Рішення № 10767094, 19.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2010 р. Справа № 55/99-10

вх. № 4492/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Савостіна О.В.

відповідача- Мирошниченка Ю.Ю.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Найс", м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод " м. Лозова

про стягнення 278460,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Найс", м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод " м. Лозова, 267113,30 грн. заборгованості, 7801,17 грн. пені, 2404,02 грн. інфляційних витрат, 1141, 64 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 86/10 від 10.03.10 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати молока.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 травня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08 червня 2010 р.

В судовому зсіданні 08 червня 2010 р. було оголошено перерву до 21 червня 2010 р.

21 червня 2010 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не визнає суму боргу у розмірі 267460,13 грн. та штрафних санкцій, та зазначив, що позивач поставив товар на адресу відповідача на загальну суму 255424 грн.

В судовому засіданні 21 червня 2010 р. було оголошено перерву до 06 липня 2010 р.

29 червня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення ціни позову, та просив суд стягнути з відповідача 1542,68 грн. інфляційних витрат, 2145,82 грн. 3% річних, 14661,11 грн. пені, та зазначив, щр загальна сума боргу складає 275462,91 грн.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

30 червня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якому зазначив, що відповідач перерахував на рахунок позивача 10000 грн., у зв"язку з чим сума основного боргу складає 257113,30 грн., інфляційні - 7122,06 грн., 3% річні- 2462,90 грн., пеня- 16827,20 грн.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

06 липня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якому зазначив, що відповідач перерахував на рахунок позивача 40000 грн., у зв"язку з чим сума основного боргу складає 217113,30 грн., інфляційні - 9436,08 грн., 3% річні- 2439,95 грн., пеня- 16669,93 грн.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

06 липня 2010 р. відповідач надав до суду клопотання, в якому зазначив, що частково сплатив суму боргу у розмірі 40000 грн., в підтвердження чого надав платіжне доручення № 9526 від 25.06.10 р.

В судовому засіданні 06 липня 2010 р. було оголошено перерву до 19 липня 2010 р.

14 липня 2010 р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що сума основного боргу складає 217113,30 грн., та просив суд стягнути з відповідача 4808,04 грн. інфляційних витрат, 2672 грн. 3% річних, 18076,75 грн. пені та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

19 липня 2010 р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 217113,30 грн. основного боргу., 4808,04 грн. інфляційних витрат, 2672 грн. 3% річних, 18076,75 грн. пені та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

19 липня 2010 р. відповідач надав до суду клопотання, в якому зазначив, що сплатив частково борг у сумі 10000 грн., в підтвердження чого надав до суду платіжне доручення № 9757 від 14.07.10 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги .

Представник відповідача позовні вимоги визнавала частково.

Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

10 березня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Найс", м. Дніпропетровськ(позивач) та Закритим акціонерним товариством "Лозівський молочний завод " м. Лозова(відповідач) був укладений договір № 86/10, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передавати у власність відповідача молоко коров"яче термізоване, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Пунктом 5.4 договору передбачено, що перерахунок вартості молока здійснюється відповідно до положень ДСТУ № 3662-97 в наступному порядку: розрахунки за молоко 1-го сорту відбуваються у перерахунку щодо базисного вмісту жиру 3,4% та вмісту білку 3%. При цьому 100% вартості молока відводиться на вміст жиру 3,4% та 0% вартості молока- на вміст білку. Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна на молоко встановлюється за погодженням сторін договору. Пунктом 5.3 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем по факту поставки у безготівковій формі. Пунктом 6.2 договору передбачена відповідальність відповідача, а саме у разі прострочення оплати за передане молоко відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пунктом 8.1 договору передбачений строк дії договору, а саме даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 р., а в частині розрахунків- до моменту остаточного розрахунку.

Сторони до договору уклали протокол погодження ціни на молочну сировину від 11.03.10 р., в якому встановили закупівельну ціну - 4,00 грн. за 1 кг.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві молоко, що підтверджується товарно- транспортними накладними № 001796-КМЗ від 13.03.10 р., № 001799- КМЗ від 13.03.10 р. та № 001800-КМЗ від 14.03.10 р., які підписані обома сторонами.

Таким чином, враховуючи показники вмісту жирності молока позивачем була здійснена поставка молока відповідно до вищевказаних накладних на загальну суму 267113,30 грн.

Позивачем надано до суду довідку № 1 за підписом директора, в якій зазначено про те, що в період здійснення поставок за вищевказаними накладними між сторонами існував один договір купівлі- продажу № 86/10 від 10.03.10 р., ніяких інших договірних правовідносин між сторонами не існувало.

Як було вищезазначено, сторони в договорі чітко встановили строк оплати товару- по факту поставки

Таким чином, відповідач товар отримав, проте за нього не сплатив.

Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 267113,30 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Після звернення позивача до суду, відповідачем було частково погашено суму боргу у розмірі 60000 грн., що підтверджується витягом банку від 18.05.10 р. та платіжними дорученнями № 9526 від 25.06.10 р., № 9757 від 14.07.10 р., в графі "призначення платежу" яких зазначено: "оплата за молоко согл договора № 86/10 від 10.03.10 р."

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 60000 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем під час судового провадження.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене позовна вимога в частині стягнення основного боргу у сумі 207113,30 грн. підлягає задоволенню, як правомірна та обгрунтована

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних та інфляційних витрат допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню частково у сумі 2649,68 грн. 3% річних та 1595,46 грн. інфляційних витрат, в решті заявлених вимог у сумі 22,32 грн. 3% річних та 3212,58 грн. інфляційних витрат слід відмовити, як зайво нарахованих.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня , позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню частково у сумі 17551,62 грн. В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 525,13 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод " м. Лозова, (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Червоногвардійська, 45-А, р/р № 26006818792270 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанку", МФО 351016, код 00447310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Найс", м. Дніпропетровськ(49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11, кв. 307, код 19311369, п/р № 26001104292051 в КБ "Приватбанку" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 207113,30 грн. заборгованості, 17551,62 грн. пені, 2649,68 грн. 3% річних,1595,46 грн. інфляційних витрат, 2889, 10 грн. державного мита та 232,96 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 60000 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

В решті заявленої вимоги про стягнення 525,13 грн. пені, 22,32 грн. 3% річних, 3212,58 грн. інфляційних витрат відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 23 липня 2010 року.