Рішення № 107670094, 05.12.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2022 р. справа № 300/3511/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 15.08.2022 року № 926210184675 та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі відповідачі) про визнання протиправним та скасування рішення від 15.08.2022 року № 926210184675 та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. 09.08.2022 року позивач звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу, проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2022 року № 926210184675 відмовлено у переведенні пенсії з тих підстав, що станом на 01.05.2016 року позивач не займала посади державної служби та має стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців 2 роки 11 місяців 9 днів. Позивач вважає вказане рішення неправомірним, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області визнає стаж державної служби станом на 01.05.2016 року без врахування періоду роботи в органах місцевого самоврядування. ОСОБА_1 зазначає, що станом на 01.05.2016 року її стаж державної служби в органах місцевого самоврядування та на посадах державних службовців становив 20 років 9 місяців. З урахуванням викладеного, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2022 року № 926210184675 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до ЗУ Про державну службу та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести позивача з 09.08.2022 року з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до ЗУ Про державну службу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.17-18).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.09.2022 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що станом на 01.05.2016 року ОСОБА_1 не займала посади державного службовця, відтак умови призначення позивачу пенсії державного службовця мають визначатися на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України Про державну службу в редакції від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Також, представник відповідача вказала на те, що до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, для визначення права на призначення пенсії відповідно до пунктів 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про державну службу зараховуються періоди роботи до набрання чинності Законом № 2493-ІІІ, тобто до 04.07.2001 року. На думку відповідача, з 04.07.2001 року посада начальника міського фінансового управління Коломийської міської ради віднесена до категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій державних службовців, та не може зараховуватись до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, внаслідок чого, в Головного управління відсутні підстави для переведення ОСОБА_1 на пенсію відповідно до ЗУ Про державну службу, оскільки станом на 01.05.2016 року позивачка не працювала на посаді державного службовця та станом на 01.05.2016 року відсутній необхідний стаж державної служби 20 років (а.с.26-27).

23.09.2022 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що рішенням від 15.08.2022 року за № 926210184675 відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до ЗУ Про державну службу у зв`язку з не займанням посади державної служби на день набрання чинності ЗУ Про державну службу (01.05.2016) та відсутністю необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Відповідно до наданих документів, стаж державної служби позивачки складає 2 роки 11 місяців 9 днів. Представник відповідача вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки ОСОБА_1 не просить суд зарахувати певні періоди роботи до стажу державної служби (а.с.33-36).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

09.08.2022 року ОСОБА_1 звернулася через вебпортал до Пенсійного фонду України із заявою про переведення з одного виду призначеної пенсії за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на інший - згідно Закону України Про державну службу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2022 року за № 926210184675 відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії згідно Закону України Про державну службу. Зазначено, що на день набрання чинності ЗУ Про державну службу (01.05.2016) гр. ОСОБА_1 не займала посаду державної служби та має стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців 2 роки 11 місяців 9 днів (а.с.6).

В подальшому, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 19.08.2022 року № 0900-0211-8/28518 надіслано позивачу вищевказане рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с.5).

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судом встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу відмови органу Пенсійного фонду України перевести позивача на інший вид пенсії, зокрема, пенсію державного службовця.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюєтьсяЗаконом України Про державну службу в редакції Закону від 16 грудня 1993 року №3723-XII(далі - Закон № 3723 - ХІІ).

Водночас, з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, за змістом якого, пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90та пунктом 10 та 12 Прикінцевих положень цього Закону.

Так, статтею 90 Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України Про державну службу в редакції від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України Про державну службу в редакції від 10 грудня 2015 року № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, у випадку відсутності в особи стажу визначеного підпунктами 10 та 12 Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Водночас, за умов наявності в особи стажу понад 10 чи 20 років, в сукупності з дотриманням інших вимог, визначених пунктами 10 та 12 зазначеного закону, у такої особи виникає право на одержання пенсії державного службовця.

При цьому, виходячи з аналізу змісту положень пунктів 10 та 12 Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, у питаннях пенсійного забезпечення законодавець розрізняє державних службовців та осіб, які перебувають на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, зокрема в частині набутого стажу.

Відповідно до статті 25 Закону № 3723 - ХІІ, основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 , позивач в період з 01.08.1995 року по 17.11.1997 року працювала на посаді старшого податкового ревізора-інспектора відділу аудиту юридичних осіб в Державній податковій інспекції по Коломийському району, в період з 17.11.1997 року по 09.07.1998 рік працювала на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок юридичних осіб. 10.07.1998 року ОСОБА_1 призначена на посаду завідувачки міськфінвідділом Коломийської міської ради, 15.02.2002 року позивачка призначена на посаду начальника міського фінансового управління, звідки, 11.07.2022 року звільнена у зв`язку з ліквідацією фінансового управління міської ради (а.с.12-15).

Водночас, стаття 25 Закону № 3723 ХІІ не відносить посаду завідувача (начальника) міського фінансового управління міської ради до жодної з існуючих категорій державної служби, також актами Кабінету Міністрів України на даний час цього не здійснено.

Проте, в пункті 4 частини 2 статті 46 Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25 березня 2016 року, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII Про державну службу.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМ України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).

Відповідно до п. 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених ст.14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

З огляду на наведені вище правові норми, на переконання суду, період роботи ОСОБА_1 з 10.07.1998 року по 14.02.2002 року на посаді завідувачки міськфінвідділом Коломийської міської ради та з 15.02.2002 року по 01.05.2016 року на посаді начальника міського фінансового управління Коломийської міської ради, - як віднесений до відповідних категорій посад державних службовців, повинен зараховуватися до стажу державної служби.

Таким чином, стаж роботи ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 року на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців складав 17 років 9 місяців та на посадах державних службовців 2 роки 11 місяців, що в загальній кількості становив більше 20 років.

Враховуючи викладене, а зокрема те, що станом на 01.05.2016 року (дня набрання чинності Закон України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.) ОСОБА_1 не обіймала посаду державного службовця, відтак умови призначення позивачу пенсії державного службовця мають визначатися на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України Про державну службу в редакції від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

При цьому, суд вказує на те, що відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 19 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, необхідними умовами для призначення пенсії державного службовця є пенсійний вік, страховий стаж, встановлений статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та наявність, в даному випадку, не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на дату звернення до відповідача (09.08.2022 року) із заявою про переведення її із пенсії за віком згідно ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію державного службовця досягла 60 років та відповідно до положень частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" набула необхідного страхового стажу та набула необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців згідно положень Пункту 12 Прикінцевих положень Закону України Про державну службу, № 889-VIII, внаслідок чого, позивач має право на виплату пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу з 09.08.2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 02.09.2022 року підтвердила сплату судового збору на суму 992,40 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 496,20 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплачений судовий збір в розмірі 496,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 15.08.2022 року № 926210184675 та зобов`язання до вчинення дій задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2022 року № 926210184675 про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до Закону України Про державну службу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу, починаючи з 09.08.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, вул. Батюка, 8, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул.Січових Стрільців,15, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, вул. Батюка, 8, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121).

Суддя Панікар І.В.