Рішення № 107650447, 02.12.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2022Справа № 910/9337/22Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

до фізичної особи-підприємця Темченко Наталії Іванівни

про стягнення 273 681,15 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до фізичної особи-підприємця Темченко Наталії Іванівни про стягнення 273 681,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов кредитного договору №2665013804-КД-1 від 17.02.2021 відповідачем в частині не повернення кредитних коштів у передбачений договором термін та не сплати відсотків та винагороди.

У зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 253 658,15 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 20 023,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.09.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 92905450 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.09.2022 року, а саме: 04119, м. Київ, вулиця Деревлянська, будинок 18, кімната 60.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 21.09.2022 р. повернута до суду у зв`язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/9337/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

17.02.2021 між акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (банк) та фізичною особою-підприємцем Темченко Наталією Іванівною (позичальник) укладено кредитний договір №2665013804-КД-1.

Відповідно до п.1.1 договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору (невідновлювальної кредитної лінії), з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни.

Істотними умовами кредитного договору є наступні:

А.1. Вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту;

А.2. Ліміт цього договору: 301 540 грн., у тому числі на наступні цілі: у розмірі 300 000,00 грн. грн.. на поповнення обігових коштів; у розмірі 1540,00 грн. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору;

А.3. Термін повернення кредиту 16.02.2026;

А.5. Зобов`язання позичальника забезпечуються: договором іпотеки №2665013804-ДІ-1/1 від 17.02.2021 та договором поруки №2665013804-ДП-1/1 від 17.02.2021;

А.6. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

А.8. Проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, починаючи з дати підписання цього договору, відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору.

Відповідно до Графіку платежів, що є додатком №1 до кредитного договору, встановлено розмір щомісячної сплати кредиту та розмір щомісячної суми процентів, які підлягають сплаті на відповідну дату.

Згідно п. 2.2 договору позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3. цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. 1.2, 2.2.16, 2.3.2 цього договору

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі зазначеному у п. А.6, А.6.1 цього договору.

Відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.7 цього договору (п.4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 договору.

20.02.2021 на виконання умов кредитного договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 300 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 18.02.2021 по 23.06.2022.

Як зазначає позивач, внаслідок порушення умов кредитного договору у відповідача станом на 22.06.2022 існує заборгованість за кредитом у розмірі 253 658,15 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 20 023,00 грн.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №906/310/19.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору позивачем було надано відповідачу у користування кредитні кошти у розмірі 300 000,00 грн., однак позичальник частково виконав зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Вищезазначені обставини підтверджуються випискою по рахунку ФОП Темченко Н.І. за період з 18.02.2021 по 23.06.2022.

Будь-яких інших доказів сплати відповідачем суми заборгованості та процентів матеріали справи не містять.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту, відсоткам в передбачені кредитним договором строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача за кредитом в розмірі 253 658,15 грн. та по процентам в розмірі 20 023,00 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована. Тому, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Темченко Наталії Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість по кредиту в розмірі 253 658 (двісті п`ятдесят три тисячі шістсот п`ятдесят вісім) грн. 15 коп., заборгованості за процентам за користування кредитом в розмірі 20 023 (двадцять тисяч двадцять три) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 4 105 (чотири тисячі сто п`ять) грн. 22 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Мудрий