Рішення № 107679343, 03.10.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13525/21

Категорія 55

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03 жовтня 2022 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Макарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, в якому просила стягнути з АТ «Перший Український Міжнародний банк» на свою користь грошові кошти в сумі 13777 грн. 75 коп. та з приватного виконавця в сумі 4965 грн. 95 коп., які були набуті відповідачами без достатньої правової підстави.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що спірні грошові кошти було стягнуто під час примусового виконання у ВП №56840302 виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. № 5100 від 06 червня 2018 року, який в подальшому судовим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2019 року, яке набрало законної сили, визнаний таким, що не підлягає виконанню. Так, з позивачки, з моменту відкриття виконавчого провадження було стягнуто грошові кошти в сумі 18743 грн. 70 коп., з яких: 16764 грн. 38 коп. - заробітна плата, та 1979 грн. 32 коп. - пенсія. З вказаних грошових коштів 4615 грн. 95 коп. було спрямовано на винагороду приватного виконавця, 2350 грн. - витрати виконавчого провадження, а 13777 грн. 75 коп. було перераховано на користь АТ «ПУМБ». Отже, позивачка вважає, що зазначені спірні кошти стягнуті без достатньої правової підстави, а тому на підставі ст. 1212 ЦК України вона просить позов задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 вересня 2021 року головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою судді від 01 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, в позовній заяві просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Відповідачі, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов та заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 06 червня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №5100, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № GP-5602697 від 09 грудня 2013 року.

З метою примусового виконання вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. відкрито виконавче провадження №56840302, яке постановою від 26 липня 2018 року було закінчено у зв`язку зі сплатою боржником заборгованості за виконавчим написом.

З довідки приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. вбачається, що на виконання виконавчого напису №5100 від 06 червня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості, з останньої стягнуто грошові кошти у сумі 18743 грн. 70 коп., які розподілено наступним чином:

- 13777 грн. 75 коп. - стягнуто на користь стягувача АТ «Перший український міжнародний банк»;

- 4615 грн. 95 коп. - основна винагорода приватного виконавця;

- 350 грн. - витрати виконавчого провадження.

25 жовтня 2019 року рішенням Подільського районного суду м. Києва у справі №757/45543/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ПУМБ», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 06 червня 2018 року, зареєстрований у реєстрі під №5100, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С.

Рішення суду набрало законної сили.

Таким чином, враховуючи, що судовим рішенням від 25 жовтня 2019 року визнано оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, а на підставі нього з позивачки стягнуті грошові кошти, між сторонами виникли спірні правовідносини, які регулюються нормами статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу (збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15, від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19.

Суд бере до уваги, що правовою підставою для набуття АТ «ПУМБ» грошових коштів у спірному розмірі став виконавчий напис нотаріуса, який рішенням суду визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак, оскільки правова підстава для отримання таких коштів відпала, грошові кошти у розмірі 13777 грн. 75 коп. підлягають поверненню позивачці у відповідності до ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з АТ «ПУМБ» грошових коштів у розмірі 13777 грн. 75 коп. підлягають задоволенню.

Разом з тим, позов в частині стягнення з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. винагороди приватного виконавця в розмірі 4615 грн. 95 коп. та витрат виконавчого провадження у розмірі 350 грн. задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачено Розділом X Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи те, що чинним законодавством передбачений інший порядок оскарження дій приватного виконавця, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку зі стягненням винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, а тому позов в частині стягнення з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. винагороди приватного виконавця в розмірі 4615 грн. 95 коп. та витрат виконавчого провадження у розмірі 350 грн. задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову даної категорії позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією про сплату № 51351 від 27 вересня 2021 року.

Враховуючи те, що задоволено 73,51 % відсотків позовних вимог (13777 грн. 75 коп. від 18743 грн. 70 коп.), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача АТ «ПУМБ» на користь позивачки судовий збір у розмірі 667 грн. 47 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (908 грн. х 73,51 % / 100%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті грошові кошти у сумі 13777 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 75 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 667 (шістсот шістдесят сім) грн. 47 коп.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідачі:

- Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829;

- приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, юридична адреса: м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 55, оф. 61-62.

Суддя О. О. Ковбасюк