Постанова № 10769638, 07.07.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 липня 2009 року Справа № 2-8/1108-2009 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,

,

за участю сторін:

представник позивача: Попазова Людмила Федорівна, довіреність № б/н від 02 січня 2009 року, Успенський монастир Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви;

відповідач: суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 01 листопада 1996 року;

представник відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 687 від 21 липня 2009 року

представник третьої особи: не з'явився, Бахчисарайська міська рада;

представник третьої особи: не з'явився, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель АР Крим

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 21 травня 2009 року у справі №2-8/1108-2009

за позовом Успенського монастиря Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви, ідентифікаційний код 24037367 (вул. Басенко, 57-А, місто Бахчисарай, АР Крим, 98400)

до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 98400)

треті особи: Бахчисарайська міська рада (вул. Сімферопольська, 14, місто Бахчисарай, АР Крим, 98400)

Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель АР Крим (вул. Кечкеметська, 114, місто Сімферополь, АР Крим, 95038)

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2009 року з підстав, передбачених статтями 12, 80, 83, 95, 96, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, статтею 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" Успенський монастир Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви звернувся до господарського суду АР Крим до СПД ОСОБА_2 з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,0006 га вздовж річки Чурук-Су по АДРЕСА_2 шляхом демонтажу малої архітектурної форми (торгівельного намету) (а. с. 2-5).

В обґрунтування заявлених позовних вимог Успенський монастир Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви посилається на те, що відповідачкою на вказаній земельній ділянці для здійснення підприємницької діяльності розміщено торгівельний намет без правоустановчих документів на земельну ділянку.

Рішенням господарського суду АР Крим від 21 травня 2009 року задоволено позов Успенського монастиря Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви. Зобов'язано СПД ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2 шляхом демонтажу малої архітектурної форми (торгівельного намету) (а. с. 143-146).

Судове рішення мотивовано тим, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і фактичними обставинами, а приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Не погодившись з рішенням суду, СПД ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити, так як суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, визнав встановленими обставини, які не були доведені при розгляді справи, а також зробив висновки, які не відповідають обставинам справи. СПД ОСОБА_2 стверджує, що займається підприємницькою діяльністю на спірній території не самовільно, а на підставі розпорядження про розміщення виносної торгівлі № 02.1-5/52-2 від 11 квітня 2005 року. Крім того, рішення про передачу Успенському монастирю Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви прийнято виконкомом міської ради, але це виключні повноваження міської ради, тому на думку заявника апеляційної скарги, зазначене рішення є незаконним і підлягає скасуванню (а. с. 158-160).

Ухвалою суду від 09 липня 2009 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 23 липня 2009 року.

У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Заплава Л.М. розпорядженням першого заступника голови суду від 23 липня 2009 року суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Градову О.Г.

У судове засідання 23 липня 2009 року представники Бахчисарайської міської ради та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 09 липня 2009 року (а. с. 24-26 том 2).

У судовому засіданні 23 липня 2009 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 та її представник підтримували доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував.

У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників Бахчисарайської міської ради та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим.

Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційну скаргу СПД ОСОБА_2 не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

28 квітня 2001 року рішенням Бахчисарайської міської ради № 153 Успенському монастирю Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви надана в постійне користування земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_2 площею 46,0822 га для його обслуговування, про що видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КМ № 002916 від 04 травня 2001 року (а. с. 21-24, 109-112).

Розпорядженням № 02.1-5/52-2 виконкому Бахчисарайської міської ради від 11 квітня 2005 року дозволено СПД ОСОБА_2 здійснювати виносну торгівлю сувенірами на нижній площадці по дорозі к Зинджирли медресе та Свято-Успенському монастирю (а. с. 73).

Судова колегія встановила, що в результаті перевірки, проведеної державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим 17 січня 2008 року встановлено факт розміщення 34 металевих каркаса торгівельних наметів, зокрема 2 щитові тимчасові будови без фундаменту на земельній ділянці орієнтовною площею 0, 15 га, яка розташована вздовж річки Чурук-Су по АДРЕСА_2 (а. с. 40, 119).

Факт встановлення на зазначеній земельній ділянці торгових наметів також зафіксовано членами постійної комісії Бахчисарайської міської ради з питань містобудування, управління земельними ресурсами і охорони навколишнього середовища депутатами Бахчисарайської міської ради 5-го скликання, про що складено акт від 17 січня 2008 року (а. с. 39).

Відповідно до листів Державної податкової адміністрації в АР Крим №481/10/26-32 від 25 лютого 2008 року, № 871/10/26-32 від 07 квітня 2008 року, № 1598/10/26-37 від 30 травня 2008 року, № 1993/10/26-32 від 17 липня 2008 року виявлено власника торгового намету, розміщеного на земельній ділянці у межах землекористування позивача та вказаного у матеріалах перевірки від 17 січня 2008 року (а. с. 27-31).

В результаті перевірки, проведеної державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим 14 травня 2008 року встановлено факт використання СПД ОСОБА_2 земельної ділянки орієнтовною площею 0,0006 га по АДРЕСА_2 під розміщення торгівельної палатки, в якій здійснює роздрібну торгівлю товарами народного промислу (а. с. 90). На момент проведення перевірки правовстановлюючі документи (договір оренди) на вказану земельну ділянку у СПД ОСОБА_2 були відсутні, про що за статтями 53-I Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтями 125, 211 Земельного кодексу України складено протокол № 103155 від 14 травня 2008 року про адміністративне правопорушення (а. с. 91) та видано припис № 000967 про усунення порушення земельного законодавства до 14 червня 2008 року (а. с. 92).

Постановою державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим від 27 червня 2008 року за № 29 відповідачка була визнана винною у скоєні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у сумі 170,00 грн. (а. с. 93).

Подальші перевірки, проведені державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим 22 липня 2008 року та 04 вересня 2009 року встановили, що порушення СПД ОСОБА_2 не усунула (а. с. 89, 95).

Відповідно до ситуаційного плану від 09 вересня 2008 року відповідачка самовільно займає торгівельний намет № 22, який розташований на земельній ділянці Успенського монастиря Сімферопольської й Кримської єпархії Української Православної Церкви по АДРЕСА_2 (а. с. 48).

Розпорядженням Бахчисарайського міського голови № 02.1-5/19-а від 05 лютого 2009 року СПД ОСОБА_2 надано дозвіл здійснювати виносну торгівлю товарами народного промислу на вул. Басенко в районі зупинки "Старосел'є" (верхнього майданчику магазину ПП ОСОБА_4). Пунктом 2 цього розпорядження визначено вести торгівлю у відведеному міськвиконкомом місці (а. с. 65).

Доказів щодо наявності у СПД ОСОБА_2 договору оренди на спірну земельну ділянку або іншої підстави набуття прав на спірну земельну ділянку, що передбачені законодавством України, суду не надавалось, як і доказів що земельна ділянка звільнена, усунені виявлені порушення, незважаючи на те, що згідно вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана надати докази у підтвердження своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтями 92, 95, цього кодексу передбачено, що право володіти, користуватися землею, самостійно господарювати на ній, належить виключно землекористувачеві.

Згідно частини 3 статті 125 Земельного кодексу України, забороняється приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї. та державної реєстрації.

До документів, що посвідчують право на земельну ділянку стаття 126 Земельного кодексу України відносить державні акти на право власності і право користування земельною ділянкою та договір оренди, у разі оформлення права оренди.

Як свідчать матеріали справи, СПД ОСОБА_2 ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надала документів на користування спірною земельною ділянкою, а також не надала докази про погодження з Успенським монастирем Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної церкви на зайняття спірної земельної ділянки.

В матеріалах справи міститься лист Бахчисарайського міського голови Кретова Д.С. № 02.1-18/594 від 21 жовтня 2008 року, в якому він повідомляє, що відповідно до чинного законодавства України ні міська рада Бахчисараю, ні виконавчий комітет міської ради Бахчисараю за період з 17 січня 2008 року по 21 жовтня 2008 року не приймала рішень (дозволів) ні про розміщення місць виносної торгівлі за адресою: АДРЕСА_2, зокрема на нижньому майданчику уздовж русла річки Чупук-Су, ні про розміщення об'єктів виносної торгівлі на території Монастиря (а. с. 36).

Судова колегія звертає увагу на те, що наявність розпорядження № 02.1-5/52-2 виконкому Бахчисарайської міської ради від 11 квітня 2005 року та розпорядження Бахчисарайського міського голови № 02.1-5/19-а від 05 лютого 2009 року, на які посилається СПД ОСОБА_2, не надає їй жодних правових підстав для зайняття спірної земельної ділянки, а надає лише можливість здійснювати виносну торгівлю сувенірами на нижній площадці по дорозі к Зинджирли медресе та Свято-Успенському монастирю та товарами народного промислу на вулиці Басенка в районі зупинки „Староселье” (верхній майданчик у магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_4) (а. с. 65, 73).

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Дії СПД ОСОБА_2 відповідають поняттю "самовільне зайняття земельної ділянки", яке визначене у статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" в редакції Закону України № 509-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16 вересня 2008 року: самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до листа № 14-17-4/12991 Державного комітету України із земельних ресурсів від 11 листопада 2008 року, направленого Генеральній прокуратурі України, МВСУ, МЮУ, Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкта тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки. Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).

Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що рішення про надання позивачу у постійне користування земельної ділянки прийнято не міською радою, а виконавчим комітетом міської ради, не відповідають дійсності, так як у Державному акті на право постійного користування землею серії ІІ-КМ №002916 від 04 травня 2001 року зазначено, що він прийнятий відповідно до рішення № 153 Бахчисарайської міської ради від 28 квітня 2001 року (а. с. 23 зворот, 111 зворот).

На підставі вище викладеного, судова колегія прийшла до висновку, що рішення господарського суду АР Крим відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального закону, скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 101, 103 пункт 1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2009 року у справі №2-8/1108-2009 залишити без змін.

Головуючий суддя

Судді