Рішення № 107678915, 02.12.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11122/22

провадження № 2/753/6366/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2022 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року позивач ГУ ПФУ в м. Києві звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії. Позов обґрунтовано наступним. Відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, відповідачу відповідно до його заяви була призначена надбавка до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей. При цьому вказана надбавка нараховується тільки на тих членів сім`ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім`ї до пенсії по інвалідності за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім`ї надбавку.

У серпні 2020 року при проведенні звірки дублікатів ПВП ДКГ/ППВП було встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію в разі втрати годувальника на неповнолітніх дітей відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.08.2018.

Також ОСОБА_1 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у липні 2018 року була перерахована пенсія за вислугу років (ГЗ-14471,00 грн.) та в зв`язку з недосконалістю програмного забезпечення встановлено до виплати невірний розмір пенсії.

При відпрацюванні пенсійної справи ОСОБА_1 у серпні 2020 року було припинено з 01.09.2018 виплату надбавок на неповнолітніх утриманців та приведено з 01.07.2018 розмір пенсії у відповідність з урахуванням доопрацюванням програмного комплексу ПВП ДКГ, що стало наслідком переплати пенсії за період з 01.07.2018 по 31.12.2019 в розмірі 6094,95 грн.

З метою досудового врегулювання питання щодо відшкодування надміру виплачених коштів в сумі 6094,95 грн. ГУ ПФУ в м. Києві на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено листи від 16.09.2020 та від 31.05.2022, які відповідачем були проігноровані, а безпідставно отримані бюджетні кошти не повернуті.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.09.2022 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

07.11.2022 від представника відповідача - адвоката Спаського А.Ю. надійшов відзив на позивну заяву в якому останній посилався на те що, позивачем не доведено, що надмір виплаченої пенсії відповідачу відбувався внаслідок помилки чи зловживання з боку відповідача, поданням ним недостовірних відомостей на момент призначення йому пенсії, а тому просив суд повністю відмовити в задоволенні позивних вимог.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ПФУ у м. Києві задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що відповідачу призначена надбавка пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї.

При відпрацюванні пенсійної справи ОСОБА_1 у серпні 2020 року було припинено з 01.09.2018 виплату надбавок на неповнолітніх утриманців та приведено з 01.07.2018 розмір пенсії у відповідність з урахуванням доопрацювання програмного комплексу ПВП ДКГ, що стало наслідком переплати пенсії за період з 01.07.2018 по 31.12.2019 в розмірі 6094,95 грн.

З метою досудового врегулювання питання щодо відшкодування надміру виплачених коштів в сумі 6094,95 грн. ГУ ПФУ в м. Києві на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено листи від 16.09.2020 та від 31.05.2022.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 93 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію , зокрема інвалідам I і II груп, у тому числі інвалідам з дитинства, а також інвалідам III групи

Відповідно до статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно з п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, згідно з даною нормою закону поверненню підлягають лише кошти, якщо їх виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, та в разі недобросовісності з боку набувача.

За відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, такі кошти поверненню не підлягають.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року у справі №6-151цс13 та від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс 14, яка, з точки зору ч.4 ст.263ЦПК України, має враховуватися судом.

Виходячи з аналізу ст. 1215 ЦК України безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Крім того, порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру, визначено Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014).

Зі змісту п. 3 цієї Постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються (постанова Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-91цс14), а також Велика Палата Верховного суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі 753//15556/15-ц.

Будь-яких доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку Управління, так і надання відповідачем завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживань з боку відповідача при отриманні приведеної в позові суми, позивач суду не надав.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що позивачем не наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для стягнення з відповідача зазначеної у позові грошової суми, а тому суд вважає позов ГУ ПФУ в м. Києві безпідставним та необґрунтованим, а тому таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 15,16,1212, 1215 ЦК України, ч.1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ч.1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 4, 12-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії - відмовити.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ю.С. МИЦИК