Рішення № 10765117, 07.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2010 р.Справа № 12/33-10-1134 Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

Відповідач: спільне підприємство „Комітекс” у вигляді товариство з обмеженою відповідальністю

про стягнення 79634,38 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Бондарчук І.І. –довіреність від 22.12.2009р.;

від відповідача: не з’явився.          

          СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути зі спільного підприємства „Комітекс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість з орендної плати в сумі 562,22 грн. та 79072,16 грн. –заборгованості за фактичне користування приміщенням.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.03.2010 р. наданими суду позивачем, а також поштовими повідомленнями, але у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Нежитлові приміщення 1-го та 2-го поверхів №501, загальною площею 319,5 кв.м., що розташовані за адресою м. Одеса, вул. Розкидайлівська,15 № 501 (далі -приміщення), належать до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, управління якою здійснює Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Представництво).

Спільне підприємство "Комітекс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Відповідач) займало вказане приміщення на підставі договору оренди № 34/37 в новій редакції від 31.05.2005р. (далі - Договір),

укладеного з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

За час дії договору оренди Орендар несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, чим порушував умови договору оренди та чинного законодавства, у зв'язку з чим 24.11.2008 р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості з орендної плати та пені зі Спільного підприємства "Комітекс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю за користування приміщеннями 1-то та 2-го поверхів, загальною площею 319,5 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 15.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.02.2009 р. по справі № 34/217-08-4868 було задоволено позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради щодо розірвання договору оренди № 34/37 від 28.11.2003р., виселення з нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверхів №501, загальною площею 319,5 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 15.

На виконання рішення Представництву судом були видані відповідні накази.

Згідно акту державного виконавця Парфьонова Г.В. другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 26.11.2009р.приміщення повернуто Представництву.

Згідно з п. 4.10. Договору, орендар сплачує орендну плату по день передачі приміщення орендодавцю.

В порушення п. 4.7. Договору, Відповідач не повернув орендоване майно Представництву після закінчення терміну дії договору оренди в належний строк.

На момент подачі позову згідно з розрахунком, наданим фінансовим відділом Представництва, Відповідач має заборгованість за фактичне користування об'єктом оренди за період з 03.03.2009 р. (момент вступу в законну силу рішення суду про виселення та розірвання договору оренди) по 26.11.2009 р. (до моменту передачі приміщення Представництву за актом приймання-передачі) у сумі 79072,16 грн.

Також, після винесення рішення та до моменту набрання рішенням законної сили Позивачем нарахована заборгованість з орендної плати у розмірі 562,22 грн.

17.12.2009 р. Представництвом на адресу Відповідача була надіслана претензія за № 01-15/1816 про необхідність сплатити на рахунок Представництва заборгованість з орендної плати та плату за фактичне користування. Вказана претензія була залишена без відповіді і задоволення.

За таких обставин, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.          

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданим Позивачем, та не спростовано Відповідачем, останній має заборгованість за фактичне користування об’єктом оренди з моменту вступу в законну силу рішення суду до моменту передачі приміщення Позивачу в сумі 79072,16 грн. та 562,22 грн. заборгованість з орендної плати.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення зі Спільного підприємства "Комітекс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість з орендної плати в сумі 562,22 грн. та 79072,16 грн. –заборгованості за фактичне користування приміщенням підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 796,34 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути зі Спільного підприємства "КОМІТЕКС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю(65020, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 15, код ЄДРПОУ 3906877) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) 562 (п’ятсот шістдесят дві) грн. 22 коп. –заборгованість з орендної плати, 79072 (сімдесят дев’ять тисяч сімдесят дві) грн. 16 коп. –плата за фактичне користування, 796 (сімсот дев’яносто шість) грн. 34 коп. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 11.05.2010 р.

Суддя