Рішення № 107654748, 24.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року м. Київ № 640/6812/22

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за участю:

позивач - ОСОБА_1 ;

представника позивача - адвокат Панасюк О.В.,

представник відповідача - Кундельський В.І.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України Департаменту внутрішньої безпеки від 21.03.2022 №94 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з відсутністю на службі без поважних причин у період з 10.03.2022 до 20.03.2022 та застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативного-технічного забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України Департаменту внутрішньої безпеки від 21.03.2022 №140 о/с про звільнення відповідно до пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" зі служби в поліції полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління-начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативного-технічного забезпечення;

- негайно поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника управління-начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативного-технічного забезпечення;

- стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 25.05.2022 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено строки для подання зав по суті та доказів; 04.07.2022 - замінено неналежного відповідача - Національну поліцію України на належного - Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, розгляд адміністративної справи розпочато спочатку, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів; від 22.08.2022 - прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог від 18.07.2022, установлено строки для подання заяв по суті та доказів, визначено дату підготовчого судового засідання; від 26.09.2022 - прийнято часткову відмову від позовних та закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником УТОЗ підполковником поліції ОСОБА_1 , складеного дисциплінарною комісією Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України 21.03.2022 та затвердженого Директором Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України 21.03.2022; від 26.09.2022 - закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Підготовчі засідання відкладались у зв`язку з заміною відповідача на належного, прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог та встановлення строків для подання заяв по суті та доказів, задоволенням клопотання представника відповідача про надання часу для подання доказів. У судовому розгляді адміністративної справи оголошувалась перерва в зв`язку з витребування судом у відповідача письмового доказу. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Підставами позову визначено: неповідомлення позивача про початок службового розслідування, що позбавило можливості надати пояснення під час службового розслідування та нескладення акту про відмову в наданні пояснень, що є суттєвим порушенням процедури проведення службового розслідування; проведення службового розслідування без повного та всебічного встановлення всіх фактів та прийняття оскаржуваних наказів без урахування всіх обставин; неврахування відповідачем інформації про особу позивача, зокрема наявність у нього нагород, відзнаки, що мало бути враховано під час обрання виду дисциплінарного стягнення; відсутність у висновку за результатами службового розслідування обставин, які б обтяжували вину позивача; звільнення позивача в період його тимчасової непрацездатності.

Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України подано відзив про невизнання позову, в якому зазначено, що встановлені службовим розслідуванням факти порушення позивачем дисципліни, а саме, відсутність на службі та неприбуття до міста Києва для проходження служби, тобто самоусунення від виконання своїх безпосередніх функціональних обов`язків є достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення. Представник відповідача заперечив доводи представника позивача про неповідомлення його про проведення службового розслідування, оскільки його намагались повідомити засобами телефонного зв`язку, проте позивач не відповідав, що розцінено як перешкоджання проведенню службового розслідування.

Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом.

Під час судового розгляду справи позивач та його представник позов підтримали, представник відповідача позов не визнав.

Розглянувши заяви по суті, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.

Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 07.12.2020 №365 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 призначено заступником начальника управління - начальником відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення Департаменту.

Згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 15.03.2022 №359 "Про підпорядкування поліцейських", з метою забезпечення ефективного виконання службових обов`язків поліцейськими, які тимчасово перебувають поза місцем несення служби та не мають можливості повернутися до нього, на період дії воєнного стану підпорядковано у розпорядження начальника Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 (0009705), заступника начальника управління - начальника оперативно-технічного забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, з 13.03.2022.

Наказом директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21.03.2022 №61 "Про призначення та проведення службового розслідування" з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці першого заступника директора Департаменту внутрішньої безпеки майора поліції ОСОБА_2 від 21.03.2022 щодо відсутності на службі без поважних причин у період з 10.03.2022 до 20.03.2022 заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення Департаменту підполковника поліції Ярошенка В.М., відповідно до статей 14, 15 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України", "Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України", затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та створено дисциплінарну комісію в складі трьох осіб.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією 21.03.2022 складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником УОТЗ підполковником поліції ОСОБА_1 , який затверджено директором Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України 21.03.2022.

Відповідно до висновку від 21.03.2022 дисциплінарною комісією запропоновано: за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 частини третьої статті 1 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", абзаців першого, другого, дванадцятого пункту 1 розділу II "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, та вимог наказу Національної поліції України від 30.07.2016 №654 "Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату центрального органу управління поліції", що виразилося у відсутності на службі без поважних причин у період з 10.03.2022 до 20.03.2022 та до часу складання висновку, - застосувати до підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції; дні невиходу підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на службу з 10.03.2022 до 20.03.2022 вважати прогулами.

Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21.03.2022 №94 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", абзаців першого, другого, дванадцятого пункту 1 розділу II "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, та вимог наказу Національної поліції України від 30.07.2016 №654 "Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату центрального органу управління поліції", що виразилося у відсутності на службі без поважних причин у період з 10.03.2022 до 20.03.2022 та до часу прийняття наказу, застосовано до підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21.03.2022 №140 о/с "По особовому складу", відповідно до пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0009705), заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення. Підстава: наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21.03.2022 №94.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 22.03.2022 №393 "Про підпорядкування поліцейських" з метою забезпечення ефективного виконання службових обов`язків поліцейськими, які тимчасово перебувають поза місцем несення служби та не мають можливості повернутися до нього, ОСОБА_1 вважається таким, що вибув з підпорядкування Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, з 22.03.2022.

Начальник СПЗ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_3 звернувся до директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з доповідною запискою від 22.07.2022, в якій запропонував, з метою дотримання вимог законодавства України, внести зміни до наказу Департаменту від 21.03.2022 №140 о/с: після слів "управління оперативно-технічного забезпечення" додати слова та цифри "з 01 квітня 2022 року", а також внести відповідні зміни до стажу служби в поліції, оскільки на момент видання наказу Департаменту від 21.03.2022 №140о/с була відсутня інформація про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 .

Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 22.07.2022 №274о/с "По особовому складу" внесено зміни до наказу Департаменту від 21.03.2022 №140 о/с у частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та викладено його в новій редакції: відповідно до пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнити зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0009705), заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення, з 01.04.2022, з виплатою компенсації за 11 діб невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році, встановивши розмір премії за квітень 2022 року в розмірі 0 %. Підстави: наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21.03.2022 №94, довідка про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу від 31.03.2022 б/н, видана Комунальним некомерційним підприємством "Дунаєвецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дунаєвецької міської ради та доповідна записка начальника сектору правового забезпечення підполковника поліції ОСОБА_4 від 22.07.2022.

Вважаючи протиправними накази Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21.03.2022 №94 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та від 21.03.2022 №140 о/с "По особовому складу", позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (у редакції, чинній станом на час вчинення відповідачем заходів зі встановлення наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та прийняття оскаржуваних наказів).

Відповідно до статті 19 цього Закону:

у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша);

підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).

Статтею 14 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VIII (у редакції, чинній станом на час призначення, проведення службового розслідування, складання висновку від 21.03.2022 та прийняття оскаржуваного наказу від 21.03.2022 №94, Дисциплінарний статут) визначено:

службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя);

підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина четверта).

Аналогічні положення передбачені пунктом 1 розділу ІІ "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (у редакції, чинній станом на час призначення, проведення службового розслідування, складання висновку від 21.03.2022 та прийняття оскаржуваного наказу від 21.03.2022 №94).

Судом установлено, що наказом директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21.03.2022 №61 призначено службове розслідування для з`ясування обставин відсутності ОСОБА_1 на службі в період з 10.03.2022 до 20.03.2022 без поважних причин, про що було зазначено у доповідній записці першого заступника директора Департаменту внутрішньої безпеки майора поліції ОСОБА_2 .

Цим же наказом доручено проведення службового розслідування у формі письмового провадження дисциплінарній комісії в складі: голова комісії - підполковник ОСОБА_5 , начальник відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття; члени комісії - майор поліції Єрмашов Валентин Валерійович, начальник сектору комплектування відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття, а також підполковник поліції Руденко Михайло Валерійович, головний оперуповноважений-інспектор відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття.

До відзиву додано доповідну записку першого заступника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Р.Яцкевича про призначення службового, в якій зазначено про відсутність ОСОБА_1 на службі з 10.03.2022 до 20.03.2022 без поважних причин.

Відповідно до статті 15 Дисциплінарного статуту:

проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина перша);

дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування (частина друга).

Згідно з "Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1356/32808 (у редакції, чинній станом на час призначення, проведення службового розслідування, складання висновку від 21.03.2022):

дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування (пункту 2 розділу І);

дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі призначення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дисциплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський (пункт 3 розділу І);

персональний склад дисциплінарних комісій із проведення службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейським посадових (функціональних) обов`язків, наказів безпосереднього керівника, втрату службового посвідчення та (або) спеціального жетона (знака) формується із числа поліцейських та працівників органу (підрозділу) поліції, в якому проходить службу зазначений поліцейський (пункт 1 розділу ІІ).

Пунктом 7 розділу V "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України" визначено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Пунктом 2 "Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України", затвердженого наказом Національної поліції України від 09.11.2015 №83 (у редакції наказу Національної поліції України від 31.07.2019 №765, (https://www.npu.gov.ua/acts/polozhennya-pro-departament-vnutrishnoyi-bezpeki-nacionalnoyi-policiyi-ukrayini), встановлено, що керівник Департаменту внутрішньої безпеки: здійснює загальне керівництво діяльністю ДВБ відповідно до цього Положення, організовує і спрямовує роботу підпорядкованих структурних та територіальних (відокремлених) підрозділів ДВБ (пункт 1); організовує проведення службових розслідувань за фактами порушення дисципліни і законності та надзвичайних подій, учинених працівниками ДВБ (пункт 19); у встановленому законодавством України порядку призначає, перепризначує і звільняє з посад заступників керівника ДВБ та начальників підпорядкованих структурних підрозділів ДВБ, а також поліцейських, державних службовців, інших працівників поліції підрозділів ДВБ. Приймає на службу (роботу) до ДВБ, звільняє зі служби (роботи) поліцейських, державних службовців, інших працівників поліції, а також присвоює ранги державним службовцям у встановленому законом порядку (пункт 25); у межах наданих прав вирішує питання про заохочення або про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ДВБ (пункт 27); видає в межах компетенції накази організаційно-розпорядчого змісту, дає доручення та приймає рішення з питань діяльності ДВБ, а також здійснює контроль за їх виконанням, підписує та візує організаційно-розпорядчі документи, накази по особовому складу, контролює їх виконання в межах компетенції (пункт 32);

Отже, відповідачем дотримано вимог Дисциплінарного статуту, "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України" та "Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України" в частині призначення керівником Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції, якому надані відповідні повноваження згідно з "Положенням про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України", службового розслідування в письмовій формі на підставі письмового наказу, з урахуванням інформації про можливе вчинення позивачем дисциплінарного проступку через відсутність на службі з 10.03.2022 до 20.03.2022 без поважних причин, що було зазначено в доповідній записці, а також у частині формування складу дисциплінарної комісії в складі трьох працівників Департаменту внутрішньої безпеки.

Підставою позову визначено порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, оскільки позивача не було повідомлено про його проведення, не надано можливості надати пояснення та докази на підтвердження поважності причин відсутності на службі та вчинення дій передбачених наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 11.03.2022 №55 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими Департаменту на період дії воєнного стану".

Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту:

під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (частина перша);

поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; користуватися правничою допомогою (пункти 1, 2 та 5 частини другої);

поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (часина третя).

Крім наведених положень, розділом V "Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України" визначено:

розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування (абзац другий-шостий пункту 7);

під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (пункт 14);

факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення. В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови. Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, закладу вищої освіти, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування (пункт 17).

За змістом наведених норм, у разі призначення службового розслідування щодо поліцейського у формі письмового провадження він має право подати письмові пояснення, докази на підтвердження його правомірної поведінки, а також право на правничу допомогу. Також поліцейський має право відмовитись від надання пояснень, що фіксується відповідним актом.

Представник відповідача пояснив, що голова дисциплінарної комісії намагався засобами телефонного зв`язку за номером телефону НОМЕР_1 отримати пояснення щодо причин відсутності ОСОБА_1 на службі з 10.03.2022 до 20.03.2022, але той на зв`язок не виходив, тому комісія дійшла висновку про перешкоджання діям дисциплінарної комісії в проведенні службового розслідування.

Позивач визнав, що він користувався зазначеним номером, однак заперечив перешкоджання ним проведенню службового розслідування, зазначивши, що не відмовлявся від надання пояснень. Можливу не відповідь на виклик голови дисциплінарної комісії пояснив поганим зв`язком.

В позовній заяві зазначено, що в цей день, 21.03.2022, у позивача погіршився стан здоров`я, що змусило його звернутися до лікаря загальної практики сімейної медицини, яким було виявлено COVID-19 та направлено на амбулаторне лікування.

На підтвердження цього позивачем додано довідку Комунального некомерційного підприємства "Дунаєвецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дунаєвецької міської ради про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішні справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 31.03.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 звільнено від служби з 21.03.2022 та приписано приступити до служби з 01.04.2022. За твердженням позивача, про захворюванню він повідомив керівника засобами телефонного зв`язку, що заперечено представником відповідача.

У спірному випадку позивач не перебував на службі станом на час початку проведення службового розслідування у формі письмового провадження 21.03.2022, що було відомо відповідачу. Також позивач був звільнений від служби через тимчасову непрацездатність, однак належних та достатніх доказів обізнаності відповідача про цю обставину матеріали справи не містять. Про необізнаність директора Департаменту внутрішньої безпеки про тимчасову непрацездатність позивача може свідчити прийняття директором на підставі доповідної записки від 22.07.2022 наказу від 22.07.2022 №274о/с, яким внесено зміни до наказу від 21.03.2022 №140 о/с, про звільнення з 01.04.2022 на підставі довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу від 31.03.2022 б/н, виданої Комунальним некомерційним підприємством "Дунаєвецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дунаєвецької міської ради та доповідної записки начальника сектору правового забезпечення підполковника поліції Кундельського В.І. від 22.07.2022.

Важливою обставиною, яка має бути врахована під час розгляду адміністративної справи є ухвалення Президентом України Указу "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Крім того, суд відповідно до частини третьої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) визнає загальновідомими обставинами те, що станом на час відсутності позивача на службі та станом на час проведення службового розслідування 21.03.2022 ситуація в місті Києві була складною, оскільки ворог закріплювався на підступах до міста та готувався до нападу, тривали постійні бої в напрямку Житомирської траси, прилеглі громади перебували під обстрілами, багато сіл у Бучанському районі перебували в окупації, тривали бої та обстріли в Гостомелі, Бучі, Ірпені, в Броварському районі, Славутич був відрізаний від постачання, залишалась небезпека проникнення ворожих диверсійно-розвідувальних груп у місто Київ, диверсанти здійснювали підривну діяльність, продовжувались бомбардування житлових об`єктів міста та критичної інфраструктури, в місті Києві тривали роботи зі спорудження фортифікаційних споруд, здійснювалось чергування на блок-постах. Станом на 10-11.03.2022 тривали бої в Ірпіні, Макарові, в районі Бородянки, ворог здійснював обстріли Білогородськоі, Бучанськоі громади, ракетний обстріл Баришівки Броварського району, Київська область готувалася до проведення евакуації населення з найбільш небезпечних населених пунктів. Головним напрямком зосередження зусиль ворога залишалося, зокрема, місто Київ.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII (у редакції, чинній на час призначення та проведення службового розслідування) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Положення Дисциплінарного статуту та "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України" станом на час призначення та проведення службового розслідування не містили особливостей повідомлення поліцейського про початок проведення щодо нього службового розслідування та стосовно права надання письмових пояснень під час воєнного стану. Зміни до Дисциплінарного статуту з метою врегулювання процедури проведення службового розслідування внесено Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022.

На думку суду, враховуючи запровадження в Україні воєнного стану внаслідок збройної агресії, необхідність виконання Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України своїх функцій, вчинення інших дій щодо захисту України від збройної агресії, що передбачало залучення особового складу, зважаючи на відсутність позивача на службі більше десяти днів, члени дисциплінарної комісії правомірно використали засоби телефонного зв`язку для повідомлення позивача про проведення щодо нього службового розслідування та отримання пояснення десятиденної відсутності на службі.

Суд вважає, що нескладення членами дисциплінарної комісії акта про відмову позивача від надання пояснень або неможливість його повідомлення засобами телефонного зв`язку з зазначенням відповідних причин, що вимагалося пунктом 17 розділу V "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України", з урахуванням запровадження воєнного стану в зв`язку зі збройною агресією, не може бути достатньою підставою для визнання необґрунтованими висновків службового розслідування лише на цій підставі та визнання протиправним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Суд ураховує, що обставина намагання отримати пояснення від позивача засобами телефонного зв`язку зафіксована у висновку службового розслідування від 21.03.2022, у якому зазначено, що головою дисциплінарної комісії 21.03.2022 здійснено дзвінок на номер телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , з метою отримання пояснень щодо невиходу на службу, але ОСОБА_1 на зв`язок не виходив, а тому комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 перешкоджає діям дисциплінарної комісії в проведенні службового розслідування, та ненаданні пояснень, які стали предметом службового розслідування. При цьому акт підписано усіма членами дисциплінарної комісії.

Адвокатом позивача додано видруки копій екрану мобільного додатку для обміну миттєвими повідомленнями WatsApp, зі змісту яких убачається, що позивач за допомогою цієї програми здійснював вихідні дзвінки та отримував вхідні - 10, 12, 13, 21, 22 березня 2022 року. Зокрема, абонент "Серега Козырь" телефонував позивачу 12.03.2022 чотири рази, один раз 13.03.2022, п`ять разів 21.03.2022. Також у видруках міститься інформація про отримання вхідного виклику від абонента ОСОБА_5 , що відповідає прізвищу, ім`ю та по батькові голові дисциплінарної комісії. Позивач визнав користування в цей період номером телефону НОМЕР_1 .

Оцінюючи наведені обставини, враховуючи те, що призначене наказом від 21.03.2022 №61 службове розслідування проведено 21.03.2022, за наслідками чого в цей же день складено відповідний висновок та прийнято оскаржувані накази від 21.03.2022 №94 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та від 21.03.2022 №140 о/с про звільнення зі служби в поліції, зважаючи на обставину звільнення позивача від служби з 21.03.2022 через тимчасову непрацездатність, підлягають оцінці подані позивачем докази на підтвердження поважності причин відсутності на службі з 10.03.20222 до 20.03.2022 та вчинені ним дії в цей період. Судом також узято до уваги те, що позивачу надсилались фотокопії наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції від 11.03.2022 №55 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими Департаменту на період дії воєнного стану" та оскаржуваного наказу від 21.03.2022 №140 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції засобами телефонного зв`язку за допомогою мобільного додатку для обміну миттєвими повідомленнями, проте представник відповідача не пояснив причин не надіслання в зазначений спосіб наказу від 21.03.2022 №61 про призначення службового розслідування та пропозицію дисциплінарної комісії про надання пояснень.

Підставами позову визначено необґрунтованість висновку службового розслідування щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності на службі з 10.03.2022 до 20.03.2022

У висновку службового розслідування від 21.03.2022 зазначено, що в період з 10.03.2022 до 20.03.2022 підполковник поліції ОСОБА_1 на службу без поважних причин не прибув, про підстави (причини) відсутності на службі керівництво Департаменту, управління оперативно-технічного забезпечення не повідомив. За фактом невиходу на службу ОСОБА_1 працівниками управління оперативно-технічного забезпечення Департаменту складено відповідні акти про відсутність на службі (роботі).

Позивач пояснив, що 10.03.2022 він та його дружина ОСОБА_6 прийняли рішення про евакуацію малолітніх дітей - доньок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження від 08.05.2018), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження від 04.11.2020), в безпечне місце та виїхали в село Ставище, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області. Також позивач указав, що 12.03.2022 від свого безпосереднього начальника відділу оперативно-технічного забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки ОСОБА_9 засобами телефонного зв`язку за допомогою мобільного додатку для обміну миттєвими повідомленнями отримав фотокопію наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції від 11.03.2022 №55 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими Департаменту на період дії воєнного стану", на виконання якого прибув до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області та на період воєнного стану був підпорядкований у розпорядження начальника Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Представник відповідача зазначив, що відповідно до наказу від 11.03.2022 №55 позивачу необхідно було протягом 1 доби прибути на місце служби, тобто до Департаменту внутрішньої безпеки Національно поліції в місто Київ. Представник під час судового розгляду адміністративної справи в судовому засіданні 17.10.2022 пояснив, що на підставі усного наказу безпосереднього керівника позивачу було надано дозвіл 10.03.2022 здійснити евакуацію сім`ї в безпечне місце з вказівкою про негайне повернення.

До додаткових пояснень представником відповідача додано рапорт начальника УОТЗ внутрішньої безпеки Національної поліції України С.Козира, за змістом якого він повідомив директора Департаменту, що 10.03.2022 ОСОБА_1 було надано дозвіл на виїзд з метою евакуації сім`ї до селища ставище Дунаєвецького району Хмельницької області, де проживали батьки дружини з вказівкою про негайне повернення, однак ОСОБА_1 був відсутній на службі з 10.03.2022 до 20.03.2022. У рапорті зазначено, що з 10.03.2022 до 20.03.2022 ОСОБА_10 спілкувався з ОСОБА_1 телефонним зв`язком за допомогою мобільного додатку для обміну миттєвими повідомленнями, вказуючи про необхідність прибуття до міста Києва, що було проігноровано.

Позивач отримання таких повідомлень не визнав, доказів, які б засвідчували надіслання саме повідомлень представником відповідача не надано, клопотань з цього приводу не заявлено. Судом указувалось, що на підтвердження спілкування засобами телефонного зв`язку адвокатом позивача додано видруки копій екрану мобільного додатку для обміну миттєвими повідомленнями WatsApp, відповідно до яких абонент "Серега Козырь" телефонував позивачу 12.03.2022 чотири рази, один раз 13.03.2022, п`ять разів 21.03.2022.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає необґрунтованими висновки службового розслідування в частині визнання відсутності позивача на службі 10.03.2022 без поважних причин, позаяк він здійснював евакуацію сім`ї (дружина та дві малолітні дитини), на що від безпосереднього керівника отримав дозвіл і це визнано відповідачем під час судового розгляду справи.

Згідно з наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 11.03.2022 №55 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими Департаменту на період дії воєнного стану" на підставі Закону України "Про Національну поліцію", "Дисциплінарного статусу Національної поліції України", Указу Президента України від 24.02.2022 64/2022 "Про введення воєнного стану а Україні", наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", з метою забезпечення ефективного виконання службових обов`язків поліцейськими Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, які тимчасово перебувають поза місцем несення служби та не мають можливості-повернутися до нього, зобов`язано:

поліцейських Департаменту внутрішньої безпеки, які перебували поза місцем несення служби, крім тих, що виконували службові завдання, зобов`язано протягом 1 доби прибути до відповідного територіального підрозділу Департаменту внутрішньої безпеки для реєстрації та постановки на облік: поліцейським Департаменту внутрішньої безпеки, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв`язку з об`єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення); поліцейським Департаменту внутрішньої безпеки, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебували батьки, що потребували стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини) яких є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов`язків за місцем проходження служби; поліцейським Департаменту внутрішньої безпеки, які мають статус одинокої матері (батька) (пункт 1);

у разі неможливості прибути до відповідного територіального підрозділу Департаменту внутрішньої безпеки, поліцейські Департаменту внутрішньої безпеки, визначені пунктом 1 цього наказу, зобов`язані прибути до найближчого органу поліції, попередньо погодивши дату та час прибуття зі своїм безпосереднім керівником та керівництвом відповідного територіального підрозділу Департаменту внутрішньої безпеки (пункт 2);

на період дії воєнного стану поліцейських Департаменту внутрішньої безпеки, визначених пунктом 1 цього наказу, підпорядкувати керівникам відповідних територіальних підрозділів Департаменту внутрішньої безпеки, на території обслуговування яких перебувають указані поліцейські (пункт 3);

поліцейських Департаменту внутрішньої безпеки, які не підпадали під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, зобов`язано невідкладно прибути за місцем несення служби (пункт 4).

Позивач пояснив, що відповідно до пункту 1 цього наказу він як поліцейський Департаменту внутрішньої безпеки, який перебував не за місцем служби в зв`язку зі здійсненням евакуації сім`ї та на вихованні якого перебуває двоє малолітніх дітей, які потребували догляду прибув до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, де наказом від 15.03.2022 №359 "Про підпорядкування поліцейських" на підставі пунктів 9 та 11 "Положення про Національну поліцію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877, наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану" на період воєнного стану позивача підпорядковано в розпорядження начальника Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 13.03.2022.

Представник відповідача зазначив, що на позивача не поширюється пункт 1 наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 11.03.2022 №55, оскільки абзац третій пункту 1 стосується поліцейських Департаменту внутрішньої безпеки, зокрема, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років, виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію та чоловік (дружина) яких є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов`язків за місцем проходження служби. Однак дружина позивача не відноситься до таких осіб, тому позивачу необхідно було протягом доби прибути до місця служби в місто Київ.

На думку суду, наведене тлумачення абзацу третього пункту 1 наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 11.03.2022 №55 відповідає граматичному тлумаченню цієї норми в частині обов`язкової умови його поширення на особу, в якої є чоловік (дружина), які є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту та які задіяні до виконання службових обов`язків за місцем проходження служби, оскільки вжито сполучник "та" (оператор кон`юнкції), тобто вимагається обов`язковість наявності відповідної умови для застосування правової норми до поліцейського Департаменту внутрішньої безпеки.

У спірному випадку суд вважає, що важливе значення має поведінка позивача, вчинена ним після отримання 12.03.2022 наказу від 11.03.2022 №55.

Зі змісту пояснень позивача вбачається, що він наступного дня 13.03.2022 після отримання наказу від 11.03.2022 №55 прибув до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, де відповідно до наказу від 15.03.2022 №359 був підпорядкований в розпорядження начальника Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 13.03.2022.

Суд зауважує, що таке підпорядкування обґрунтоване наказом Національної поліції України від 10.03.2022 №190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", відповідно до абзацу третього пункту 1 якого поліцейських, які перебували поза місцем несення служби, крім тих, що виконували службові завдання, зобов`язано протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік - поліцейським, які виховують одно або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини) яких є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов`язків за місцем проходження служби. Пунктом 2 цього наказу встановлено, що на період дії воєнного стану поліцейських, визначених пунктом 1 цього наказу, підпорядкувати керівникам територіальних підрозділів поліції, на території обслуговування яких перебувають указані поліцейські.

Отже, Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області наведені норми абзацу третього пункту 1 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", які за змістом є аналогічними абзацу третьому пункту 1 наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції від 11.03.2022 №55 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими Департаменту на період дії воєнного стану", застосовано до позивача шляхом підпорядкування в розпорядження.

Суд вважає, що зазначена обставина дає підстави дійти висновку про те, що позивач, вважаючи наявність у нього правових підстав залишитись в місці перебування на підставі абзацу третього пункту 1 та пункту 2 наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції від 11.03.2022 №55, вчинивши на наступний день після ознайомлення з цим наказом дії з його виконання, отримав підтвердження правомірності своїх дій, оскільки Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області наказом від 15.03.2022 №359 підпорядкувало позивача в розпорядження з 13.03.2022.

Водночас обґрунтованими, за висновком суду, є доводи представника відповідача про те, що позивачу на підставі пункту 2 наказу від 11.03.2022 №55 необхідно було попередньо повідомити та погодити дату та час прибуття до найближчого органу поліції зі своїм безпосереднім керівником та керівництвом відповідного територіального підрозділу Департаменту внутрішньої безпеки. Доказів повідомлення та узгодження своїх дій позивач не надав, зі змісту його пояснення не вбачається їх вчинення.

У позовній заяві та під час судового розгляду адміністративної справи, позивач не пояснив причин неповідомлення керівництва Департаменту про прийняте ним рішення звернутись до найближчого органу поліції для продовження служби в поліції в місці знаходження сім`ї. Зокрема, позивач не надіслав копію наказу від 15.03.2022 №359 про його підпорядкування в розпорядження з 13.03.2022 засобами телефонного за допомогою мобільного додатку для обміну миттєвими повідомленнями.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Дисциплінарним статутом установлено:

службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частини перша, друга статті 14);

у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; (пункти 3, 4, 7, 9 частини першої статті 19).

Суд вважає, що обставина підпорядкування позивача наказом від 15.03.2022 №359 в розпорядження з 13.03.2022 мала бути врахована дисциплінарною комісією та директором Департаменту внутрішньої безпеки під час службового розслідування та обрання виду дисциплінарного стягнення, оскільки така обставина свідчить про поведінку позивача, зокрема, що він не намагався ухилитись від служби в поліції, вчиняв дії з виконання наказу від 11.03.2022 №55, що суттєво впливає на висновки про відсутність позивача на службі з 12.03.2022 (день ознайомлення з наказом) до 20.03.2022 (переддень проведення службового розслідування) без поважних причин, позаяк після підпорядкування його наказом від 15.03.2022 №359 в розпорядження начальника Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 13.03.2022 він зобов`язаний був виконувати вимоги цього наказу, зокрема проходити службу в підпорядкуванні.

При цьому представник відповідача не повідомляв суд про обставини зловживання позивачем під час звернення до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з метою підпорядкування його в розпорядження та залишення в Хмельницькій області, де в березні 2022 року було безпечно, клопотань з цього приводу заявлено не було, судом таких обставин не встановлено.

Отже, дисциплінарною комісією зроблено висновок про відсутність позивача з 12.03.2022 до 21.03.2022 без поважних причин без з`ясування обставин ознайомлення позивача 12.03.2022 з наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної від 11.03.2022 №55 "Про підпорядкування поліцейських", яким регламентовано поведінку поліцейських Департаменту внутрішньої безпеки, які перебували не за місцем служби та, зокрема, виховували одного або більше дітей віком до 18 років, супроводжували дітей в евакуацію, а також вчинення позивачем на виконання цього наказу дій (на наступний день після ознайомлення), внаслідок чого наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 15.03.2022 №359 його підпорядковано в розпорядження з 13.03.2022.

Відтак оскаржуваний наказ директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції від 21.03.2022 №94 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в зв`язку з відсутністю на службі без поважних причин у період з 12.03.2022 до 20.03.2022 є необґрунтованим, оскільки не надано оцінки підпорядкування позивача в розпорядження. При цьому зарахування позивача в розпорядження здійснено Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області на підставі наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", абзац третій пункту 1 якого є аналогічним абзацу третьому пункту 1 наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції від 11.03.2022 №55 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими Департаменту на період дії воєнного стану".

Суд не заперечує тверджень представника відповідача про помилковість такого тлумачення наведених положень наказу від 11.03.2022 №55, проте звернення позивача до територіального органу поліції на наступний день після ознайомлення з цим наказом свідчать про дійсні наміри позивача продовжити службу в поліції, а прийняття Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області наказу від 15.03.2022 №359 про підпорядкування позивача в розпорядження давало йому правові підстави продовжувати службу в територіальному органі поліції за місцем знаходження. Як уже вказувалось судом, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про зловживання з боку позивача (подання неправдивих відомостей, наявність близьких стосунків, тощо) під час вирішення питання про підпорядкування в розпорядження, сторони про такі обставини не повідомляли, клопотань з цього приводу не заявляли.

Позивач також пояснив, що залишення його в місці евакуації сім`ї зумовлене необхідністю догляду за дітьми, оскільки його дружина ОСОБА_6 захворіла.

На підтвердження цієї обставини додано довідку Дунаєвецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 19.08.2022 №35, зі змісту якої вбачається звернення 10.03.2022 приблизно об 11:00 год. ОСОБА_6 зі скаргами на самопочуття (зокрема, підвищена температура, лихоманка, болі), за наслідками чого лікарем ОСОБА_11 призначено лікування з 10.03.2022 до 12.03.2022.

До адміністративної справи додано консультативні висновки Державної установи "Інституту педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. від 12.07.2022, від 13.09.2018 довідки поліклініки "Добробут" від 22.09.2022, від 10.06.2021, від 26.03.2020 відповідно до яких дочці позивача ОСОБА_7 установлено захворювання з народження через, що перебування її на обліку. Оскільки інформація про здоров`я відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про персональні дані" від 01.06.2010 №2297-VI (зі змінами) віднесено до чутливої інформації суд не вбачає необхідності вказувати встановлений дочці позивача діагноз, призначене лікування, тощо. В спірному випадку для встановлення обставин поважності причин відсутності позивача на службі з 10.03.2022 до 20.03.2022 суду достатньо наведених доказів з урахуванням наданих позивачем пояснень під час судового розгляду адміністративної справи.

Позивач зазначив, що його донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на обліку в Центрі дитячої гепатології з народження. Встановлений діагноз потребує відповідного догляду, зокрема, наявність точних навиків для догляду, які можуть виконати тільки ті особи, які з самого народження пройшли певний курс навчання по догляду з урахуванням особливого захворювання дитини, а такими особами є виключно батьки.

Заперечуючи твердження представника відповідача про можливість бабусі дружини позивача - ОСОБА_12 здійснювати нагляд за внуками (дітьми позивача), адвокат вказав, що на утриманні ОСОБА_12 знаходиться її мати ОСОБА_13 1950 року народження, яка має онкологічне захворювання, водночас бабуся є розлученою та працювала в березні 2022 року в Новодунаєвській селищній раді.

Відповідно до довідки Новодунаєвської селищної ради Кам`янець-подільського району Хмельницької області від 26.09.2022 ОСОБА_14 є єдиною дочкою ОСОБА_15 , жительки села ставище Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, яка довгий час хворіє та потребує постійного догляду.

Захворювання ОСОБА_15 підтверджується витягом з історії хвороби №7343, в якому зазначено про проведення операційного втручання в 2009 році та проведення стаціонарного лікування 21.12.2009 по 05.01.2010. Довідкою Комунального некомерційного підприємства "Дунаєвська багатопрофільна лікарня" №513 ОСОБА_15 з 2009 року перебуває на обліку в онкокабінеті.

У довідці виконавчого комітету Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 26.09.2022 №478 зазначено, що ОСОБА_12 , працювала старостою села Ставище Кам`янець-Подільського району Хмельницької області з 20.11.2015 по 20.05.2022 та працює діловодом Новодунаєвецької селищної ради з 23.05.2022.

Заочним рішенням Дунаєвицького районного суду Хмельницької області від 22.12.2020 справа №674/1229/20 (набрало законної сили 22.01.2021) заяву ОСОБА_12 про розірвання шлюбу задоволено.

За твердженням адвоката, наведені пояснення та докази свідчать про об`єктивну неможливість ОСОБА_12 , яка була розлучена, працювала старостою села та наглядала за хворою мамою, доглядати за внуками, тому позивач з урахуванням захворювання дочки, яка потребувала догляду, тимчасової непрацездатності дружини змушений був залишитись в місці евакуації.

На думку суду, нелогічними є пояснення позивача про те, що захворювання дитини не дозволило йому повернутись на місце служби, оскільки дитині необхідний був догляд виключно батьків, які мали відповідні навички.

Здійснюючи евакуацію родини з міста Києва, позивач повинен був розуміти, що йому доведеться повернутись на місце служби в місто Київ та залишити дітей у безпечному місці з дружиною. Жодних заяв (про переведення, звільнення), які б свідчили про те, що позивач не може залишити сім`ю через захворювання дочки та необхідність догляду саме батьками, які володіють відповідними навичками, ним до Департаменту внутрішньої служби не подано. Тому суд відхиляє доводи позивача, що поважною причиною відсутності його на службі була необхідність здійснення догляду за дочкою, оскільки саме він володів необхідними навичками. Суд вважає, що захворювання дружини позивача, якій було призначено амбулаторне лікування, не давало йому правових підстав не повернутись на місце служби в місто Київ. Позивачу необхідно було вчинити дії для забезпечення догляду за дитиною або негайно повідомити Департамент внутрішньої безпеки про неможливість виконання обов`язків. При цьому, позивачем визнано наявність у нього транспортного та можливість ним скористатись у період з 10.03.2022 до 21.03.2022 для прибуття у місто Київ на місце служби.

Відповідно до пункту 2.19 "Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за №1005/6196 особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов`язковим зазначенням часу проведеної консультації.

Надана позивачем довідка Дунаєвецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 19.08.2022 №35 містить необхідні реквізити, тому може засвідчувати обставину погіршення стану здоров`я дружини позивача 10.03.2022.

На думку суду, обставина захворювання дружини має бути врахована, але лише щодо вчинення позивачем дій для забезпечення догляду за дитиною. Розумним строком для вчинення таких дій, з урахуванням захворювання дружини та призначення їй амбулаторного лікування, можна вважати один-два дні (10.03.2022-11.03.2022).

З огляду на викладене, суд вважає, що наведена обставина також мала бути врахована під час обрання позивачу виду дисциплінарного стягнення.

Відповідно до наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21.03.2022 №94 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивачем порушено вимоги пунктів 1, 2, 4, 5, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до яких: службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (пункт 2); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункт 4); вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника (пункт 5); знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункт 8).

Згідно з цим наказом позивачем порушено пункти 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", за якими поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (пункт 1); професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (пункт 2); інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (пункт 6).

Також згідно з оскаржуваним наказом від 21.03.2022 №94 правовою підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зазначено абзаци перший, другий, дванадцятий пункту 1 розділу II "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179 ( у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин щодо відсутності позивача на службі з 10.03.2022 до 21.03.2022 та на час притягнення його дисциплінарної відповідальності): неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (абзац другий); професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами (абзац третій); інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (абзац тринадцятий).

Суд констатує допущення відповідачем технічної помилки під час визначення правових норм "Правил етичної поведінки поліцейських", які були застосовані до позивача через невірний обрахунок кількості абзаців, які вміщує пункт 1 цих Правил. Такий висновок підтверджується застосування відповідачем відповідних норм Дисциплінарного статуту та Закону України "Про національну поліцію", які за своїм змістом є аналогічними.

Статтею 1 Дисциплінарного статут встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Як уже вказувалось, на підставі встановлених обставин, надання оцінки поданим доказам та поведінці позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків службового розслідування про неповідомлення без поважних причин підстав неповернення на службу та про дії, які вчинялись на виконання наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції "Про підпорядкування поліцейських" від 11.03.2022 №55 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими Департаменту на період дії воєнного стану". Щодо відсутності позивача на службі з 10.03.2022 до 20.03.2022, то суд дійшов висновку, що відповідачу необхідно було врахувати обставини наявності захворювання у дочки позивача, що вимагало постійного догляду та одночасно захворювання дружини позивача, що вимагало від позивача вчинення дій для організації догляду за дитиною 10-11.03.2022, а також ознайомлення позивача 12.03.2022 з наказом від 11.03.2022 №55 та підпорядкування позивача в розпорядження з 13.03.2022 на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 15.03.2022 №359, що свідчить про наміри позивача продовжувати службу в поліції та наявність правових підстав з 13.03.2022 залитись у місці знаходження.

З урахуванням наведених міркувань суд вважає необґрунтованим висновок службового розслідування про вчинення позивачем такого проступку, який свідчить про порушення Присяги працівника поліції на вірність Українському народові та який є несумісним з перебуванням позивача на службі в поліції, позаяк установлені обставини не дають підстав вважати, що позивач ухилявся від служби в поліції, його дії з виконання наказу від 11.03.2022 №55 та підпорядкування його в розпорядження з 13.03.2022 дають підстави вважати, що позивач мав намір проходити службу в поліції, однак помилково вважав, що має право на залишення в місці евакуації сім`ї, що було підтверджено наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 15.03.2022 №359, який дозволяв позивачу проходити службу за місцем знаходження.

Водночас неповідомлення позивача про свої дії, неможливість прибуття на службу в місто Київ, що він повинен був зробити в силу пункту 5 частини третьої статті 18 Дисциплінарного статуту, пункту 6 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", абзацу тринадцятого пункту 1 розділу II "Правил етичної поведінки поліцейських", викликало обґрунтовані підозри в службових осіб Департаменту внутрішньої служби про ухилення позивача від служби в поліції, оскільки внаслідок збройної агресії ситуація в місті Києва була складною, залишалась висока ймовірність наступу ворога на місто.

Відповідно до 8 частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Метою застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є демонстрація неприпустимості вчинення поліцейським проступків, які несумісні зі званням поліцейського, свідчать про неможливість продовження служби в поліції та, відповідно, усунення від служби таких поліцейських.

У спірному випадку суд дійшов висновку про помилковість висновків дисциплінарної комісії про вчинення позивачем такого проступку, який несумісний зі званням поліцейського, неможливість проходженням ним служби через те, що він не прибув на службу протягом десяти днів, позаяк не були дослідженні обставини захворювання дружини та необхідність догляду за дочкою, а також підпорядкування позивача в розпорядження, які судом визнані поважними. Водночас вчинені позивачем проступки, висновки щодо яких дисциплінарної комісії суд визнав обґрунтованими, неповідомлення позивачем про неможливість прибути на службу в зв`язку з хворобою дружини та необхідністю догляду за дитиною, а також про вчинення дій щодо виконання наказу від 11.03.2022 №55, суд вважає недостатніми для застосування найсуворішого покарання - звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Зі змісту оскаржуваного наказу від 21.03.2022 №140 о/с "По особовому складу" (зі змінами згідно з наказом від 22.07.2022 №274 о/с) стаж служби в поліції позивача становив 22 роки 02 місяці 29 днів.

На думку суду такий стаж служби позивача підлягав оцінці не лише в площині прав позивача, а й з огляду на можливість використання досвіду позивача для продовження проходження служби в поліції з урахуванням запровадження воєнного стану внаслідок збройної агресії. На думку суду, можливе застосування до позивача менш суворішого виду дисциплінарного стягнення з урахуванням характеру проступків вчинених позивачем, було б пропорційним та дало б можливість використати його знання та досвід у боротьбі з ворогом.

Враховуючи викладене, за висновком суду, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення є занадто суворим. Необхідно зауважити, що Дисциплінарний статут, Закон України "Про національну поліцію" не надає повноважень суду, в разі визнання застосовного дисциплінарного стягнення занадто суворим, зобов`язувати орган поліції повторно провести службове розслідування з урахуванням вказівок суду, за наслідками чого вирішити питання дисциплінарної відповідальності поліцейського.

Підставами позову визначено порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, оскільки акти про відсутність позивача на службі складені поліцейськими, яким не було відомо про присутність чи відсутність позивача на службі.

Судом за клопотанням представника позивача допитано свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які підписали акти про відсутність на службі (роботі) працівника УОТЗ ДВБ НП України від 10.03.2022, від 11.03.2022, від 12.03.2022, від 13.03.2022, від 14.03.2022, від 15.03.2022, від 16.03.2022, від 17.03.2022, від 18.03.2022, 19.03.2022, від 20.03.2022.

Свідки підтвердили, що в березні 2022 року проходили службу Департаменті внутрішньої безпеки та особисте підписання вказаних актів, які складались не в результаті з`ясування присутності чи відсутності позивача на робочому місці, а на підставі документів щодо обліку робочого часу. Водночас свідки визнали, що в період з 10.03.2022 до 20.03.2022 позивача не зустрічали.

За твердженням адвоката, акти складені з порушеннями, оскільки особи, які засвідчували обставини відсутності позивача на службі, не були свідками таких обставин, а складали акти лише на підставі документів.

За висновком суду, наведені доводи адвоката жодним чином не впливають на наявність правових підстав для призначення службового розслідування, його проведення та прийняття оскаржуваних наказів. Під час службового розслідування членам дисциплінарної комісії було відомо про відсутність позивача на службі в цей період на підставі доповідної записки заступника директора Департаменту внутрішньої безпеки, яка слугувала підставою для призначення службового розслідування, що підтверджено під час судового розгляду адміністративної справи, тому наявність чи відсутність актів про відсутність позивача на службі жодним чином не впливає на висновки комісії в цій частині. Крім того, обставина відсутності позивача в цей період на службі визнана в позовній заяві.

Необґрунтованими є твердження представника позивача про недопустимість звільнення в період тимчасової непрацездатності, що заборонено частиною четвертою статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП України).

Частиною третьою статті 21 Дисциплінарного статуту встановлено, що перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Водночас відповідач наказом від 22.07.2022 №274 о/с урахував звільнення позивача від служби через тимчасову непрацездатність на підставі довідки Комунального некомерційного підприємства "Дунаєвецький центр первинної медико-санітарної допомоги" Дунаєвецької міської ради про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішні справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 31.03.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 звільнено від служби з 21.03.2022 та приписано приступити до служби з 01.04.2022.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 наказу Національної поліції України Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21.03.2022 №94, відповідно до яких позивача притягнуто дисциплінарної відповідальності та визнано прогулами 10.03.2022 до 20.03.2022. Оскільки наказ від 21.03.2022 №140 о/с (зі змінами згідно з наказом від 22.07.2022 №274 о/с) прийнято на підставі визнаного протиправним наказу від 21.03.2022 №94, відповідно наказ про звільнення позивача також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з частиною п`ятою статті 24 Дисциплінарного статуту в разі поновлення порушених прав поліцейського у судовому порядку вищий керівник зобов`язаний негайно вжити заходів до поновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та притягти до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень.

Дисциплінарним статутом та Законом України "Про Національну поліцію" не передбачено процедури поновлення поліцейського на службі в разі визнання судом звільнення незаконним, тому суд застосовує загальне законодавство - КЗпП України, за змістом частини першої статті 235 якого в разі звільнення без законної підстави особа має бути поновлена на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, позивач підлягає поновленню на посаді, з якої його було звільнено - заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, з 02.04.2022 (наступний день за днем звільнення з урахуванням наказу від 22.07.2022 №274 о/с).

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ "Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.04.2016 за №669/28799, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Відповідно до довідки Департаменту внутрішньої безпеки від 21.09.2022 №108, позивачу нараховано в лютому 2022 року 40808,99 грн. за 28 календарних днів у березні 2022 року 13488,04 грн. за 20 календарних дні.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Враховуючи 59 календарних днів у лютому-березні 2022 року та 54297,03 грн. нарахованого грошового забезпечення в ці місяці, середньоденний заробіток позивача дорівнює 920,29 грн.

Вимушений прогул з 02.04.2022 (дата, з якої позивач підлягає поновленню) по 24.10.2022 (дата ухвалення судом рішення) становить 206 днів, відповідно середній заробіток за час вимушеного прогулу - 189579,74 грн.

Належним способом виконання рішення суду в цій частині є виплата позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 189579,74 грн., з якої відповідач має сплатити податки та обов`язкові платежі.

Відповідно до частини першої статті 371 КАС України: негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

Отже, негайному виконанню підлягає рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 27608,70 грн., з якої відповідач повинен сплатити податки та обов`язкові платежі.

Представником відповідача заявлено клопотання про пропущення позивачем строків звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивачем пропущено місячний строк щодо оскарження наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21.03.2022 №140 о/с про звільнення зі служби в поліції, оскільки позов подано до Національної поліції України, тобто позивачем оскаржувався не існуючий наказ. Ухвалою суду лише 04.07.2022 замінено неналежного відповідача на Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, відповідно строк пропущено. Також, за твердженням представника відповідача, позивачем пропущено 15-денний строк звернення до суду щодо оскарження наказу від 21.03.2022 №94 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, позаяк заяву про збільшення розміру позовних вимог з вимогою про оскарження цього наказу подано до суду 20.07.2022.

Відповідно до статті 122 КАС України:

позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).

для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга);

для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята).

Отже, до спірних відносин у частині оскарження позивачем наказу від 21.03.2022 №140 о/с про звільнення зі служби в поліції застосуванню підлягає місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів внаслідок прийняття цього наказу.

Позивач отримав копію наказу засобами телефонного зв`язку за допомогою мобільного додатку для обміну миттєвими повідомленнями 22.03.2022, на підтвердження чого додано видрук копії екрана мобільного телефона. Позов подано засобами поштового зв`язку 20.04.2022, що підтверджується поштовим конвертом з відповідною відміткою, тобто в межах місячного строку.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про пропущення позивачем цього строку, оскільки в позовній заяві невірно визначено відповідача. За висновком суду, така помилка адвоката не впливає на реалізацію позивачем свого права шляхом звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Національної поліції України Департаменту внутрішньої безпеки від 21.03.2022 №140 о/с та не спростовує доводів суду про дотримання позивачем місячного строку. В КАС України відсутні норми, які б установлювали особливість обчислення строку звернення до суду в разі заміни судом неналежного відповідача.

Відповідно до частини першої статті 24 Дисциплінарного статуту (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного наказу від 21.03.2022 №94 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності) поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Отже, до спірних відносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

На думку суду помилковими є доводи представника відповідача про застосування 15-денного строку, який обчислюється з дня ознайомлення з наказом, оскільки цей строк було встановлено Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2123-IX та який набрав чинності з 01.05.2022. При цьому в розділі ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" відсутні норми, які б надавали зворотної дії відповідним змінам.

Частиною другою статті 22 Дисциплінарного статут статуту (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного наказу від 21.03.2022 №94 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності) встановлювалось, що наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Як уже вказувалось судом, відповідачем засобами телефонного зв`язку за допомогою мобільного додатку для обміну миттєвими повідомленнями надіслано оскаржуваний наказ від 21.03.2022 №140 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції, проте судом не встановлено, відповідачем не надано доказів надіслання в зазначений спосіб оскаржуваного наказу від 21.03.2022 №94 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Представник відповідача не пояснив причин не ознайомлення позивача в такий спосіб з наказом. Згідно з листом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 31.06.2022 №42 ад/41-05ЦА/02-22, у відповідь на адвокатський запит від 16.06.2022, надіслано в тому числі оскаржуваний наказ від 21.03.2022 №94.

Суд вважає, що позивач як поліцейський з більш як 22-річним стажем служби в правоохоронних органах повинен був знати процедуру звільнення особи внаслідок реалізації дисциплінарного наказу. Зі змісту оскаржуваного наказу від 21.03.2022 №140 о/с чітко вбачається, що позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту)

Отже, про порушення своїх прав та інтересів внаслідок притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач мав об`єктивну можливість дізнатись 22.03.2022, коли отримав фотокопію наказу від 21.03.2022 №140 о/с.

Судом установлено, що позивач 19.04.2022 уклав договір №19/04-22 про надання правової допомоги з адвокатом Полтавською Наталією Віталіївною, якою підписано позовну заяву і якій у судовому засіданні 13.06.2022 роз`яснено процедуру реалізації дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та повідомлено про судову практику в такій категорії спорів щодо обрання належного способу захисту.

Як убачається зі змісту позовної заяви підставами позову визначено необґрунтованість звільнення позивача через відсутність його на службі, оскільки на нього поширювались вимоги наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції від 11.03.2022 №55 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими Департаменту на період дії воєнного стану" та його наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 15.03.2022 №359 "Про підпорядкування поліцейських" в розпорядження. Заява про збільшення позовних вимог обґрунтована аналогічними підставами.

На думку суду, наведене свідчить про незгоду позивача згідно з позовною заявою з висновками службового розслідування щодо відсутності його на службі без поважних причин, що слугувало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності, тому обрання адвокатом невірного способу захисту не може бути підставою у відмові розглянути відповідний спір.

З огляду на викладене, а також враховуючи не надання відповідачем доказів про ознайомлення позивача за наказом від 21.03.2022 №94 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд вважає, що наявні підстави для визнання поважними причин пропуску місячного строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування цього наказу.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21 березня 2022 року №94 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, внаслідок невиходу на службу з 10 по 20 березня 2022 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 21 березня 2022 року №140 о/с "По особовому складу" (зі змінами згідно з наказом від 22 липня 2022 року №274 о/с) у частині звільнення відповідно до пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення, з 01 квітня 2022 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, з 02 квітня 2022 року.

Стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 02 квітня 2022 року по 24 жовтня 2022 року в розмір 189579,74 грн. (сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять гривень сімдесят чотири копійки).

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Виконати негайно рішення суду в частинах:

- поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу оперативно-технічних заходів управління оперативно-технічного забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, з 02 квітня 2022 року;

- стягнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі за один місяць - 27608,70 грн. (двадцять сім тисяч шістсот вісім гривень сімдесят копійок).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 01 грудня 2022 року.

Суддя В.А. Донець