,що взаємовідносини сторін повинні регулюватися вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги»№ 1875 від 24.06.2004 року є безпідставними, оскільки як запевняє позивач вищеназваний Закон регулює надання житлово-комунальних послуг, проте позивач дані послуги не надавав оскільки він є лише виробником послуг.

Взаємовідносини між позивачем та відповідачем, на думку позивача, перш за все повинні регулюватися діючим договором № 226 від 01.01.2003 року на постачання тепла та вимогами Закону України «Про теплопостачання».

Доводи відповідача та висновки суду першої інстанції про те,що обсяг відпущеної теплової енергії позивачем завищено, оскільки на окремих об’єктах послуги теплопостачання не були надані, позивач вважає безпідставними та такими , що не підтверджені матеріалами справи.

Доводи позивача мотивовані також іншими підставами, викладеними у апеляційній скарзі, що не мають суттєвого значення для розгляду справи.

Сторони у судове засідання 06.08.2009 року не з'явилися .

Ухвала суду про призначення справи до розгляду на 06.08.2009 року надіслана сторонам рекомендованою кореспонденцією за 23.07.2009 року. Які-небудь заяви чи клопотання до початку судового засідання 06.08.2009 року від сторін не надходили.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу без участі представників сторін, явка яких обов’язковою не визнавалась.

Під час розгляду справи у апеляційному порядку, судовою колегією було призначено судову експертизу на вирішення якої поставлені питання, а саме: які нежилі приміщення перебували у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Ювес»у період із 01.10.2006 року до 01.08.2007 року; чи відносяться дані приміщення до опалюваних; чи підтверджується документально зміна у період із 01.10.2006 року до 01.08.2007 року обсягів теплоспоживання та зайнятої товариством з обмеженою відповідальністю "Ювес" опалюваної площі; чи підтверджується документально наявність заборгованості за надані послуги теплопостачання та її розмір.

Згідно висновків експерта від 10.06.2008 року, заборгованість відповідача, за надані послуги теплопостачання у період із 01.10.2006 року до 01.08.2007 року становить 20 391,68 грн. На інші запитання експертом відповідь не знайдена, за обставинами, викладеними у висновку № 30 від 10.06.2008 року.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позову, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, виходячи із наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2003 року сторони уклали договір № 226 на відпуск теплової енергії.

Відповідно до пункту 10.1. договору, договір діє із 01.01.2003 року до 31.12.2005 року. Договір вважається пролонгованим на кожний послідуючий рік, якщо за місяць, до припинення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово однією із сторін (пункт 10.4. договору).

Пунктом 10.2. договору сторони також передбачили підстави для припинення дії договору, як-то: закінчення строку, на який його було укладено; взаємна згода сторін про припинення договору; прийняття рішення господарським судом та ліквідація сторін.

Докази того, що однією із сторін за місяць письмово було заявлено про припинення дії договору № 226 від 01.01.2003 року, суду не надано.

Також не надано суду належних підстав для припинення дії договору, передбачених його пунктом 10.2.

Прийняття Верховною Радою України Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 року, не може бути підставою для визнання договору № 226 від 01.01.2003 - припиненим.

Так дійсно, відповідно до частини 2 пункту 1 Розділу VIII Прикінцеві положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 року, договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 01.01.2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.

Проте, втрата чинності договору, на підставі вищеназваного Закону, відповідно до вимог як Цивільного так і Господарського кодексів України не може бути підставою для припинення зобов'язання , яке виникло на підставі договору, та не позбавляє сторін права посилання на даний договір, як на підставу надання послуг та виникнення зобов'язання.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що у позивача відсутні підстави позову за договором           № 226 від 01.01.2003 року, на думку судової колегії є помилковими.

При цьому судова колегія виходить із того, що строк дії договору на час надання послуг не сплив, договір достроково не розірвано та недійсним у судовому порядку не визнано.

Окрім того, судова колегія вбачає за необхідним зазначити, що договір № 226 від 01.01.2003 року на відпуск теплової енергії відповідає вимогам Закону України " Про теплопостачання" № 2633-VI від 02.06.2005 року, який є спеціальним Законом на об'єктах сфери теплопостачння.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у сумі 20391,62 грн., за надані послуги теплопостачання, за період із 01.10.2006 року до 01.08.2007 року підлягають задоволенню на підставі статті 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 6.3. договору № 226 від 01.01.2003 року, відповідач зобов'язався оплачувати теплову енергію щомісяця, до першого числа місяця , який слідує за розрахунковим.

Заборгованість відповідача підтверджується також даними експерта, наведеними у висновку № 30 від 10.06.2008 року.

Позовні вимоги про стягнення пені за прострочку виконання грошового зобов'язання підлягають задоволенню на підставі пункту 6.3. договору № 226 від 01.01.2003 року.

Пеня підлягає нарахуванню за період із 02.11.2006 року до 01.08.2007 року, від суми боргу, а саме: за жовтень 2006 року - 2145,26 грн.; за листопад 2006 року - 2287,29 грн.; за грудень 2006 року -3541,21 грн.; за січень 2007 року -1701,34 грн; за лютий 2007 року -1761,73 грн.; за березень 2007 року - 2122,45 грн.; за квітень 2007 року - 775,77 грн.; за трравень 2007 року - 2018,81 грн.; за червень 2007 року -2018,81 грн., та згідно розрахунку позивача (а.с.16, том 2).

Позовні вимоги про стягнення 3% річних, у сумі 241,41 грн. підлягають судом задоволенню на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, згідно розрахунку позивача, які нараховані за період із 02.11.2006 року до 01.08.2007 року.

Доводи відповідача про те, що він на протязі із 01.10.2006 року до 01.08.2007 року отримав від позивача теплову енергію у значно менших розмірах та не по всіх об'єктах , як зазначено у позові, визначаються судовою колегією безпідставними.

При цьому судова колегія виходить із того, що зміни, стосовно об'єму, кількості , переліку об'єктів теплопостачання , сторони до договору № 226 від 01.01.2003 року не вносили, доказів недопостачання тепла, відповідачем не надані.

На підставі викладеного, керуючись статтею 101, пунктом 2 частини1 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104 , статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" задовольнити .

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2007 року у справі № 2-15/11272-2007 - скасувати .

3. Позов орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" - задовольнити.

4. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Ювес" (місто Євпаторія, вул. Інтернаціональна, 124, р/р 26001110280001 в СФ АКИБ "УкрСиббанк" МФО 384588 ОКПО 25129143) на користь орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (місто Євпаторія, вул. Лінейна , 10, р/р 260394485111701 в УСБ міста Євпаторія, МФО 324076, ОКПО 26178681) 28462,06 грн., у у тому числі 20391,68 грн. - основний борг, 1380,76 грн. пені; 241,41 грн. - 3% річних; 330,21 грн. - державного мита; 118,00 грн. - витрат інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 6000,00 грн. витрат на проведення судової експертизи.

5. Видачу наказу доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя                                                  

Судді                                                                                

З оригіналом згідно

Помічник судді М.Є. Пекарнікова