Ухвала суду № 107696657, 06.12.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"06" грудня 2022 р. справа № 300/4915/22

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Елма Трейдинг»

до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення №UA206080/2022/000029/2 від 22.06.2022 про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елма Трейдинг» звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №UA206080/2022/000029/2 від 22.06.2022 про коригування митної вартості товарів.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд встановив, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від №UA206080/2022/000029/2 від 22.06.2022.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Суд звертає увагу, що абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», який вступив в дію з 01.01.2022, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року складає 2 481,00 грн.

Суд звертає увагу, що рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Отже, відповідно рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта.

Таким чином, заявлена до суду вимога про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від №UA206080/2022/000029/2 від 22.06.2022, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.

Вищевикладена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду в ухвалах від 09 серпня 2018 у справі №815/5823/17, від 17 липня 2019 у справі №0240/2500/18-а, від 17 липня 2019 у справі №0340/1657/18, від 23 серпня 2019 у справі №815/2564/18.

Водночас, при визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.

Так, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 по справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.

Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Із рішення про коригування митної вартості товарів від №UA206080/2022/000029/2 від 22.06.2022 вбачається: митна вартість товару заявлена позивачем у розмірі 8417,92 USD, що еквівалентно 246265,34 грн., за курсом валюти 29,2549 грн., за 1 USD; однак ця митна вартість скоригована відповідачем до 10595,81 USD, що еквівалентно 309979,36 грн., (курс валют, що застосовувався митним органом: 29,2549 грн).

Отже, ціна позову складає 63714,02 грн., яка визначена як різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною митним органом, 309979,36 грн., та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, - 246265,34 грн. (309979,36 - 246265,34 = 63714,02).

Враховуючи, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, судовий збір за звернення до суду з вимогою про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №№UA206080/2022/000029/2 від 22.06.2022 складає 2481,00 грн.

Оскільки, позивачем не долучено платіжні доручення про сплату судового збору, суд дійшов висновку, що позивачем в порушення вимог частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», не сплачено судовий збір, а відтак необхідно запропонувати позивачу сплатити судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Крім того, за змістом частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, частиною 1 статті 15 КАС України визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, якою, відповідно до статті 10 Конституції України, є українська мова.

Частинами 2 та 4 статті 79 КАС України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з статтею 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 статті 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів адміністративного позову копію документів: №FSE-2/06/2022/73 від 10.06.2022, зазначеного у додатках до позовної заяви як копія рахунку від 10.06.2022 №FSE-2/06/2022/73 та №22PL335010E0557022 від 17.06.2022, зазначеного у додатках до позовної заяви як копія МД від 17.06.2022 №22PL335010E0557022 дані в яких занесені на іноземній мові та не містять офіційного перекладу з іноземної мови на українську.

Таким чином, такі копії документів є неналежними та недостовірними доказами, оскільки суд не володіє мовою, якою складений вищевказаний документ, а відтак не має можливості, встановити інформацію щодо предмета доказування та дійсні обставини справи, які цими документами можуть бути підтверджені.

Наведена позиція узгоджується із висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 05 травня 2018 в адміністративній справі №809/1275/17.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Елма Трейдинг» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №UA206080/2022/000029/2 від 22.06.2022 про коригування митної вартості товарів залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн., та належним чином оформленого та засвідченого перекладу на українську мову викладеного іноземною мовою документа №№FSE-2/06/2022/73 від 10.06.2022, який зазначений у додатках до позовної заяви як копія рахунку від 10.06.2022 №FSE-2/06/2022/73 та №22PL335010E0557022 від 17.06.2022, зазначеного у додатках до позовної заяви як копія МД від 17.06.2022 №22PL335010E0557022.

Копію ухвали направити позивачу.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.