Постанова № 1076869, 25.10.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" жовтня 2007 р.

Справа № 6/245

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Баранця О.М.розглянув матеріали справи № 6/245

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Кіровоград-Нафта", м. Кіровоград

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград

про визнання нечинним акта

Представники:

від позивача - Добровольська М.М., довіреність б/н від 04.09.2007 року;

від позивача - Онойченко Т.О., довіреність б/н від 04.09.2007 року;

від відповідача - Коряковцев Я.В., довіреність № 127 від 04.04.2007 року;

від відповідача - Полтавець Л.Ж., довіреність № 11 від 24.01.2007 року.

Час прийняття постанови - 14 год. 40 хв.

Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кіровоград-Нафта» (далі ТОВ «Кіровоград-Нафта») подано позов про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції № 0001602310/1 від 28.09.2004 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2002 р. на суму 224,71 грн., за серпень 2003 р. на суму 42777,87 грн., за жовтень 2003 р. на суму 111329,03 грн., за листопад 2003 р. на суму 115487,00 грн., за липень 2001 р. на суму 287,50 грн., за січень 2001 р. на суму 132,61 грн., за квітень 2004 р. на суму 132596,00 грн., за березень 2003 р. на суму 91,17 грн., за жовтень 2000 року на суму 127458,00 грн., за грудень 2000 р. на суму 490,50 грн., всього на суму 530874,39 грн.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає. В акті перевірки № 172/23-1/30331012 від 16.07.2004 року Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція відсутні конкретні факти порушень ТОВ «Кіровоград-Нафта» Закону України «Про податок на додану вартість».

В запереченні на позов Державна податкова інспекція у м. Кіровограді (правонаступник Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції), що оскільки позивачем не надано доказів, що вартість товарів (робіт, послуг) та сума податку на додану вартість сплачені продавцем, отже не було надмірної сплати до бюджету, відповідно не існує бюджетної заборгованості перед позивачем. Крім того, ТОВ «Кіровоград-Нафта» пропущено строк звернення до суду, що є підставою для відмови в позові. Законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. За змістом Закону України «Про податок на додану вартість" право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Державна податкова інспекція у м. Кіровограді наполягає на застосуванні строку звернення до суду встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

25.10.2007 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, яка виготовлена в повному обсязі 26.10.2007 року.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції складено акт № 172/23-1/30331012 від 16.07.2004 року про результати проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Кіровоград-Нафта» з питання правомірності відшкодування з бюджету податку на додану вартість станом на 16 липня 2004 року, який став підставою для винесення податкового повідомлення – рішення від 20.07.2004 року № 0001602310/0.

В акті зафіксовано, що станом на 16.07.2004 року за позивачем відповідно до наданих ним до державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість по особовому рахунку з податку на додану вартість рахується залишок із не відшкодованих сум податку на додану вартість в розмірі 581229,56 грн. Перевіркою встановлено, що позивач не надав доказів того, що вартість товарів (робіт, послуг) та суми податку на додану вартість сплачені продавцям. Отже, за висновком відповідача, не було надмірної сплати до бюджету коштів, тому не існувало бюджетної заборгованості перед позивачем.

Поряд з цим, відповідач в акті перевірки зазначив про відсутність підтвердження того, що продавцями податок з позивача утриманий та внесений до бюджету. За таких обставин за висновком відповідача у позивача відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування.

Крім того, за результатами перевірки відповідач встановив відсутність доказів фактичної поставки товарів (робіт, послуг), що було б підставою для видачі податкових накладних, відповідно до частини 4 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість». Тому на підставі статті 10 Закону України „Про податок на додану вартість», ТОВ «Кіровоград-Нафта» за наслідками проведеної перевірки зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 581229,56 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято 20.07.2004 року податкове повідомлення-рішення № 0001602310/0, яким позивачу визначено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 581229,56 грн., в тому числі по звітним періодам: за червень 2002 року на суму 31995,00 грн., за серпень 2003 року на суму 42777,87 грн., за жовтень 2003 року на суму 111329,03 грн., за листопад 2003 року на суму 115487 грн., за липень 2001 року на суму 287,50 грн., за січень 2001 року на суму 951,99 грн., за квітень 2004 року на суму 132596 грн., за березень 2003 року на суму 91,17 грн., за жовтень 2000 року на суму 139178,00 грн., за грудень 2000 року на суму 6538,00 грн.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція рішенням № 28876/23-1 від 22.09.2004 року за результатами розгляду скарги ТОВ «Кіровоград-Нафта» залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 20.07.2004 року № 001602310/0, а скаргу без задоволення.

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято 28.09.2004 року податкове повідомлення-рішення № 0001602310/1, яким позивачу визначено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 530874,39 грн., в тому числі по звітним періодам: за серпень 2003 року на суму 42777,87 грн., за жовтень 2003 року на суму 111329,03 грн., за листопад 2003 року на суму 115487,00 грн., за липень 2001 року на суму 287,50 грн., за квітень 2004 року на суму 132596,00 грн., за березень 2004 року на суму 91,17 грн., за січень 2001 року на суму 132,61 грн., за червень 2002 року на суму 224,71 грн., за жовтень 2000 року на суму 127458,00 грн., за грудень 2000 року на суму 490,50 грн., всього на суму 530874,39 грн.

ТОВ «Кіровоград-Нафта» до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області 11.10.2004 року подано апеляційну скаргу № 184 від 11.10.2004 року з проханням скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.07.2004 року № 0001602310/0.

Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області рішенням від 15.10.2004 року № 5697/10/25-037 продовжила строк розгляду скарги ТОВ «Кіровоград-Нафта» № 184 від 11.10.2004 року до 09.12.2004 року.

Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області рішенням № 6252/7/25-037 від 15.11.2004 року зобов'язала Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію провести позапланову перевірку ТОВ «Кіровоград-Нафта», метою якої є встановлення правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту згідно поданих декларацій.

Господарський суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльності суб'єкта владних повноважень. (ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. (ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвалою від 23.10.2007 року відмовлено в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Кіровоград-Нафта" про поновлення строку на оскарження податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 28.09.2004 року № 0001602310/1 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 530874,39 грн.

Верховною Радою України 06.07.2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності 01.09.2005 року.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 06.07.2005 року), до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до Закону України від 06.10.2005 року «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» абз. 1, 2 п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України викладено в наступній редакції. До початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані зміни набрали законної сили з дня опублікування (Урядовий кур'єр» № 207 від 01.11.2005 року).

Враховуючи прийняття Кодексу адміністративного судочинства України, набрання ним чинності з 01.09.2005 року господарський суд зобов'язаний розглядати спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом з врахуванням вимог ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства.

Господарський суд прийшов до висновку, що ТОВ "Кіровоград-Нафта" достовірно знала про результати розгляду апеляційної скарги Державною податковою інспекцією у Кіровоградській області, а відповідно про дійсність податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001602310/1 від 28.09.2004 року.

Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області листом № 6653/10/23-151 від 06.12.2004 року повідомила ТОВ «Кіровоград-Нафта» про закінчення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001602310/1 від 28.09.2004 року (т. 5, а.с. 63). Вказаний лист було направлено рекомендованою поштою 06.12.2004 року (т. 5, а.с. 65).

Господарський суд вважає, що ТОВ "Кіровоград-Нафта" отримала лист Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області № 6653/10/23-151 від 06.12.2004 року 07.12.2004 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1446030 (т. 5, а.с. 62).

Повноваження особи, яка отримала кореспонденцію на ім'я генерального директора ТОВ "Кіровоград-Нафта", було перевірено працівником пошти. В повідомленні про вручення поштового відправлення не може бути вказано, що було отримано саме конкретний лист, враховуючи, що конверт є запечатаним.

Позовна заява ТОВ "Кіровоград-Нафта" про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001602310/1 від 28.09.2004 року була подана до господарського суду Кіровоградської області 20.07.2007 року з порушенням строку звернення до адміністративного суду.

Тому, з врахуванням вимог ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України в задоволенні позову необхідно відмовити.

Крім того, у випадку пропущення Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області строку розгляду апеляційної скарги ТОВ "Кіровоград-Нафта" про скасування податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції № 0001602310/1 від 28.09.2004 року встановленого п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Наслідком є повне задоволення вказаної скарги, а відповідно і відсутність підстав для визнання недійсним спірного акта.

Але господарський суд вважає помилковим висновок Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, викладений в акті перевірки № 172/23-1/30331012 від 16.07.2004 року.

Законодавче визначення бюджетного відшкодування як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом України «Про податок на додану вартість" пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Таке відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

Як показує аналіз, термін "сплата податку" вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Так, п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», даючи визначення платника податку як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, при цьому визначає, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить (пересилає ) товари на митну територію України.

Господарський суд дійшов висновку, що вимога п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із Законом України «Про податок на додану вартість" поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Встановлений Законом України «Про податок на додану вартість» порядок сплати, утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, згідно з яким сплачені покупцем - платником податку суми податку безпосередньо не вносяться до бюджету, а включаються до суми податкових зобов'язань продавця - платника податку, має значення обставина щодо характеру дій продавця як утримувача податку та відповідального за його внесення до бюджету.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість») .

Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. Відсутність доказів сплати податку на додану вартість до бюджету не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Суми, заявлені ТОВ «Кіровоград-Нафта» до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2003 року, за жовтень 2003 року, за листопад 2003 року, за липень 2001 року, за квітень 2004 року, за березень 2004 року, за січень 2001 року, за червень 2002 року, за жовтень 2000 року, за грудень 2000 року, підтверджені деклараціями з податку на додану вартість, податковими накладними, договорами, актами, платіжними документами про сплату в ціні товару податку на додану вартість та актами перевірок податкового органу.

Висновки, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, не можуть бути прийняті до уваги. Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 71, ч. 1 ст. 100, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

О.М.Баранець