Рішення № 107650369, 09.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2022Справа № 910/955/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є. А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (вул. Велика Васильківська, б. 64, Київ, 03150, код ЄДРПОУ 35644262)

до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (бульвар Івана Лепсе, буд. 8, код ЄДРПОУ 14312973)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний концерн "Укроборонпром" (вул. Дегтярівська, буд. 36, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 37854297)

про визнання недійсним рішення,

та за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (бульвар Івана Лепсе, буд. 8, код ЄДРПОУ 14312973)

про визнання засідання таким, що проведене неправомочним складом та визнання недійсним рішення,

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.12.2021 відбулось засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова, на якому прийняті рішення, оформлені протоколом №94 від 23.12.2021, однак позивач вважає, що такі рішення прийняті неправомочним складом наглядової ради відповідача, при цьому позивача не було повідомлено про скликання засідання наглядової ради, отже прийняте рішення порушує права позивача як акціонера відповідача на участь в управлінні товариством.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.02.2022.

22.02.2022 до відділу діловодства суду представником Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з вимогами, викладеними в позовній заяві, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки наглядова рада уповноважена приймати рішення про скликання загальних зборів навіть за умови закінчення повноважень її членів, якщо їхня кількість становитиме менше половини обраного складу; положення статуту, які встановлюють порядок скликання і роботи наглядової ради, були чинними у редакції, яка діяла на дату прийняття оспорюваного рішення; позивачем не доведено взаємозв`язку між прийняттям рішень на засіданні наглядової ради відповідача, оформлених протоколом №94 від 23.12.2021, та порушенням будь-яких прав позивача на участь в управлінні товариством відповідача.

Підготовче засідання, призначене на 23.02.2022, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 підготовче засідання призначено на 29.06.2022.

24.06.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" до відділу діловодства суду подано відповідь на відзив, у якій позивач заперечує щодо наведених відповідачем у відзиві доводів, з огляду на те, що відповідачем не спростовано ті обставини, що ні статутом відповідача, ні Законом України "Про акціонерні товариства" не передбачено такого способу формування наглядової ради як "призначення голови та членів наглядової ради"; навіть за умови необрання складу наглядової ради відповідача, раніше обрані члени наглядової ради не уповноважені приймати будь-які рішення; доводи відповідача щодо законодавчої неврегульованості порядку формування та діяльності наглядової ради не відповідають дійсності; позивачем доведений зв`язок між прийняттям спірного рішення та порушення його прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 29.06.2022 залучено до участі у справі Державний концерн "Укроборонпром" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, підготовче засіданні відкладено на 27.07.2022.

22.07.2022 на електронну пошту суду від Державного концерну "Укроборонпром" надійшли письмові пояснення, у яких третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що питання порядку денного засідання наглядової ради товариства, яке відбулось 23.12.2021, стосуються виключно підготовки, скликання і проведення загальних зборів, а отже члени наглядової ради діяли в межах повноважень, визначених абзацом 3 частини першої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства"; засідання наглядової ради 23.12.2021 є правомочним, оскільки кількість членів наглядової ради становила більше половини її складу; твердження позивача про його неповідомлення про проведення засідання не відповідає дійсності.

25.07.2022 до відділу діловодства суду представником відповідача подано заяву про долучення додаткових доказів.

26.07.2022 до відділу діловодства суду представником позивача подано заперечення проти залучення письмових доказів.

27.07.2022 до відділу діловодства суду від Державного концерну "Укроборонпром" надійшли письмові пояснення, раніше надіслані на електронну пошту суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 підготовче засідання відкладено на 08.09.2022.

26.07.2022 до відділу діловодства суду представником ОСОБА_1 подано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору про визнання засідання наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова, яке відбулось 23.12.2021, таким, що проведено неправомочним складом та визнання рішення наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова, оформленого протоколом №94 від 23.12.2021 недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до спільного розгляду з первісним позовом.

02.08.2022 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" надійшла відповідь на пояснення третьої особи від 22.07.2021, у якій позивач зазначає, що єдиним належним та ефективним захистом прав позивача є оскарження рішення наглядової ради, склад якої не переобирався з 2010 року, а доводи, викладені третьою особою у поясненнях, не спростовують аргументів позивача.

07.09.2022 до відділу діловодства суду представником ОСОБА_1 подано заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору обґрунтовує свій позов тим, що станом на 23.12.2021 склад наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (далі - відповідач) не було приведено у відповідність із вимогами Закону №2210-VIII та ч. 4 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", крім того голова наглядової ради відповідача був обраний неправомочним складом, а тому не мав належних повноважень на затвердження порядку денного та скликання засідань наглядової ради відповідача.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 , як власник частки у статутному капіталі відповідача у розмірі 0, 0528%, вважає, що засідання наглядової ради відповідача, яке відбулось 23.12.2021, та рішення оформлені протоколом №94 від 23.12.2021, прийняті у складі, який не відповідав вимогам статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", тобто прийняті неправомочним складом наглядової ради та є недійсними в силу закону.

У підготовчому засіданні 08.09.2022 судом оголошено перерву до 28.09.2022.

22.09.2022 до відділу діловодства суду від Державного концерну "Укроборонпром" надійшли пояснення щодо позовної заяви ОСОБА_1 , у яких третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору зазначає, що вказуючи на порушення порядку скликання та проведення засідання наглядової ради відповідача (проведення неправомочним складом), ОСОБА_1 не наводить, які саме негативні наслідки для його прав та законних інтересів мають оспорювані рішення, а відтак не доведено взаємозв`язку між прийнятим рішенням та порушенням будь-яких прав третьої особи на управління товариством; без обрання голови наглядової рад неможливо прийняти рішення про підготовку, скликання та проведення загальних зборів за ініціативою наглядової ради для приведення установчих документів товариства у відповідність до законодавства та обрання нового складу наглядової ради, у тому числі незалежних директорів.

У підготовчому засіданні 28.09.2022 судом прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну підстав позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/955/22 до розгляду по суті на 26.10.2022.

Розгляд справи по суті, призначений на 26.10.2022, не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 розгляд справи по суті призначено на 09.11.2022.

У судовому засіданні 09.11.2022 представники позивача та третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору позовні вимоги за первісним позовом та позовом третьої особи підтримали, просили задовольнити, в свою чергу представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, проти задоволення позовів заперечили, просили відмовити.

У судовому засіданні 09.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (далі - позивач) є власником акцій Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (далі - відповідач), частка якого у статутному капіталі акціонерного товариства становила 40, 0753%.

У статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова державі належить 503718 акцій, що складає 50, 0001%.

23.12.2021 відбулося засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (далі - наглядова рада), на якому прийняті рішення, оформлені протоколом №94 від 23.12.2021, про: скликання позачергових загальних зборів акціонерів товариства, визначення дати, місця їх проведення; затвердження проєкту порядку денного і проєктів рішень з питань, включених до проєкту порядку денного; затвердження повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства та способу повідомлення акціонерів; визначення дати складання переліку акціонерів, яким будуть надіслані повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства; визначення дати складання переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових загальних зборах акціонерів товариства; обрання реєстраційної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства; обрання тимчасової лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства; обрання тимчасової лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

На вищевказаному засіданні були присутні члени наглядової ради товариства: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 повноваження члена наглядової ради ОСОБА_6 припинено у зв`язку зі смертю.

Як зазначено у протоколі №94 від 23.12.2021, з урахуванням норм статей 55 та 57 Закону України "Про акціонерні товариства", а також пункту 3 Розділу II "Перехідні положення" Закону України від 19.03.2015 №272-VIII ("статути акціонерних товариств до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону"), засідання наглядової ради товариства є правомочним, оскільки кількість членів наглядової ради товариства, які беруть участь у даному засіданні наглядової ради, становить 4 особи.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, позивач зазначає, що всупереч вимогам ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" у встановлений законом строк загальними зборами товариства відповідача не було обрано новий склад наглядової ради, відповідно, прийняті рішення є недійними; також, враховуючи, що рішенням загальних зборів товариства відповідача від 26.03.2010 (протокол №12) обрано 7 членів наглядової ради, станом на дату прийняття оспорюваних рішень засідання було б правомочним у разі присутності 5 членів, в той час як на засіданні 23.12.2021 були присутні лише 4 особи; всупереч пункту 8.9. Положення про Наглядову раду ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова повідомлення про скликання засідання наглядової ради не було надіслано рекомендованим листом ані на адресу позивача, ані його представників як і не було вручено особисто під розпис; рішення про обрання головою наглядової ради ОСОБА_2 від 15.12.2021 прийнято неправомочним складом наглядової ради, отже він не мав належних повноважень на затвердження порядку денного засідань та скликання засідань наглядової ради відповідача; крім того всупереч ст. 1, 53 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 11/2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", п. 4.5. Положення про Наглядову раду ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова станом на дату прийняття оспорюваного рішення до складу наглядової ради не включено жодного незалежного директора.

Ураховуючи вищевикладене, позивач вважає, що рішення Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова від 23.12.2021 є недійсними та такими, що порушують права Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" як акціонера на участь в управлінні товариством.

Відповідач та третя особа, в свою чергу, заперечують проти позову, оскільки з наглядова рада уповноважена приймати рішення про скликання загальних зборів навіть за умови закінчення повноважень її членів, якщо їхня кількість становитиме менше половини обраного складу, при цьому засідання наглядової ради, яке відбулось 23.12.2021, є правомочним, оскільки кількість членів наглядової ради становила більше половини її складу; положення статуту, які встановлюють порядок скликання і роботи наглядової ради, були чинними у редакції, яка діяла на дату прийняття оспорюваного рішення; твердження позивача про його неповідомлення про проведення засідання не відповідає дійсності; позивачем не доведено взаємозв`язку між прийняттям рішень на засіданні наглядової ради відповідача, оформлених протоколом №94 від 23.12.2021, та порушенням будь-яких прав позивача на участь в управлінні товариством відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 13 ч.1 ст.1 Закону "Про національну безпеку України" оборонно-промисловий комплекс України - сукупність органів державного управління, підприємств, установ і організацій промисловості та науки, що розробляють, виробляють, модернізують і утилізують продукцію військового призначення, надають послуги в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і сил оборони, а також здійснюють постачання товарів військового призначення та подвійного використання, надання послуг військового призначення під час виконання заходів військово-технічного співробітництва України з іншими державами.

Згідно з пунктом 3.2 статуту Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова одним із основних видів діяльності товариства є виробництво радіовимірювальної, медичної, аудіо, дозиметричної та радіометричної техніки, приладів для вимірювання енергоносіїв, що споживаються, товарів народного вжитку, виробів механообробки та інструменту, системи зв`язку, обладнання для атомних електростанцій, спецвиробів для Міноборони, МВД, СБУ та НКАУ та інше.

Враховуючи це та здійснення відповідної діяльності для забезпечення потреб сил безпеки та оборони, Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова належить до підприємств (об`єктів) оборонно-промислового комплексу України.

Водночас, Відкрите акціонерне товариство "Меридіан" ім. С.П. Корольова є акціонерним товариством. Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначається Законом "Про акціонерні товариства" (ч.1 ст.1 цього Закону).

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст.1 Закону "Про акціонерні товариства" управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.

Держава реалізує свої корпоративні права у статутному капіталі такого товариства відповідно до вимог Закону "Про управління об`єктами державної власності".

Згідно з ч.1 ст.2 Закону "Про управління об`єктами державної власності" законодавство про управління об`єктами державної власності складається з цього Закону, ГК, Податкового кодексу України, Закону "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об`єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об`єктами державної власності.

У частині 2 ст.3 Закону "Про управління об`єктами державної власності", в свою чергу, передбачено, що особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" метою цього Закону є визначення особливостей управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, шляхів підвищення ефективності функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу та забезпечення здійснення контролю за їх діяльністю.

Тобто спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок функціонування підприємств в оборонно-промисловому комплексі (які також є господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків), є Закон "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Оскільки Закон "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не регулює всі аспекти створення, діяльності і припинення господарських товариств, а встановлює лише окремі особливості їх діяльності, то до корпоративних правовідносин, що не врегульовані нормами Закону "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", підлягають застосуванню положення Закону "Про акціонерні товариства".

Водночас, суд зауважує що 06.10.2021 набув чинності Закон "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", на підставі якого ст. 1 Закону "Про акціонерні товариства" було доповнено ч.7, відповідно до якої особливості правового статусу, утворення, формування статутного капіталу, функціонування та припинення акціонерних товариств в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У частинах 1 та 2 ст. 18 цього Закону передбачено, що управління товариством здійснюється загальними зборами (акціонерів/учасників) як вищим органом товариства, наглядовою радою (в разі її утворення) та виконавчим органом товариства (далі - органи управління товариства). Компетенція органів управління товариства, порядок їх утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, доцільність включення до складу органів управління товариства незалежних членів та їх кількість, а також порядок зміни складу органів управління товариства визначаються відповідно до статуту, що затверджується загальними зборами (акціонерів/учасників).

Тобто з 06.10.2021 законодавство прямо передбачає застосування спеціального порядку функціонування акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу відповідно до Закону "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", який поширюється в тому числі і на порядок утворення та роботи органів товариств, зокрема, наглядових рад.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21.

Таким чином, враховуючи дату ухвалення оскаржуваного рішення - 23.12.2021, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Як раніше зазначалося, як на підставу недійсності оскаржуваного рішення, позивач посилається на неправомочність складу Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова.

Згідно пунктів 4.1, 4.2. Положення про наглядову раду Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова наглядова рада складається з 7 осіб. До складу наглядової ради входять голова, заступник голови, секретар та члени наглядової ради. Членами наглядової ради можуть бути тільки акціонери товариства.

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" визначено, що органами управління акціонерного товариства є загальні збори, наглядова рада та виконавчий орган акціонерного товариства. Повноваження органів управління акціонерного товариства визначаються Законом України "Про акціонерні товариства" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 4, 5, 6 вказаної статті наглядова рада є органом управління акціонерного товариства, що забезпечує захист інтересів держави, контролює та регулює діяльність виконавчого органу акціонерного товариства.

Склад наглядової ради визначається статутом акціонерного товариства. До складу наглядової ради включаються незалежні члени у кількості не менше однієї третини та не більше половини складу наглядової ради.

Членом наглядової ради не може бути особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або яка працювала в секторі безпеки і оборони держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Призначення та звільнення представників держави у складі наглядової ради здійснюється суб`єктом управління за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері оборонно-промислового комплексу.

Незалежні члени включаються суб`єктом управління до складу наглядової ради за результатами конкурсного відбору, що проводиться відповідно до порядку проведення конкурсного відбору незалежних членів наглядової ради особливо важливого для економіки підприємства, товариства, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Незалежними членами Наглядової ради можуть бути виключно громадяни України, які відповідають вимогам до незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначеним законодавством.

Строк повноважень членів наглядової ради становить три роки.

Члени наглядової ради працюють на умовах цивільно-правових договорів, у яких передбачаються порядок здійснення ними повноважень, права, обов`язки, відповідальність сторін, умови та порядок виплати винагороди, страхування відповідальності члена наглядової ради, підстави дострокового припинення та наслідки розірвання договору тощо.

Статут акціонерного товариства затверджується суб`єктом управління (ч. 2 ст. 6 "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності").

Пунктом 14 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" установлено, що тимчасово, від створення акціонерного товариства до формування у встановленому законодавством порядку правомочного складу його наглядової ради, функції наглядової ради здійснює суб`єкт управління.

Отже, положення Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" передбачають обов`язкове обрання до складу наглядових рад акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу незалежних членів у кількості не менше однієї третини та не більше половини складу наглядової ради.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, станом на дату прийняття оспорюваного рішення склад Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова не був приведений у відповідність до норм чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", а відтак рішення Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова оформлене протоколом №94 від 23.12.2021, прийнято неправомочним складом наглядової ради.

Щодо доводів позивача про його неповідомлення про скликання засідання наглядової ради суд звертає увагу на суперечливість доводів позивача, позаяк оскаржуючи рішення наглядової ради відповідача, позивач посилається на недійсність таких рішень у зв`язку з неправомочністю складу наглядової ради (до якого входять також і представники позивача).

Тобто навіть за умови належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" про проведення засідання наглядової ради, наявності кворуму, участі його представників та ухвалення рішень, відповідно до доводів позивача, все одно є підстави для визнання таких рішень недійсними. Фактично такі підстави недійсності рішення наглядової ради є взаємовиключними.

Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.

При цьому, суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Отже, для визнання недійсним рішення наглядової ради товариства необхідно встановити, чи порушують вимоги Закону України "Про акціонерні товариства", інших актів законодавства, статуту, а також факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (пункти 8.1 - 8.5 постанови).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

За змістом ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

В свою чергу, згідно з п. 8 ч. 1. ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Оскаржувані рішення стосуються скликання позачергових загальних зборів акціонерів товариства, визначення дати, місця їх проведення; затвердження проєкту порядку денного і проєктів рішень з питань, включених до проєкту порядку денного; затвердження повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства та способу повідомлення акціонерів; визначення дати складання переліку акціонерів, яким будуть надіслані повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства; визначення дати складання переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових загальних зборах акціонерів товариства; обрання реєстраційної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства; обрання тимчасової лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства; обрання тимчасової лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

Втім, зазнаючи про обрання ефективного способу захисту, позивач не наводить, в чому саме полягало порушення його прав та / або законних інтересів з урахуванням змісту ухваленого рішення та яким чином визнання недійсним вказаних рішень може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача.

У даній справі позивач (акціонер товариства) стверджує про порушення порядку формування наглядової ради, що, на думку акціонера, є підставою для визнання незаконними будь-яких рішень цього органу, незалежно від їх змісту. Такий підхід може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу товариства у випадку триваючого корпоративного конфлікту між двома акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства.

У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства. Такі висновки Верховного Суду можна застосувати і до спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради (з урахуванням різниці у обставинах справ).

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний суд у постановах від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21, від 28.07.2022 у справі № 910/2607/21, від 27.07.2022 у справі № 910/3882/21.

Відтак, враховуючи, що позивачем не доведено суду взаємозв`язку між прийняттям рішень на засіданні Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, оформленого протоколом №94 від 23.12.2021 та порушенням будь-яких прав позивача на участь в управлінні товариством відповідача, позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту його права чи інтересу, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору з огляду на наступне.

ОСОБА_1 належить частка у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова у розмірі 0,0528%, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах від 20.05.2015.

Звертаючись до суду, як акціонер товариства відповідача, з позовом про визнання засідання таким, що проведене неправомочним складом та визнання недійсним рішення, третя особа із самостійними вимогами зазначає, що станом на 23.12.2021 склад наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (далі - відповідач) не було приведено у відповідність із вимогами Закону №2210-VIII та ч. 4 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", крім того Голова наглядової ради відповідача був обраний неправомочним складом, а тому не мав належних повноважень на затвердження порядку денного та скликання засідань наглядової ради відповідача.

Водночас, враховуючи встановлені судом обставини щодо прийняття рішень, оформлених протоколом №94 від 23.12.2021, неправомочним складом Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова, суд зазначає, що ані у своїй позовній заяві, ані у заяві про зміну підстав позову ОСОБА_1 не визначено змісту його порушеного права та / або законного інтересу, та яким чином визнання недійсним вказаних рішень може захистити (відновити) порушене право чи інтерес третьої особи із самостійними вимогами.

При цьому, суд враховує, що такого способу захисту прав та законних інтересів як визнання засідання таким, що проведене неправомочним складом, законодавством не передбачено. Повноваження посадових осіб (наглядової ради) товариства припиняються їх переобранням, і вирішення цього питання не належить до компетенції суду.

Судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК ( 435-15 ) та статтею 20 ГК

( 436-15 ), та не випливають із положень законодавства (п. 10. Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Відтак, позовна вимога про визнання засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова, яке відбулось 23.12.2021, таким, що проведено неправомочним складом, не є ефективною та не спрямована на поновлення будь-яких порушених прав або охоронюваних законом інтересів третьої особи із самостійними вимогами.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивачем та третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не надано суду належних та допустимих доказів порушення їх прав та законних інтересів внаслідок прийняття рішень на засіданні Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, оформлених протоколом №94 від 23.12.2021, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду провідмову у задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача на третю особу із самостійними вимогами щодо предмета спору у повному обсязі.

Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова; третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний концерн "Укроборонпром" про визнання недійсним рішення відмовити.

2. В задоволенні позову третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова про визнання засідання таким, що проведене неправомочним складом та визнання недійсним рішення відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2022

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА