Постанова № 10769118, 12.08.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.08.2010 р.                                                             справа №36/86

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів при секретарі:Клименко К.О.

за участю представників сторін

від позивача:Маркіна Н.В. –за дов. № 30 від 20.05.10 р.

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від05.07.2010 року у справі№ 36/86 (суддя Будко Н.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФерроМет1», м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк

простягнення 431250 грн. 62 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю «ФерроМет1», м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк про стягнення 431250 грн. 62 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.10р. позовні вимоги були задоволені частково та стягнуто з відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк, суму заборгованості у розмірі 336520 грн. 19 коп., інфляційні в сумі 37007 грн. 40 коп., 3% річних в сумі 10814 грн. 74 коп. У стягненні частини інфляційних та 3% річних відмовлено в зв»язку з невірним розрахунком.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк, з рішенням суду першої інстанції не згоден, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 05.07.10р. скасувати, у позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Позивач надав Донецькому апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, яким просив апеляційну інстанцію залишити рішення господарського суду Донецької області від 05.07.10р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 26.07.10р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 20.07.10р., своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався. Явка сторін ухвалою суду від 20.07.10р. не була визнана обов’язковою, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 36/86 та пояснень представника позивача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.07 року між ТОВ „ФерроМет1” та ЗАТ «Мініметалургійний завод «ІСТІЛ (Україна)»(Покупець) був укладений договір поставки № 4400001778, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити продукцію в кількості, сортаменті, за цінами та в строки згідно специфікацій до договору, які є його невід’ємними частинами.

Додатковою угодою від 13.12.07р. було продовжено строк дії договору до 31.12.08р.

02.12.08р. позивач та Покупець уклали додаткову угоду до договору, якою у зв’язку з перейменуванням ЗАТ „Мініметалургійний завод „ІСТІЛ (Україна)” у ЗАТ „Донецький електрометалургійний завод”, змінили преамбулу договору та визначили покупцем ЗАТ „Донецький електрометалургійний завод”. Сторони 12.12.08р. уклали додаткову угоду до договору, якою продовжили строк його дії до 31.12.09р., а також змінили реквізити Покупця в п.14 договору.

До договору були укладені специфікації №1 від 25.01.07р., №2 від 21.02.07р., №3 від 16.03.07р., №4 від 30.03.07р., №5 від 05.04.07р., №6 від 08.05.07р., №7 від 24.05.07р., №8 від 25.05.07р., №9 від 19.07.07р., №10 від 20.08.07р., №11 від 30.08.07р., №12 від 02.10.07р., №13 від 03.01.08р., №14 від 16.01.08р., №15 від 06.02.09р., №16 від 13.02.09р., якими узгоджено найменування, кількість та ціну продукції, яку позивач зобов’язався поставити, а також строки її поставки.

21.08.09р. позивач та Приватне акціонерне товариство „Донецький електрометалургійний завод”, відповідач, уклали додаткову угоду до договору, якою у зв’язку з перейменуванням ЗАТ „Донецький електрометалургійний завод” у ПАТ „Донецький електрометалургійний завод” виклали преамбулу договору у новій редакції.

Згідно п.8 договору, відповідач зобов»язався здійснювати оплату на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 банківських днів після отримання результатів хімічного аналізу змісту базових елементів в продукції та надання документів згідно п.6 договору, а саме: оригіналу сертифікату якості виробника або нотаріально засвідченої копії, рахунку-фактури на оплату, товарно-транспортних документів, податкових накладних.

Відповідно до п.6 договору, приймання продукції по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості та якості, затверджених постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. №№ П-6 та П-7. Положеннями Інструкції П-7 саме на отримувача, тобто на відповідача, покладено обов’язок здійснити приймання продукції по якості, в точу числі і відібрати зразки проб та провести їх аналіз у відповідності з вимогами даної Інструкції (п.п.16, 26,27, 28).

На виконання умов зазначеного договору позивач передав відповідачу продукцію за видатковими накладними №ф-00000003 від 09.02.09р. на суму 121114 грн. 74 коп., №ф-0000003/1 від 09.02.09р. на суму 166054 грн. 72 коп., №ф-00000005 від 13.02.09р. на суму 49350 грн. 73 коп., а всього на суму 336520 грн. 19 коп. Відповідачем продукцію отримано, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, довіреністю №00096 від 09.02.09р.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача з ціною, кількістю, асортиментом продукції, її якістю, докази відмови відповідача від отримання продукції в зв»язку з її неналежною якістю або відсутністю супроводжуючих документів, прийняття її на відповідальне зберігання до вирішення питання щодо її прийняття тощо. Крім того, на виконання вимог п. п. 6, 8 договору позивач листом №78 від 16.02.09р. направив на адресу відповідача рахунки-фактури №00000006 від 09.02.09р., №00000006/1 від 09.02.09р., №00000007 від 12.02.09р., податкову накладну №3 від 09.02.09р., податкову накладну №3-1 від 09.02.09р., податкову накладну №5 від 13.02.09р., та сертифікати якості №1395 та №4068 (а.с.80-81).

Відповідач свої договірні зобов’язання належним чином не виконав, отриману продукцію в строки, обумовлені договором, не оплатив, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 336520 грн. 19 коп.

Позивачем 10.09.09р. та 12.04.10р. були направлені відповідачу письмові вимоги №38 і №19 про погашення боргу, які відповідач залишив без відповіді та задоволення, в зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 431250 грн. 62 коп., що складається з суми основного боргу та штрафних санкцій.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Відповідно до умов статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного Кодексу України).

Як правомірно встановлено господарським судом Донецької області, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов»язання, не сплатив позивачу борг в розмірі 336520 грн. 19 коп. в строки, обумовлені договором.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу за поставлену продукцію в повному обсязі, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання Приватним акціонерним товариством «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк своїх зобов’язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 336520 грн. 19 коп. є обґрунтованими та доведеними.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції правомірно частково задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних та 3% річних і стягнуто з відповідача інфляційні за період з квітня 2009р. по березень 2010р. в сумі 37007 грн. 40 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання та 3% річних за період з 06.03.09р. по 31.03.10р. в сумі 10814 грн. 74 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов»язання. В іншій частині позовних вимог правильно відмовлено в зв»язку з невірним визначенням позивачем початку строку нарахування штрафних санкцій.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2010 року у справі № 36/86 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2010 року у справі № 36/86 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2010 року у справі № 36/86 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий          

Судді:          

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.