Рішення № 10765052, 30.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2010 р.Справа № 16/35-10-1020 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 30.07.2008р.;

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю № 387-08/2010 від 01.03.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно із ст. 77 ГПК України справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення, а також за зустрічним позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення 17000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту СПД ОСОБА_4.) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 53-рш від 29.12.2009р. (по справі № 53-08/2009). В обґрунтування заявленого позову СПД ОСОБА_4 посилається на непроведення Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України перевірки діяльності позивача, неможливість застосування до нього приписів Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII та Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III оскільки позивач не здійснює господарську діяльність, що свідчить про неправомірність прийнятого відповідачем рішення, яким дії СПД ОСОБА_4 у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України було визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, заперечуючи проти позову, посилається на правомірність прийняття зазначеного рішення та порушення позивачем законодавства України про захист економічної конкуренції.

07.04.2010р. Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою по справі № 16 / 35 10 1020 до фізичної особи підприємця ОСОБА_4, у відповідності до якої відповідач просить суд стягнути з позивача штраф у розмірі 17000 грн. Ухвалою суду від 12.04.2010р. зустрічну позовну заяву Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду та зустрічні позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України обєднано зі справою № 16 / 35 10 1020 в одне провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 16-02/2009 було прийнято рішення № 19-рш від 05.05.2009 року, яким визнано, що відповідно до ч.2 ст.12 Закону України „Про захист економічної конкуренції” ТОВ „Ринок Північний” на ринку надання комунальних послуг, у тому числі з забезпечення електропостачання на території ринку в 2008 році займало монопольне становище з часткою, яка перевищує 35%; визнано, що дії ТОВ „Ринок Північний” у вигляді встановлення таких умов, коли споживачі (орендарі) комунальних послуг на ринку повинні сплачувати за спожиту електричну енергію двічі: через орендну плату та за показниками індивідуальних приладів обліку електричної енергії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, яке кваліфікується ч.1 та п.1 ч.2 ст.13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” як зловживання монопольним становищем, що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів інших субєктів господарювання шляхом встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; за зазначене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ „Ринок Північний” відповідно до абз.2 ч.2 ст.52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” накладено штраф у розмірі 10 000 грн.; зобовязано ТОВ „Ринок Північний” в подальшому не допускати порушення законодавства про захист економічної конкуренції в частині зловживання монопольним (домінуючим) становищем при встановленні тарифів на оренду тимчасових споруд. Дане рішення, за твердженням відповідача, було вручено СПД ОСОБА_4 07.05.2009р. під розпис як представнику ТОВ „Ринок „Північний”.

Не погоджуючись з рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 19-рш від 05.05.2009 року по справі № 16-02/2009 ТОВ „Ринок Північний” у встановленому законом порядку звернулося до суду з позовними вимогами про визнання цього рішення недійсним.

У звязку з розглядом господарським судом Одеської області справи № 13 33/ 98 09 3730 за позовом ТОВ „Ринок Північний” до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 19-рш від 05.05.2009 року по справі № 16-02/2009, з метою зясування питання щодо отримання ТОВ „Ринок „Північний” оскаржуваного рішення, посилаючись на приписи ст.ст. 7, 17, 22, 221 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII, Одеське обласне те риторіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до СПД ОСОБА_4 з вимогою за вих.№ 1973-08/2009 від 23.10.2009р. про надання наступної інформації та копій документів: свідоцтва про державну реєстрацію СПД ОСОБА_4; інформацію про дохід (виручку) останнього за 2008 рік, із копіями відповідних підтверджуючих документів; інформацію стосовно особи, від якої позивачу стало відомо про необхідність отримання в Одеському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального № 19-рш від 05.05.2009р. та повідомлення № 858-02/2009 від 06.05.2009р. про відправлення зазначено го рішення; інформацію, на підставі яких документів, розпоряджень, договорів, наказів, доручень, усних вказівок тощо СПД ОСОБА_4 07.05.2009 року було отримано під розписку в Одеському обласному територіа льному відділенні Антимонопольного комітету України рішення № 19-рш від 05.05.2009р. та повідомлення № 858-02/2009 від 06.05.2009р. про відправ лення зазначеного рішення; пояснення стосовно особи, якій СПД ОСОБА_4 було передано рішення № 19-рш від 05.05.2009р. та повідомлення № 858-02/2009 від 06.05.2009р. про відправлення зазначеного рішення. Вказані документи позивачу було запропоновано надати до Одеського обласного територіального відділення Антимоно польного комітету України у 5 - денний термін з дня отримання вимоги, а також попереджено про відповідальність за неподання, подання інформації в неповному обсязі у встановлений термін, або подання недостовірної інформації на запит органів Антимонопольного комітету України.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана вимоги була отримана позивачем 03.11.2009р. В свою чергу, 16.11.2009 року СПД ОСОБА_4 листом звернувся до Одеського обласного територіального відділення Антимоно польного комітету України з проханням розяснити яким чином перевірка ТОВ „Ринок „Північний” з приводу порушень вимог законодавства про захист економічної конкуренції стосується діяльності позивача.

Відповідно до ст. 37 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Розцінивши вказаний лист позивача як відмову у надані витребуваної інформа ції, керуючись вище наведеними законодавчими приписами, у звязку з неподанням СПД ОСОБА_4 витребуваної інформації до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розпорядженням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.11.2009р. було розпочато розгляд справи № 53-08/2009 відносно СПД ОСОБА_4 за ознаками порушення, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді неподання інформації територіальному відділенню у встановлені головою територіального відділення строки. Зазначене розпорядження було направлено на адресу СПД ОСОБА_4, однак отримано останнім не було. В подальшому, на адресу позивача було направлене подання з попередніми висновками № 116-ПД від 01.12.2009р. по справі № 53-08/2009. Зазначене подання було направлено позивачу рекомендованим листом, але вказане поштове відправлення органом звязку також було повернуто на адресу Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з довідкою про невручення вищезгаданого листа, у зв'язку із закінченням терміну зберігання. 21.12.2009р. на адресу СПД ОСОБА_4 було направлене повідомлення № 2431-08/2009 від 21.12.2009р. про час та місце проведення засідання адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 53-08/2009, призначеного на 29.12.2009р., зазначене повідомлення було направлено рекомендованим поштовим відправленням №1558928 та вручене особисто позивачу вже після засідання - 14.01.2010р.

Водночас слід зауважити, що відповідно до п. 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. N 5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 р. N 169-р), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 р. за N 90/299, у разі, якщо немає можливості вручити копію подання з попередніми висновками особам, які беруть участь у справі, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету не пізніше ніж за п'ять днів до дня розгляду справи забезпечують розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua) інформацію щодо попередніх висновків у справі, із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи.

Керуючись наведеними нормами, Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Антимонопольного комітету України з клопотанням (лист за вих. № 2434-08/2009 від 21.12.2009р.) про розміщення на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України інформації щодо попередніх висновків по справі № 53-08/2009, а також про час засідання адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначена інформація була розміщена на офіційному веб-сайті АМК України 23.12.2009р.

Згідно зі п. 13 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки. При цьому, положеннями абз. 4 ч. 2 ст. 52 вказаного Закону за порушення, передбачені пунктами 9, 13 - 16 та 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Водночас відповідно до ч. 5 ст. Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 53-08/2009 Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 53-рш від 29.12.2009р., яким дії СПД ОСОБА_4 у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені строки було визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III та накладено штраф у розмірі 17000 грн., визначений відповідно до вимог ч. 5 ст. 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III з огляду на неподання позивачем інформації щодо доходу за 2008 рік. Вказане рішення було отримано позивачем 14.01.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1564693.

Враховуючи, що Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України в обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог посилається на рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 53-рш від 29.12.2009р. (по справі № 53-08/2009), та в свою чергу, СПД ОСОБА_4 у межах даної справи висуваються позовні вимоги про визнання даного рішення недійсним, суд вважає за доцільне, передусім, надати правову оцінку первісному позову СПД ОСОБА_4

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно ст. 3 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII).

Відповідно до п.п. 5, 7 ч. 5 ст. 14 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження). При цьому, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно зі ст. 221 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Дійсно, відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. N 3659-XII розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави зробити висновок, що витребування головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації є правомірним лише в процесі виконання покладених на нього завдань в межах наданих йому повноважень у сфері антимонопольного законодавства, захисту економічної конкуренції та здійсненні контролю за узгодженими діями.

Водночас враховуючи посилання позивача в обґрунтування свого позову на те, що він з 30 липня 2009р., тобто задовго до направлення вимоги, не здійснював підприємницької діяльності, суд вважає за необхідне звернутися до законодавчих положень, якими визначається сфера застосування Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III.

Так, статтею 2 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III визначено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.

В свою чергу, відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). За змістом ст. 42 цього ж Кодексу підприємництво визначено як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Водночас з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що СПД ОСОБА_4 як на час направлення вимоги, так і на час розгляду справи № 53-08/2009 і прийняття оскаржуваного рішення, діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів та будь-яка інша господарська діяльність не здійснювалася. Так, ще у липні 2009 року позивачем було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, у звязку з чим 30.07.2009р. останнім для внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо припинення підприємницької діяльності було подано державному реєстратору заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем та копії квитанції, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності. На підставі вказаних документів державним реєстратором було внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру. Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи описом документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії „Внесення рішення фізичної особи про припинення підприємницької діяльності”, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 5853222 від 27.04.2010р. Нездійснення позивачем підприємницької діяльності підтверджується власне фактом відсутності у позивача доходів від підприємницької діяльності у цей період, що вбачається з копії декларацій про доходи, складені за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. Крім того, як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_4 з 31.12.2006р. не перебуває у трудових відносинах з жодним субєктом господарювання.

Положення антимонопольного законодавства, яке є спеціальним, не розповсюджуються на усіх без винятків субєктів цивільного права, а повинно застосовуватися лише до тих осіб, які є субєктами господарювання у розумінні статті 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III.

Враховуючи, що СПД ОСОБА_4 господарська діяльність як на час направлення вимоги, так і на час розгляду справи № 53-08/2009 і прийняття оскаржуваного рішення не здійснювалася, суд доходить висновку, що незважаючи на відсутність у Єдиного державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності СПД ОСОБА_4, останній не підпадає під категорію субєкта господарювання у розмінні Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III та, як наслідок, діяльність позивача не належить до сфери контролю Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Наведене свідчить, що витребування головою Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України документів, повязаних із діяльністю СПД ОСОБА_4, було здійснено з перевищенням визначеної законом компетенції, тобто незаконно.

Відтак в даному випадку відсутні підстави для кваліфікації дій позивача щодо ненадання інформації на вимогу голови Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за пунктом 13 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III.

Відповідно до п. 2 Розяснення ВГСУ від 26.01.2000р. №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність визнання оспорюваного рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 53-рш від 29.12.2009р. (по справі № 53-08/2009) недійсним.

Розглядаючи зустрічний позов Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення з позивача штрафу у розмірі 17000 грн., накладеного рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 53-рш від 29.12.2009р. (по справі № 53-08/2009), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

В свою чергу, з урахуванням наведеного, а також висновків суду про правомірність позовних вимог СПД ОСОБА_4 щодо визнання недійсним рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 53-рш від 29.12.2009р. (по справі № 53-08/2009), суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позивача штрафу у розмірі 17000 грн., накладеного рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 53-рш від 29.12.2009р. (по справі № 53-08/2009).

Підсумовуючи наведене, суд оцінює позовні вимоги СПД ОСОБА_4 про визнання рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 53-рш від 29.12.2009р. (по справі № 53-08/2009) недійсним обґрунтованими, доведеними відповідно до ст. ст.32, 33 ГПК України та правомірними, у звязку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі. В свою чергу, зустрічний позов Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є необґрунтованим та таким, що не базується на законних підставах, у звязку з чим, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача згідно зі ст. 44, ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 42 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року N 2210-III, ст.ст. 4, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 53-рш від 29.12.2009р. (по справі № 53-08/2009).

3. Стягнути з Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України /65107, м. Одеса, вул.. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20992104/ на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_4 /65102, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/державне мито в сумі 85 грн. 00 коп. /вісімдесят пять грн.. 00 коп./ та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн.. 00 коп./ Наказ видати.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 11.05.2010р.

Суддя