Постанова № 10769580, 28.04.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 серпня 2009 року Справа № 2-18/10762-2008 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,

,

за участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_1, довіреність № б/н від 24.04.09;

віповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 17.02.2009 у справі №2-18/10762-2008

за позовом приватного підприємства "Баядера" (вул. Хімічеська, 3/10, м. Сімферополь, 95047); (84646, Донецька обл., м. Горловка, вул. Озеряновська, 2)

до фізичної особи - підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 97200); (97200, АДРЕСА_2, 5)

про стягнення 1532,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2009 у справі № 2-18/10762-2008 позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь приватного підприємства "Баядера" 1269,52 грн. заборгованості, 144,21 грн., 15 % річних у сумі 178,01 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В основу рішення були покладені загальні норми господарського та цивільного права, а саме норми статей 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, які регулюють договірні зобовязальні правовідносини сторін, а також положення статті 546, 547, 549 Цивільного кодексу України, які передбачають відповідальність боржника у вигляді пені. Також суд застосував договірні умови, якими сторони визначили розмір процентів річних за прострочення виконання зобовязання.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права при неповному зясуванні обставин справи.

Так, відповідач посилається на неналежне сповіщення його по час та місце слухання справи, у звязку з чим він був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Головним доводом заявника апеляційної скарги є те, що він не отримував товар та не підписував накладну № 247786 від 12.03.2008.

Відповідач у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2007 між приватним підприємством "Баядера" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір поставки № 1274.

Відповідно до пункту 1.1 договору поставки, постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити алкогольну продукцію і товари народного споживання на умовах, визначених цім договором.

Відповідно до пунктів 2.1, 3.1 договору, ціна кожної одиниці товару визначається постачальником і вказується у видаткових накладних.

Поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця окремими партіями у продовж строку дії цього договору.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що у виконання вказаного договору позивач поставляв відповідачеві продукцію, що підтверджується наступними накладними: № 220787 від 21.09.2007 на суму 366,84 грн., № 222874 від 04.10.2007 на суму 299,04 грн., № 224946 від 18.10.2007 на суму 397,61 грн., № 231434 від 28.11.2007 на суму 1023,60 грн., № 232763 від 05.12.2007 на суму 509,03 грн., № 238489 від 10.01.2008 на суму 545,75 грн., № 241489 від 30.01.2008 на суму 422,77 грн., які були повністю оплачені відповідачем.

Вимоги позивача засновані на тому, що згідно з накладною № 247786 від 12.03.2008 відповідач отримав продукцію на суму 1269,52 грн.

Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що цей документ був підписаний відповідачем, у відповідній графі зазначено "отримав".

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи є письмові пояснення фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в яких він повідомляє, що накладні не підписував.

Процесуальне законодавство передбачає, що для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу (стаття 41 ГПК).

З метою всебічного та повного встановлення обставин справи, а також для роз'яснення питань які виникли під час вирішення господарського спору та потребують спеціальних знань, суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.04.2009 у справі № 2-18/10762-2008 призначив судову почеркознавчу експертизу для встановлення належності підпису, що зроблений на накладній № 247786 від 12.03.2008 (копія у томі 1, а. с. 13 - 14) та зупинив провадження у справі до отримання висновку експерту. При цьому, колегія суддів вважає, що при наявності пояснень відповідача про те, що він не підписував накладну, місцевий господарський суд повинен був за власною ініціативою призначити судову почеркознавчу експертизу.

30 липня 2009 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов висновок судової експертизи № 379 складений 27 липня 2009 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2009 провадження у справі № 2-18/10762-2008 поновлено.

У висновку експерту зазначено, що підпис від імені ОСОБА_2 в оригіналі витратної накладної № 247786 від 12/03/2008р приватного підприємства "Баядера", який розташований в рядку "Получил" виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. Рукописний запис "Гончаров" від імені ОСОБА_2 в оригіналі витратної накладної № 247786 від 12/03/2008р приватного підприємства "Баядера", який розташований в рядку "Получил" виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Отже, витратна накладна № 247786 від 12/03/2008р приватного підприємства "Баядера" не можу вважатися належним доказом отримання відповідачем продукції за договором.

За таких обставин позов є необґрунтованим, у звязку з чим в частині вимог про стягнення основної суми боргу задоволенню не підлягає.

При цьому, похідні вимоги про стягнення процентів річних та пені також не можуть бути задоволені у звязку з відсутністю доказів наявності основної заборгованості.

Судові витрати, у тому числі витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 919,20 грн., покладаються на сторони у відповідності зі статтею 49 господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1-4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2009 у справі №2-18/10762-2008 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У позові відмовити.

5. Стягнути з приватного підприємства "Баядера" (84646, Донецька обл., м. Горловка, вул. Озеряновська, 2, р/р 26000301009201 в філії АБ "Південний" м. Сімферополь, МФО 384652, код ЄДРПОУ 13491057) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 97200, ІПН НОМЕР_1, обліковий рахунок НОМЕР_2 в Совєтському відділенні № 5302 ВАТ "Державний ощадний банк України") 919,20 грн. витрат на судову експертизу та 51,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя

Судді