Постанова № 10770482, 29.07.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

30 липня 2009 року Справа № 2-9/2442.1-2009 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,

,

за участю представників сторін:

представник позивача: не з'явився, торгово-господарська асоціація "Атланта";

представник відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 3626 від 18.10.06, фізична особа - підприємець ОСОБА_2;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 12 червня 2009 року у справі №2-9/2442.1-2009

за позовом торгово-господарської асоціації "Атланта" (вул. Сімферопольська, 6а, місто Саки, 96500)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 96500)

про стягнення 10098,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2008 року позивач торгівельно-господарська асоціація "Атланта" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, з урахуванням остаточних змін позовних вимог, про стягнення заборгованості з оплати за користування кіоском № 16 в літері "А" павільйону № 3, розташованому за адресою: вул. Сімферопольська, 6а, м. Саки, за період з 01 вересня 2005 року по 01 вересня 2008 року у розмірі 10098,00 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2008 року у справі № 2-15/6390-2008, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 січня 2009 року у позові було відмовлено.

За наслідками касаційного перегляду зазначені рішення судів попередніх інстанцій були скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим, після чого справі було привласнено № 2-9/2442.1-2009.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 12 червня 2009 року у справі №2-9/2442.1-2009 задоволено позов торгово-господарської асоціації "Атланта" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 10428,00 грн основного боргу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, посилаючись на статті 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, виходив з доведеності факту невиконання відповідачем його обовязків з оплати оренди за укладеним між сторонами договором.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, у позові відмовити.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема статті 761 Цивільного кодексу України, згідно з якою право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Оскільки позивач не є власником обєкта, переданого в оренду (кіоску), він не має права претендувати на доходи від використання цього майна.

Також заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що ним у добровільному порядку в бюджет міста Саки сплачується ринковий збір.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду 23 липня 2009 року за вх. № 6566, позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

За розпорядженням виконуючого обовязки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 липня 2009 року у складі судової колегії була проведена заміна судді Сотула В.В. на суддю Голика В.С.

У судовому засіданні, яке відбулось 29 липня 2009 року, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача проти скарги заперечував. У слуханні справи було оголошено перерву до 30 липня 2009 року.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2004 року між торгівельно-господарською асоціацією "Атланта" (виконавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (замовник) був укладений договір про надання послуг (т. 1, арк. с. 68-69).

Згідно з пунктом 1.1. договору виконавець надає замовнику послуги з будівництва кіоску для продажу промислових товарів відповідно до проектно - кошторисної документації, а також з надання в довгострокову оренду знов побудованого кіоску загальною площею 4,4 кв.м. на земельній ділянці, яка належить торгівельно-господарській асоціації "Атланта", фактичною вартістю 4629,00 грн.

Зазначена сума перераховується замовником на рахунок виконавця згідно з пунктом 1.2 договору.

Строк дії договору визначений сторонами до 28 жовтня 2014 року (пункт 6.1. договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що передання об'єкта в користування не тягне передання замовнику права власності на цей об'єкт. Власником майна залишається виконавець, а замовник користується ним на протязі договору без права передоручення іншим особам (окрім близьких родичів).

Плата за користування кіоском еквівалента вартості ринкових послуг, яка розрахована шляхом поділення торгової площі кіоску на кількість торгових місць на ринку (пункт 3.1).

Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що розрахунки проводяться у безготівковому порядку на банківський рахунок «виконавця»(позивач по даній справі) авансом у сумі 264,00 грн після здачі торгівельного центру до експлуатації.

Відповідно до пункту 4.5. договору замовник зобовязаний вносити плату за користування обєктом і плату за електроенергію згідно з пунктом 3 цього договору.

У відповідності з актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівельного об'єкту до експлуатації «Зони масового відпочинку з ринком по: вул. Сімферопольська, 6а», комплекс був прийнятий до експлуатації 26 червня 1998 року. Даний державний акт затверджений рішенням виконавчого комітету Сакської міської Ради №94/11 від 26 лютого 1999 року.(т. 1, арк. с. 13-15).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської Ради №341 від 26 серпня 2005 року була змінена організаційна форма діяльності майнового комплексу з «Зони масового відпочинку»на «Торговий центр».

Несплата відповідачем грошових коштів за користування кіоском у розмірі 10098,00 грн за період з 01 вересня 2005 року по 01 вересня 2008 року явилось підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні у звязку з наступним.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі змішаного договору. Так, договір від 28 жовтня 2004 року містить елементи договорів підряду та оренди.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За правилами статті 759 Цивільного кодексу України та статті 283 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З приписів наведених статей вбачається, що як договір підряду, так і договір оренди за своєю суттю є відплатними.

Предметом спору у цій справі є стягнення суми у вигляді плати за користування майном орендодавця за вищенаведений період, яка згідно з розрахунком позивача становить 10098,00 грн (т. 1, арк. с. 76).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що відповідач обєктом оренди (кіоском № 16 в літері "А" павільйону № 3, розташованим за адресою: вул. Сімферопольська, 6а, м. Саки) у період з 01 вересня 2005 року по 01 вересня 2008 року користувався. Проте, доказів сплати фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 орендної плати, відповідно до умов договору, матеріали справи не містять.

Судова колегія відхиляє посилання заявника апеляційної скарги на правила статті 761 Цивільного кодексу України, оскільки предметом дослідження у цій справі є договір про надання послуг від 28 жовтня 2009 року та виконання сторонами умов саме цього договору, а не встановлення права власності позивача на обєкт оренди.

При цьому, судова колегія підтримує позицію суду першої інстанції стосовно того, що проведення реконструкції об'єкту з метою зміни статусу ринку на торговий комплекс не означає, що відповідач звільнений від обов'язку сплачувати орендну плату. Не звільняє відповідача від цього обовязку також і сплата ним ринкового збору у бюджет міста Саки.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за користування обєктом оренди у розмірі 10098,00 грн.

Проте, як вбачається з резолютивної частини рішення суду першої інстанції, останнім стягнуто суму у розмірі 10428,00 грн (т. 2, арк. с. 19).

Повноваження апеляційного господарського суду щодо результату розгляду апеляційної скарги та перегляду страви визначається статтею 103 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що апеляційна інстанція за результатом розгляду апеляційної скарги має право: залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; змінити рішення.

При цьому, зміна рішення полягає у внесенні деяких поправок до резолютивної частини рішення, не змінюючи при цьому викладеного в рішенні головного висновку місцевого господарського суду щодо прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах.

Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо прав та обовязків сторін, але помилково стягнув суму у розмірі 10428,00 грн, замість суми у розмірі 10098,00 грн, яка зазначена в уточненнях до позовних вимог (т. 1, арк. с. 75-76), апеляційна інстанція доходить висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції у цій частині та, відповідно, у частині стягнення державного мита.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункт 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2009 року у справі №2-9/2442.1-2009 змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції: "Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (96500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р відсутній) на користь торгівельно-господарської асоціації "Атланта" (96500, Автономна Республіка Крим, місто Саки, вул. Сімферопольська, 6А, ідентифікаційний код 22248367, р/р 2600215683 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" місто Сімферополь, МФО 324021) 10098,00 грн основного боргу, 100,98 грн державного мита, 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

3. Господарському суду Автономної Республіки Крим доручити видати наказ.

Головуючий суддя

Судді