Постанова № 10769824, 15.07.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

14 липня 2009 року Справа № 5020-2/163                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

прокурор: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.2008,

позивача: Пшенична Світлана Вадимівна, довіреність № 1064 від 07.04.2009,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційне подання прокурора Ленінського району міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 19.05.2009 у справі №5020-2/163

за позовом прокурора Ленінського району міста Севастополя (вул. Вороніна, 11, місто Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

до дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" Севастопольське спеціалізоване управління № 601 "Гідроспецфундаментбуд" (вул. Сімферопольська, 11, місто Севастополь,99003)

про стягнення 42 251,31 грн, зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном,

                    ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про стягнення з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" Севастопольське спеціалізоване управління № 601 "Гідроспецфундаментбуд" 42251, 31 грн вартості користування комунальним майном, де 40866, 29 грн вартість за користування комунальним майном, визначена виходячи з розміру орендної плати, передбаченої пунктом 3.2 договору оренди № 439-06 від 11.12.2006 у редакції протоколу від 10.05.2007, 564, 29 грн пені та 3% річних у сумі 823, 73 грн, а також зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні Фондом комунального майна Севастопольської міської ради майном - вбудованими нежитловими приміщеннями цокольного поверху житлової п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 231, 50 кв. м., розташованої за адресою: місто Севастополь, вул. Сімферопольська, 11, шляхом повернення приміщення.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.05.2009 у справі №5020-2/163 позов задоволено частково.

Зобов'язано відповідача усунути перешкоди в користуванні Фондом комунального майна Севастопольської міської ради майном - вбудованими нежитловими приміщеннями цокольного поверху житлової п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 231, 50 кв. м., розташованої за адресою: місто Севастополь, вул. Сімферопольська, 11, шляхом повернення приміщення. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості користування комунальним майном, суд виходив з того, що строк оплати 40866, 29 грн заборгованості за користування майном та 3% річних не настав, оскільки позивачем не надано доказів направлення відповідачу вимоги відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України. У стягненні пені в сумі 42, 73 грн судом відмовлено у зв’язку з тим, що договір оренди є нікчемним і не може встановлювати відповідальність сторін у вигляді неустойки. Задоволення позову в частині зобов’язання відповідача усунути перешкоди в користуванні Фондом комунального майна Севастопольської міської ради майном, переданим в оренду, обґрунтовано тим, що у випадку закінчення орендних відносин власник приміщення має право вимагати усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов’язання повернути приміщення.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, прокурор звернувся з апеляційним поданням, в якому просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови у позові, прийняти нове, яким позов задовольнити.

Підставою для скасування рішення суду прокурор вважає порушення норм матеріального права, зокрема, статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки до спірних правовідносин слід застосовувати статтю 216 вказаного Кодексу.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали вимоги апеляційного подання.

Представник відповідача у судові засідання апеляційної інстанції не з’явився. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність його представника.

Розпорядженням в. о. заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Плута В.М.

Розпорядженням в. о. заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2009 суддю Плута В.М. на суддю Волкова К.В.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

11.12.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (орендодавець) та дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" Севастопольське спеціалізоване управління № 601 "Гідроспецфундаментбуд" (орендар) укладено договір № 439-06 оренди нерухомого майна – вбудованих нежитлових приміщень цокольного поверху житлового п’ятиповерхового будинку, загальною площею 231, 5 кв. м., що розташовані за адресою: місто Севастополь, вул. Симферопольська, 11, строком дії до 07.09.2011 (а. с. 5).

Факт передачі приміщення в оренду засвідчений сторонами актом приймання-передачі від 11.12.2006 (а. с. 7).

Розмір орендної плати згідно з пунктом 3.1 укладеного договору визначається за методикою, затвердженою сесією Севастопольської міської ради № 344 від 13.11.2002, і становить 31831 грн на рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 10% від вартості об’єкта оренди, визначеної звітом про експертну оцінку майна.

Протоколом від 10.05.2007 сторонами узгоджені зміни до договору № 439-06 від 11.12.2006 щодо розміру орендної плати (а. с. 9). Відповідно до нової редакції пункту 3.1 договору розмір орендної плати визначається згідно з рішенням Севастопольської міської ради № 1617 від 13.03.2007 і становить 47746, 50 грн на рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 15% від вартості об’єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна станом на 30.11.2006.

Згідно з пунктами 1, 3 вказаного протоколу нова орендна плата застосовується з 01.01.2007 та в місяць становить 4086, 95 грн (із застосуванням індексів інфляції станом на січень 2007 року) (пункти 2.2, 3.2 договору з урахуванням внесених змін).

10.12.2008 Фондом комунального майна Севастопольської міської ради направлено на адресу відповідача пропозицію про розірвання договору відповідно до статті 188 Господарського кодексу України у зв’язку з невиконанням відповідачем пункту 4.4 договору щодо своєчасного внесення орендної плати (а. с. 12, 13).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за користування комунальним майном борг відповідача становить 40866, 29 грн (а. с. 11).

Під час перевірки прокуратурою ефективного використання комунального майна було встановлено, що договір оренди № 439-06 від 11.12.2006, укладений більше ніж на 3 роки, нотаріально непосвідчений та не зареєстрований, що стало підставою для звернення прокурора Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до суду з відповідним позовом.

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційне подання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Договір оренди нерухомого майна № 439-06 від 11.12.2006 згідно з його пунктом 7.1 укладений сторонами строком понад трьох років –з 11.12.2006 до 07.09.2011 (а. с. 5).

Частина 2 статті 793 Цивільного кодексу України у чинній редакції встановлює, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Матеріали справи свідчать, що сторонами дана вимога не виконана. Недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору на підставі статті 220 Цивільного кодексу України тягне його нікчемність.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на викладене судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції про те, що договір оренди нерухомого майна № 439-06 від 11.12.2006 є недійсним.

Частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На підставі вказаної норми права, прокурор Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради просить стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" Севастопольське спеціалізоване управління № 601 "Гідроспецфундаментбуд" вартість користування комунальним майном у сумі 42251, 31 грн, де 40866, 29 грн вартість користування комунальним майном, визначена виходячи з розміру орендної плати, передбаченої пунктом 3.2 договору оренди № 439-06 від 11.12.2006 у редакції протоколу від 10.05.2007, 564, 29 грн пені та 3% річних у сумі 823, 73 грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, відмовивши в задоволенні позовних вимог у частині стягненні з відповідача вартості користування комунальним майном у сумі 40866, 29 грн, порушив частину 2 статті 216 Цивільного кодексу України, оскільки не застосував до договору оренди № 439-06 від 11.12.2006 наслідки його недійсності. Відшкодування вартості того, що одержано, яке полягає у користуванні майном, прямо передбачено частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 5 вказаної статті вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості користування комунальним майном у сумі 40 866, 29 грн підлягають задоволенню.

Доводи прокурора щодо помилкового застосування судом першої інстанції статті 530 Цивільного кодексу України є обґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає неправомірним включення прокурором Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до складу вартості користування комунальним майном 3% річних у сумі 823, 73 грн та 564, 29 грн пені, оскільки, як зазначалось вище, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Стаття 216 Цивільного кодексу України, яка встановлює правові наслідки недійсності правочину, не передбачає таких обов’язків сторін як сплата пені або 3% річних. Дані вимоги пред'являються кредитором до боржника в межах зобов'язальних відносин. Слід також зазначити, що договір оренди № 439-06 від 11.12.2006 не встановлює такої відповідальності сторін як сплата пені.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні 3% річних у сумі 823, 73 грн та 564, 29 грн пені.

Висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача усунути перешкоди в користуванні Фондом комунального майна Севастопольської міської ради майном, переданим в оренду за нікчемним правочином, судова колегія вважає правомірними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки договір оренди № 439-06 від 11.12.2006, на підставі якого відповідач користувався вбудованими нежитловими приміщеннями цокольного поверху житлової п'ятиповерхової будівлі, загальною площею 231, 50 кв. м., розташованої за адресою: місто Севастополь, вул. Сімферопольська, 11, є нікчемним, то подальше використання спірного майна є незаконним.

На підставі частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України вказане майно підлягає поверненню орендодавцеві.

Враховуючи, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.05.2009 у справі №5020-2/163, залишеним без змін в частині задоволення нематеріальної позовної вимоги - усунення перешкод у користуванні майном, вирішено питання розподілу судових витрат за цю вимогу, то з відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України додатково підлягають стягненню державне мито за майнову вимогу: 408, 66 грн (що підлягала сплаті при подачі позовної заяви) та 204, 33 грн (що підлягала сплаті при подачі апеляційної скарги), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 57, 23 грн.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального права при відмові в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача вартості користування комунальним майном у сумі 40866, 29 грн, а тому судове рішення підлягає частковому скасуванню, апеляційне подання – частковому задоволенню.

          Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд          

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційне подання прокурора Ленінського району міста Севастополя задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 19.05.2009 у справі №5020-2/163 скасувати в частині відмови в позові щодо стягнення 40866, 29 грн.

3.Прийняти нове рішення в цій частині.

4.Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" Севастопольське спеціалізоване управління № 601 "Гідроспецфундаментбуд" (99003, місто Севастополь, вул. Сімферопольська, 11, Код ЄДРПОУ 01416626, р/р 2607301336066 у ПІБ, МФО 324515) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, місто Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) вартість користування майном у сумі 40 866, 29, у тому числі 37771, 69 грн на розрахунковий рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 33213870700001 ГУГК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 23895637, код платежу 22080400; 3094, 60 грн на розрахунковий рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 31516933700001 ГУГК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 23895637, код платежу 50110007.

5.Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" Севастопольське спеціалізоване управління № 601 "Гідроспецфундаментбуд" (99003, місто Севастополь, вул. Сімферопольська, 11, Код ЄДРПОУ 01416626, р/р 2607301336066 у ПІБ, МФО 324515) в доход державного бюджету (п/р 31113095700007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 24035598) 612, 99 грн державного мита.

6.Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" Севастопольське спеціалізоване управління № 601 "Гідроспецфундаментбуд" (99003, місто Севастополь, вул. Сімферопольська, 11, Код ЄДРПОУ 01416626, р/р 2607301336066 у ПІБ, МФО 324515) в доход державного бюджету (п/р 31216259700007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 24035598, код платежу 22050000, одержувач Ленінський район) 57, 23 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.У решті рішення господарського суду міста Севастополя від 19.05.2009 у справі №5020-2/163 залишити без змін.

8.Господарському суду міста Севастополя видати накази.           

Головуючий суддя                                                            І.В. Черткова

Судді                                                                                          К.В. Волков

                                                                                          Ю.М. Гоголь