Ухвала суду № 107689599, 18.11.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7761/22

Провадження № 1-кс/202/5350/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженню, відомості про яке 17.02.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022040000000127, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженню, відомості про яке 17.02.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022040000000127, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що 26.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації.

В ході отримання тимчасового доступу до особистого листування з мобільного телефону ОСОБА_5 , який вилучено в нього під час обшуку, органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний вчиняв дії з перереєстрації права власності на належне йому майно на родичів, з метою уникнення можливої конфіскації цього майна. У зв`язку з чим, слідчий просить накласти арешт на квартиру, яка наразі належить матері підозрюваного ОСОБА_6 .

Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Відповідно ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглядається без повідомлення власника майна, оскільки на переконання слідчого судді, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

З клопотаннявбачається що,СУ Головногоуправління Національноїполіції вДніпропетровській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№12022040000000127від 17.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

26.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді конфіскації майна.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

У випадку, передбаченому п. 3 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до частини першої статті 328, частини четвертої статті 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон вiдчуження об`єктiв нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування квартири №719 від 30.09.2022 виданим приватним нотаріусом Павлоградського районного нотаріального округу, Дніпропетровської області ОСОБА_7 належить ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Таким чином, зважаючи що даний об`єкт нерухомості належить ОСОБА_6 , яка не є підозрюваною, обвинуваченою чи засудженою у даному кримінальному провадженні, не єособою,яка всилу законунесе цивільнувідповідальність зашкоду,завдану діяннямипідозрюваного,а тому накладення арешту з підстав п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України є неможливим.

Встановлення органом досудового розслідування дій підозрюваного ОСОБА_5 з перереєстрації майна після набуття ОСОБА_6 права власності на законних підставах, не може бути підставою для обмеження власника у його законних правах, оскільки навіть перебуваючи у статусі підозрюваного ОСОБА_5 має право на вільне розпорядження своїм майном, якщо таке право не було обмежено судом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи викладене слідчий судді дійшов до переконання, що клопотання про накладення арешту є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст. 170-173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_3 про накладення арешту на об`єкт житлової нерухомості, а саме на квартиру, АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження, відомості про яке 17.02.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022040000000127, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8 ОСОБА_9