Рішення № 107694363, 18.11.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25813/21

провадження № 2-о/753/70/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

У С Т А Н О В И В :

Суд звертає увагу учасників процесу, що прізвище судді змінено з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 . У період переоформлення особистих документів та ЕЦП судді продовжує діяти ЕЦП, виданий на прізвище « ОСОБА_4 ».

У грудні 2021 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Заявниця просить встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю з грудня 2004 року по день смерті останнього.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31.01.2022 заява залишена без руху, надано заявниці строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків.

30.06.2022 заявниця подала заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.07.2022 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі як заінтересовану особу Київську міську раду; витребувано від Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №316/2021 заведеної після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На обґрунтування заяви зазначила, що з грудня 2004 року вона разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, у зв`язку з чим відкрилась спадщина на майно, що залишилось після смерті померлого. Інших спадкоємців за заповітом чи за законом після померлого ОСОБА_5 немає. У встановлений законом строк заявниця подала заяву про прийняття спадщини до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, однак заявниці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні докази на підтвердження факту проживання однією сім`єю з померлим.

29.08.2022 у зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання, з метою повторного направлення для виконання копії ухвали суду від 11.07.2022 в частині витребування доказів, розгляд справи відкладено на 12 год. 00 хв. 18.10.2022.

18.10.2022 для повторного направлення на виконання ухвали суду від 11.07.2022 розгляд справи відкладено на 12 год. 00 хв. 18.11.2022.

На виконання ухвали суду від 11.07.2022 від Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори 24.10.2022 надійшла копія спадкової справи № 316/2021, відкритої до майна померлого ОСОБА_5 .

Заявниця в судове засідання не з`явилась, представник заявниці - адвокат Урлапова О.Я. подала клопотання про розгляд заяви за їх відсутності, заяву підтримують.

Представник заінтересованої особи Київська міська рада в судове засідання також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, суд розглянув справу без їх участі на підставі наявних у суду матеріалів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, з огляду на таке.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України передбачено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як встановлено з поданої заяви, заявниця просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю з грудня 2004 року по день його смерті, а саме - по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 21, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно врахувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільне проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набранням чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як зазначено в п. 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

З досліджених судом матеріалів справи встановлено наступне.

У грудні 2004 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 купили квартиру АДРЕСА_1 у таких частках: ОСОБА_5 - 1/3 частини, ОСОБА_1 - 2/3 частини, що підтверджується копією договору купівлі - продажу квартири, посвідченого 02.12.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (а.с.16-17).

28.03.2018 ОСОБА_5 , ОСОБА_1 уклали з комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» договір про надання послуг у житловому будинку АДРЕСА_2 (а.с.20-22).

З акту пломбування від 15.08.2018 встановлено, що представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» проводилось пломбування лічильника у споживачів послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води ОСОБА_5 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.41).

З акту, складеного сусідами будинку по АДРЕСА_2 , а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю як чоловік та дружина в квартирі АДРЕСА_1 . Сусіди з ними знайомі з 2005 року (а.с.34).

Крім того, судом досліджені долучені до заяви фотографії, з яких установлено, що заявниця та ОСОБА_5 разом відпочивали, останній приймав участь у вихованні та розвитку дитини заявниці (а.с. 23-31).

Таким чином, заявницею доведено, що вона проживала разом ОСОБА_5 з грудня 2004 року по день смерті останнього, оскільки вони спільно проживали, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер (а.с.10).

З копії спадкової справи № 316/2021, відкритої Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 встановлено, що заявниця є єдиною спадкоємицею після померлого, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом заявниці відмовлено через відсутність документів, що підтверджують родинний зв`язок з ОСОБА_5 (а.с.86-100).

На підставі вищевикладеного, оцінивши наявні у справі докази кожний окремо та всі в сукупності, враховуючи, що встановлення факту, що має юридичне значення - проживання однією сім`єю заявниці необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про задоволення заяви та встановлення факту проживання однією сім`єю з грудня 2004 року по день смерті ОСОБА_5 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись нормами ст. 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Задовольнити заяву ОСОБА_1 .

Установити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_3 з грудня 2004 року по день смерті ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа Київська міська рада, код ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя В.М. Маркєлова