Рішення № 10767270, 06.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2010 р. Справа № 29/168-10

вх. № 5874/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ НВП "Альфа", м. Луганськ

до ПП "21 Регіон", м. Харків

про стягнення 8648,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Альфа" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№290 від 16.06.2010р.), в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "21 Регіон" суму основного боргу у розмірі 7689,60грн., 3% річних у розмірі 214,25грн., інфляційні витрати у розмірі 744,35грн., всього - 8648,20грн., судові витрати покласти на відповідача. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач, в порушення умов договору №02/09 від 13.03.2009р., не виконав свої зобов"язання щодо поставки товару, за якмй позивачем було здійснено передплату.

Ухвалою суду від 01.07.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надав. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, надані в попередньому судовому засіданні, суд встановив наступне.

13 березня 2009 року між ТОВ НВП "АЛЬФА" та ПП "21 РЕГІОН" було укладено договір №02/09, відповідно до якого ПП "21 РЕГІОН" зобов'язалось продати, а ТОВ НВП "АЛЬФА" прийняти та оплатити прокат алюмінієвий в асортименті на загальну суму 100000 гривень.

12 березня 2009 року ПП "21 РЕГІОН" вписало рахунок-фактуру № 4 від 12 березня 2009 року щодо оплати листа алюмінієвого Д15 товщиною 16мм у кількості 534 кг. на загальну суму 15379,20 гривень, який 16 березня 2009 року платіжним дорученням № 282 був частково (50%) оплачений ТОВ НВП "АЛЬФА" у розмірі 7689,60 гривень, на підтвердження чого ПП "21 РЕГІОН" видало податкову накладну № 2 від 16 березня 2009 року на загальну суму 7689,60 гривень. Однак, ПП "21 РЕГІОН" не здійснило поставку замовленого товару.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

24 квітня 2009 року листом № 236 ТОВ НВП "АЛЬФА" звернулося до ПП "21 РЕГІОН" із вимогою здійснити поставку листа алюмінієвого або повернути грошові кошти у розмірі 7689,60 гривень, відповідь на який на адресу ТОВ НВП "АЛЬФА" не надходила. 12 серпня 2009 року ТОВ НВП "АЛЬФА" надіслало на адресу ПП "21 РЕГІОН" акт звірки взаємних розрахунків станом на 31 липня 2009 року, який на адресу ТОВ НВП "АЛЬФА" також повернуто не було.

Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства".

Враховуючи надсилання 24 квітня 2009 року на адресу ПП "21 РЕГІОН" вимоги про повернення отриманої попередньої оплати, зобов'язання з її повернення мало бути виконане не пізніше 05 травня 2009 року (із врахуванням неробочих днів 1-4 травня 2009 року).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позовні вимоги відповідачем не оспорено, відповідач не надав суду доказів про повернення позивачу попередньої оплати, а також, враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 7689,62 грн. попередньої оплати, є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 744,35 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 214,25 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 38, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "21 Регіон" (м. Харків, вул. Чайковська, 15, кв. 28, код 34469534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Альфа" (м. Луганськ, вул. Монтажна, 15 В, код 24845434) - 7689,60 грн. попередньої оплати, 214,25 грн. 3% річних, інфляційні витрати у розмірі 744,35 грн., 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя (підпис)