Рішення № 10766233, 09.08.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.10 Справа № 15/88-10. за позовом Закритого акціонерного товариства “Госпрозрахунок - ТРЕЙД”, м. Конотоп, Сумська область

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Буринь, Сумська область

про стягнення 8 737 грн. 15 коп.

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Грачова К.М., довіреність б/н від 28.07.2010р.

Від відповідача: не зявився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 8 737 грн. 15 коп. заборгованості по договору купівлі - продажу б/н від 24.02.2010р., а саме: 5 384 грн. 60 коп. основного боргу, 3 150 грн. 00 коп. пені, 51 грн. 78 коп. 3% річних та 150 грн. 77 коп. інфляційних витрат.

Позивач на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2010р. подав в судове засідання 29.07.2010р. для долучення до матеріалів справи копію свідоцтва про державну реєстрацію серія В02 №942191 та довідку з ЄДР юридичних та фізичних осіб підприємців серія АД №118449 щодо відповідача. При цьому, у зазначеному свідоцтві та довідці вказано, що адресою відповідача є: вул. Чапаєва, буд. 25, м. Буринь, Сумська область, 41700, тобто вказана адреса відповідача збігається з адресою, яка вказана позивачем в позовній заяві та за якою відповідачу направлялися процесуальні документи по справі.

В дане судове засідання позивачем на виконання ухвали суду від 29.07.2010 року подано перерахунок пені, 3% річних, інфляційних витрат за порушення строків розрахунків за договором купівлі-продажу б/н від 24.02.2010р. Так, згідно перерахунку відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі 335 грн. 61 коп. за період з 03.03.2010р. по 21.06.2010р., 3% річних у розмірі 49 грн. 12 коп. за період з 03.03.2010р. по 21.06.2010р., інфляційних витрат у розмірі 48 грн. 46 коп. за березень 2010 року.

Крім цього, позивачем подано довідку №63 від 03.08.2010р., яка підписана головою правління та головним бухгалтером позивача і скріплена печаткою, з поясненням з приводу того, що згідно товарно-транспортної накладної №4375 від 24.02.2010р. позивачем товар передавався відповідачу згідно договору купівлі-продажу від 24.02.2010р., а інших договорів купівлі-продажу між позивачем та відповідачем укладено не було.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не зявився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано 08.07.2010р, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 24.02.2010р. був укладений договір купівлі-продажу, за умовами п. 1.1. якого продавець (позивач) зобовязується поставити, а покупець (відповідач) зобовязується прийняти та оплатити продовольчі товари, що належать продавцю.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за товар та оплата тари проводиться покупцем у порядку попередньої оплати в розмірі 100%. В деяких випадках продавець може визначити іншу умову товар може бути відпущений з послідуючею оплатою на протязі 7 календарних днів з дня його отримання (п. 4.3 договору).

По товарно-транспортній накладній №4375 від 24.02.2010р. позивач поставив відповідачу за договором продукцію на суму 5384 грн. 60 коп.

Позивачем подано довідку №63 від 03.08.2010р., яка підписана головою правління та головним бухгалтером позивача і скріплена печаткою, з поясненням з приводу того, що згідно товарно-транспортної накладної №4375 від 24.02.2010р. позивачем товар передавався відповідачу згідно договору купівлі-продажу від 24.02.2010р., а інших договорів купівлі-продажу між позивачем та відповідачем укладено не було.

Оскільки відповідач заборгованість за поставлену продукцію не погасив, позивач направив відповідачу листа №19 від 10.03.2010р. з проханням погасити заборгованість у розмірі 5384 грн. 60 коп.

Крім цього, в звязку з тим, що відповідач з позивачем розрахунок не провів, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію №29 від 16.04.2010р. з вимогою погасити заборгованість в сумі 6931 грн. 52 коп. у місячний строк.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, оскільки відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не погасив, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором купівлі-продажу б/н від 24.02.2010р., товарно-транспортною накладною №4375 від 24.02.2010р., на якій міститься підпис відповідача (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

Таким чином, на день подачі позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 5384 грн. 60 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 5384 грн. 60 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору купівлі-продажу б/н від 24.02.2010р. позивач просить стягнути з відповідача 3 150 грн. 00 коп. пені за період з 25.02.2010р. по 21.06.2010р. (згідно п. 5.2 договору за прострочку оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% вартості отриманих товарів за кожний день прострочки платежу).

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Позивачем на виконання ухвали суду від 29.07.2010 року подано перерахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 03.03.2010р. по 21.06.2010р. з урахуванням 7 календарних днів, наданих відповідачу для здійснення оплати за отриманий товар згідно п. 4.3 договору в розмірі 335 грн. 61 коп.

Тобто, вказана вимога позивача про стягнення 3 150 грн. 00 коп. пені підлягає задоволенню частково, а саме: сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. ст. 549-552 ЦК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, становить 335 грн. 61 коп. за період з 03.03.2010р. по 21.06.2010р. (оскільки прострочення виконання зобовязання відповідача з урахуванням п. 4.3 договору має місце з 03.03.2010р.). Таким чином, в стягненні 2 814 грн. 39 коп. пені відмовляється як в сумі пені нарахованої надмірно.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору купівлі-продажу купівлі - продажу б/н від 24.02.2010р., позивач просить стягнути з відповідача 51 грн. 78 коп. 3% річних за період з 25.02.2010р. по 21.06.2010р. та 150 грн. 77 коп. інфляційних витрат за період з лютого-березень 2010 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Позивачем на виконання ухвали суду від 29.07.2010 року подано перерахунок 3% річних та інфляційних витрат за порушення строків розрахунків за договором купівлі-продажу б/н від 24.02.2010р. Так, згідно перерахунку відповідач зобовязаний сплатити 3% річних у розмірі 49 грн. 12 коп. за період з 03.03.2010р. по 21.06.2010р., інфляційних витрат у розмірі 48 грн. 46 коп. за березень 2010 року.

Враховуючи те, що вказаний перерахунок є вірним (прострочення виконання зобовязання відповідачем наступило з 03.03.2010р.), вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 51 грн. 78 коп. 3% річних та 150 грн. 77 коп. інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, а саме з відповідача стягується 3% річних у розмірі 49 грн. 12 коп. за період з 03.03.2010р. по 21.06.2010р. та 48 грн. 46 коп. інфляційних витрат за березень 2010 року. В стягненні 2 грн. 66 коп. 3% річних та 102 грн. 31 коп. інфляційних витрат відмовляється, як в сумах нарахованих надмірно.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства “Госпрозрахунок - ТРЕЙД” (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Семашко, 4, код 30063625) 5 384 грн. 60 коп. основного боргу, 335 грн. 61 коп. пені, 48 грн. 46 коп. інфляційних збитків, 49 грн. 12 коп. 3% річних, 67 грн. 91 коп. витрат по держмиту, 157 грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повне рішення підписано 12.08.2010р.

Суддя