Рішення № 10766235, 09.08.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.10           Справа № 15/86-10.

за позовом Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Люксембурзький”, м. Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитер-Прайм”, м. Суми

про стягнення 194 507 грн. 38 коп.

          СУДДЯ                     Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з‘явився

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 194 507 грн. 38 коп. заборгованості по договору поставки №35 від 03.03.2009р., а саме: 185 545 грн. 34 коп. основного боргу, 7 604 грн. 77 коп. пені та 1 357 грн. 27 коп. – 3% річних.

В судове засідання позивач подав клопотання про розгляд справи без представника позивача на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не з’явився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 14.07.2010р.), клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

03.03.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №35, за умовами п. 1.1. якого позивач (продавець) зобов‘язується передати дистриб’ютору продукцію – кондитерські вироби у повному асортименті, партіями, згідно попередньо погодженої з продавцем письмової заявки дистриб’ютора.

Згідно п. 4.4 договору розрахунки за кожну одержану партію товару дистриб’ютор здійснює безпосередньо з продавцем на умовах відстрочки платежу 21 календарний день.

До вказаного договору поставки був сторонами складений додаток №1 від 03.03.2009р., згідно якого відповідно до п. 3.7 договору та Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих доручень і одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, а також з метою доставки кондитерських виробів продавцем з використанням централізованих кільцевих перевезень сторони домовились про наступне:

- товарно-транспортні накладні підписуються матеріально відповідальною особою відповідно наказів і розпоряджень дистриб’ютора. Контроль за правом підпису і її відповідним завірянням печатками і штампами здійснює винятково дистриб’ютор.

- дистриб’ютор надає відбитки наступних печаток і штампів, якими матеріально-відповідальні особи дистриб’ютора завіряють свій підпис на товарно-транспортних накладних про одержання продукції і матеріальних цінностей.

Строк дії договору №35 від 03.03.2009р. визначений у п. 6.9 договору поставки, в якому зазначено, що договір вступає в силу з 03.03.2009 року, є чинним: в частині поставки товару до 03.03.2010р., в частині розрахунків – до проведення дистриб’ютором повних розрахунків з продавцем за отриманий товар. Дія договору вважається продовженою на наступний строк (до 03.03.2011р.), якщо жодна зі сторін письмово не заявила про його розірвання за 30 днів до закінчення терміну його дії.

Тобто, оскільки договір поставки №35 від 03.03.2009р. був пролонгованим, у березні - квітні 2010р. по товарно-транспортним накладним позивач поставив відповідачу за договором продукцію, за яку відповідач повністю не розрахувався і борг відповідача перед позивачем, на день звернення позивача з позовною заявою до суду, склав 185 545 грн. 34 коп.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме товарно-транспортними накладними, на яких міститься підпис представника відповідача та відбиток печатки відповідача Копії вказаних накладних долучені до матеріалів справи (а.с. 11 – 17).

При цьому, у вищезазначених товарно-транспортних накладних зазначено, що підставою поставки є договір №35 від 03.03.2009р.

Крім цього, сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 15.02.2010 року по 29.04.2010 року., відповідно до якого станом на 29.04.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 199 145 грн. 34 коп.

З довідки про взаєморозрахунки між позивачем та відповідачем, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що станом на 21.06.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 185 545 грн. 34 коп.

Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу складає 185 545 грн. 34 коп., яка підтверджується матеріалами справи.

Крім цього, позивачем для доручення до матеріалів справи додано лист відповідача №42 від 21.06.2010р., який підписаний власником та директором відповідача, і з якого вбачається, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем по договору №35 від 03.03.2009р. у розмірі 185545 грн. 34 коп.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 185 545 грн. 34 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 7 604 грн. 77 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.2 договору поставки №35 від 03.03.2009р. (за порушення терміну сплати за товар, передбаченого п.4.4 цього договору, дистриб’ютор зобов‘язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої в оплаті суми за кожен день прострочення платежу).

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 7 604 грн. 77 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки №35 від 03.03.2009р. позивач просить стягнути з відповідача 1 357 грн. 27 коп. 3% річних за період з 25.03.2010 року по 21.06.2010 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення 1 357 грн. 27 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитер-Прайм” (40022, м. Суми, вул. Тополянська, 12, код 36334574) на користь Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Люксембурзький” (65007, м. Одеса, 3-ій Водопровідний провулок, б.9, код 32833932) 185 545 грн. 34 коп. основного боргу, 7 604 грн. 77 коп. пені, 1 357 грн. 27 коп. –3% річних, 1945 грн. 07 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                             О.Ю.Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повне рішення підписано 11.08.2010р.

Суддя