Рішення № 10767248, 03.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2010 р. Справа № 42/226-10

вх. № 6151/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Дяченко О.Д. (директор), Сологуб М.Ф. (дов.) відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Богданівське", с. Богданівка Тульчинського району Вінницької області

до ПП "Компанія Фортіс", м. Харків

про стягнення 165456,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ „Богданівське” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПП „Компанія Фортіс”, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 68а від 18.08.2009р. у загальному розмірі 165456,78 грн., в т.ч. основний борг – 107133,60 грн., 3% річних – 13275,72 грн., інфляційні втрати – 45047,46 грн.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала суду отримана відповідачем 15.07.2010р.

Відповідач через канцелярію суду 02.08.2010р. надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що між ним та позивачем ведуться переговори стосовно укладання мирової угоди.

У судовому засіданні представник позивача заперечує проти того факту, що відповідач звертався до нього з питання укладання мирової угоди, просить розглянути справу по суті та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Суд вважає неповажними причини неявки представника відповідача в судове засідання.

Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Суд вважає, що в межах наданих повноважень ним створені належні умови для надання сторонами доказів, за таких обставин суд вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.

18 серпня 2009р. між ТОВ "Богданівське" (продавець, позивач) та ПП "Компанія Фортіс" (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 68а (далі -Договір). Відповідно до умов даного договору продавець зобов'язаний поставити ріпак в кількості 1073МТ + 5% по ціні 3500,00 грн/т., строк поставки до 07 вересня 2009р. В свою чергу покупець зобов'язаний оплатити поставлену продукцію шляхом перерахування коштів до 5 вересня 2009р.

Відповідно до складських квитанцій АТ № 539323 від 20 серпня 2009р. та АТ № 539491 від 08 вересня 2009р. на рахунок покупця було зараховано 1072,6 т. ріпаку на загальну суму 3754100,00 грн.

Відповідачем товар був отриманий, що підтверджується довіреностями № 127 від 20 серпня 2009р та № 153 від 08 вересня 2009р., а також відповідними видатковими накладними № РН-0000200 від 20 серпня 2009р. на суму 1400000,00 грн. та № РН-0000224 від 08 вересня 2009р. на суму 2354100,00 грн.

Як зазначає позивач та підтверджується виписками з банку оплата товару була здійснена частинами та вартість товару оплачена частково, а саме наступними платіжними дорученими :

№ 689 від 28 серпня 2009р. на суму 40000,00грн.

№ 675 від 01 вересня 2009р. на суму 200000,00 грн.

№ 697 від 02 вересня 2009р. на суму 130000,00 грн.

№ 704 від 04 вересня 2009р. на суму 670000,00 грн.

№ 23 від 07 вересня 2009р. на суму 1200000,00 грн.

№ 724 від 21 вересня 2009р. на суму 50000,00 грн.

№ 731 від 25 вересня 2009р. на суму 50000,00 грн.

№ 39 від 30 вересня 2009р. на суму 200000,00 грн.

№ 811 від 04 листопада 2009р. на суму 150000,00грн.

№ 817 від 05 листопада 2009р. на суму 54119,20 грн.

№ 824 від 06 листопада 2009р. на суму 60000,00 грн.

№ 822 від 06 листопада 2009р. на суму 100000,00 грн.

№ 831 від 11 листопада 2009р. на суму 50000,00 грн.

№ 832 від 11 листопада 2009р. на суму 50000,00грн.

№ 909 від 18 грудня 2009р. на суму 20000,00грн.

№ 145 від 21 грудня 2009р. на суму 30000,00 грн.

№ 920 від 30 грудня 2009. на суму 30000,00 грн.

№ 1 від 11 січня 2010р. на суму 20000,00 грн.

№ 30 від 25 січня 2010р. на суму 30000,00 грн.

№ 39 від 26 січня 2010р. на суму 80347,20 грн.

№ 51 від 28 січня 2010р. на суму 232500,00 грн.

№ 67 від 03 лютого 2010р. на суму 50000,00 грн.

№ 12 від 03 лютого 2010р. на суму 150000,00грн.

Отже по переліченим платіжним дорученням покупцем було оплачено отриманий товар на суму 3646966,40 грн., станом на 01 квітня 2010р. у покупця перед продавцем утворився борг у розмірі 107133,60 грн. (3754100,00 - 3646966,40= 107133,60грн.).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред’явлено до стягнення 107133,60 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок інфляційних втрат, згідно якого сума нарахованих інфляційних складає 45047,46 грн., та 3% річних, сума яких складає 13275,72 грн.

Надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, тому надані розрахунки приймаються судом.

Враховуючи викладене позовні вимоги є нормативно та документально обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилань відповідача на те, що ведуться переговори щодо укладення мирової угоди, суд зазначає, що сторони мають право укласти мирову угоду в процесі виконання судового рішення.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог, тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1655,57 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія Фортіс" (61002 м. Харків, вул. Дарвіна, 33, кв. 8, р/р 26001840855641 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харкова, МФО 351016, код 35349265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богданівське" (23662 Вінницька область, Тульчинський район, с. Богданівка, вул. Котовського, 1, р/р 26002041177201 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків МФО 351005, код 32298323) основну заборгованість у розмірі 107133,60 грн., інфляційні втрати в сумі 45047,46 грн., 3% річних у сумі 13275,72 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1655,57 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 09.08.2010р.