Рішення № 10767871, 03.08.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 рокуСправа №03/1273

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем Коломієць В.П.;

за участю представників сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль

до приватного підприємства "Транс-Логіст", м. Черкаси

про стягнення 18 019 грн. 66 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 18 019 грн. 66 коп., в тому числі основного боргу 15 000 грн.; пені 1541 грн. 71 коп.; 3% річних 318 грн. 08 коп., втрат внаслідок інфляції 1 159 грн. 87 коп. за невиконання зобовязань по розрахунках за договором від 21.07.2009 № 1238-2107 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Харків (Україна) - м. Катовіце (Польща) та витрати на правову допомогу в розмірі 1280 грн.

02.07.2010 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника в звязку з неможливістю забезпечити його явку в судове засідання 06.07.2010.

03.08.2010 представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, а також матеріали господарської справи № 03/1230, приходить до наступного.

Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.

При застосуванні цієї Конвенції під «транспортними засобами»слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.

Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.

Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.

При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.

По будь-яким спорам, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходяться:

1)місце проживання відповідача, його головна контора, або відділення чи агентство, при посередництві якого був заключний договір перевезення або

2)місце прийняття вантажу до перевезення, або місце доставки.

Подання позовів, які можуть виникати в результаті перевезень, виконаних у відповідності з цією Конвенцією, можливе на протязі одного року. Проте, у випадку зловмисного проступку або вини, яка згідно закону, який застосовує суд, що розглядає справу, прирівнюється до зловмисного проступка, строк встановлюється в три роки. Строк обчислюється:

1)у випадку часткової втрати вантажу, його пошкодження або прострочки в доставці з дня здачі вантажу;

2) у випадку втрати всього вантажу з тридцятого дня по закінченні встановленого для перевезення строку, або якщо він (строк) не був встановлений, з 60-го дня по прийнятті вантажу перевізником до перевезення;

3)у всіх інших випадках по закінченні трьохмісячного строку із дня укладення договору перевезення.

День, вказаний вище в якості точки відліку строку подання позову, не приймається в рахунок при встановленні його строку.

21 липня 2009 р. сторони уклали договір № 1238-2107 на перевезення вантажу (далі - договір), за яким перевізник (позивач) зобовязався доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на отримання вантажу (вантажоодержувачу), а експедитор (відповідач) зобовязався оплатити надані послуги перевезення вантажу встановлену заявкою плату.

П.1.2, п.2.2 договору сторони передбачили, що перевезення вантажу здійснюється перевізником (позивачем) на підставі заявок експедитора (відповідача), в яких вказується найменування і кількість вантажу, його упаковка; умови, температурний режим і строк перевезення; місце і дата (час) завантаження та розвантаження вантажу; вартість перевезення; відправник і одержувач вантажу, номер автомобіля (причепа) та прізвище водія.

Заявка на перевезення вантажу може передаватися і підписуватися сторонами за допомогою факсимільного звязку, така заявка має юридичну силу та прирівнюється до оригіналу.

18 вересня 2009 р. на виконання умов договору експедитор (відповідач) надіслав, а перевізник (позивач) прийняв до виконання замовлення (заявку) на надання послуг по організації вантажних перевезень автомобільним транспортом № 1238-77 (далі - заявка), за умовами якої перевізник (позивач) зобовязався виконати два міжнародні перевезення за маршрутом м. Харків (Україна) м. Катовіце (Польща) з використанням двох автомобілів.

Вартість перевезення згідно заявки за дві машини сторони узгодили в розмірі 15000 грн.

Факт належного виконання позивачем зобовязань перед відповідачем підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

-договором від 21.07.2009 № 1238-2107 на перевезення вантажу;

-заявкою на надання послуг по організації вантажних перевезень автомобільним транспортом від 18.09.2009 № 1238-77;

-міжнародною товарно- транспортною накладною (CMR)№ 0117033;

-міжнародною товарно- транспортною накладною (CMR)№ 0130993;

-подорожнім листом (вантажного автомобіля в міжнародному сполученні) № 133119 серії 02ААГ від 17.09.2009 на автомобіль марки DAF XF, реєстраційний (далі р.н.) номер НОМЕР_1 та напівпричеп KOGEL, р.н. НОМЕР_2;

-подорожнім листом (вантажного автомобіля в міжнародному сполученні) № 133120 серії 02ААГ від 21.09.2009 на автомобіль марки DAF XF № 95430, реєстраційний (далі р.н.) номер НОМЕР_3 та напівпричеп BURG, р.н. НОМЕР_4.

Відповідно до умов заявки розрахунок між сторонами безготівковий, через 3-4 дні після розвантаження та отримання факсових копій (CMR), акта і рахунка.

Вищевказані документи позивач надіслав відповідачу поштою 09 жовтня 2009 р., які були отримані уповноваженим представником відповідача Фоменко 12 жовтня 2009 р.

Позивач вважає, що строк оплати згідно заявки від 18.09.2009 настав 16 жовтня 2009 р.

Відповідач не розрахувався з позивачем за виконані перевезення вантажів.

Борг відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 15000 грн. Доказів сплати цих коштів позивачу від відповідача не подано.

Зобовязання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

П.6.6 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати експедитор (відповідач) оплачує перевізнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Розмір пені за невиконання зобовязань відповідачем за період з 17.10.2009 по 17.04.2010 (шість місяців) становить 1541 грн. 71 коп.

Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір втрат внаслідок інфляції за період з жовтня 2009 р. по травень 2010 р. складає 1 159 грн. 87 коп., а розмір 3% річних 318 грн. 08 коп.

Таким чином відповідач має сплатити позивачу 18 019 грн. 66 коп.

Ст.44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач заявив вимогу про стягнення 1 380 грн. витрат на правову допомогу, мотивуючи тим, що з метою стягнення боргу з відповідача та ведення справ в господарському суді позивач уклав 05.04.2010 договір доручення №2 (далі - Договір). Вимога державним митом не оплачена.

Вартість послуг за Договором як вказує позивач складає 1 320 грн.

В обґрунтування вимоги позивач надав суду видатковий касовий ордер на перерахування адвокату 1280 грн. за юридичні послуги згідно договору від 07.04.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2010 позивач (довіритель) уклав договір доручення за № 3 із адвокатом (повіреним). За цим договором повірений зобовязався від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії:

1. Надати правову допомогу у спорі, що виник з ПП «Транс-Логіст». З цією метою, здійснити вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (4 год.).

2. Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (3 год.).

3. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, в тому числі підготувати позовну заяву та вчинити інші дії необхідні для розгляду справи (5 год.).

Доказів виконання вищеназваних робіт саме цим адвокатом до суду не надано.

Позовна заява та інші надані суду заяви і клопотання підписувалися особисто позивачем, а не адвокатом. В судових засіданнях адвокат участі не приймав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1280 грн. за правову допомогу є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 18 019 грн. 66 коп., в тому числі основного боргу 15 000 грн.; пені 1541 грн. 71 коп.; 3% річних 318 грн. 08 коп., втрат внаслідок інфляції 1 159 грн. 87 коп. за невиконання зобовязань по розрахунках за договором від 21.07.2009 № 1238-2107 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м. Харків (Україна) - м. Катовіце (Польща).

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 180 грн. 20 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути 18 019 грн. 66 коп., в тому числі основного боргу 15 000 грн.; пені 1541 грн. 71 коп.; 3% річних 318 грн. 08 коп., втрат внаслідок інфляції 1 159 грн. 87 коп., а також 180 грн. 20 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з приватного підприємства "Транс-Логіст", вул. Гоголя,224, корпус 2, офіс 1, м. Черкаси, код 36492711 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_5.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.

СУДДЯ В.В.Єфіменко