Рішення № 10764301, 05.08.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2010 р. Справа № 8/279/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

з участю представника позивача –Гутиря М.М., дов. від 14.07.2010р.,

представник відповідача у судове засідання не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) “ОТП Банк”,

01003 м. Київ, вул. Жилянська,43;

поштова адреса: 54055 м. Миколаїв, вул. Садова, 10,

до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Чорномортрансдизель”,

54001 м. Миколаїв, вул. Садова, 1/4,

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ “ОТП Банк” (далі - позивач) пред’явлено позов про стягнення з ТОВ “Чорномортрансдизель” (далі - відповідач) коштів у сумі 40325 грн. 62 коп., з яких: 37873 грн. 91 коп. - основний борг за кредитним договором; 2121 грн. 78 коп. - заборгованість по відсоткам за договором кредиту; 329 грн. 93 коп. –штрафні санкції, на підставі кредитного договору № СМ-400/045/2005 від 18.08.2005р., а також коштів на погашення судових витрат по справі.

Правом надання відзиву на позовну заяву та участі у судовому засіданні відповідач не скористався, позов не заперечив і не спростував, при цьому звернувся до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи та витребування доказів, а також повідомив суд, що позов не визнає.

Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.           

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд відхилив, як таке, що не підтверджено відповідними доказами. Крім цього суд вважає, що неодноразове звернення позивача з клопотаннями про відкладення розгляду справи призводить до затягування її розгляду.

Клопотання відповідача про витребування доказів суд також відхилив, оскільки докази на підтвердження видачі кредитних коштів, а також часткового погашення заборгованості за кредитним договором подані позивачем і містяться в матеріалах справи. Щодо даних про розмір FIDR, то ці відомості є загальновідомими і не потребують доказування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити їх повністю.           

Вислухавши представника позивача, дослідивши подані позивачем докази, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з такого:           18.08.2005р. між Акціонерним комерційним банком “Райффайзенбанк Україна”, правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено кредитний договір № СМ-400/045/2005 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 180000 грн., а останній прийняти, належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, як вони визначені у цьому Договорі.

Відповідно до п.п. 1.6.1 Договору відповідач зобов’язався повністю повернути позивачу суму кредиту не пізніше 17.08.2009р.

19.10.2006 р. та 24.07.2007р. сторонами укладено договори про внесення змін та доповнень відповідно №№ 1 та 2 до Договору.

Розмір відсотків за користування кредитом врегульований сторонами п. 1.4 Договору.

Згідно з п.п. 1.5.1 Договору п. 1.5, яким встановлений порядок виконання боргових зобов’язань, погашення відповідної частини кредиту здійснюється відповідачем щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту (Додаток № 2 до цього Договору), шляхом безготівкового перерахування.

Відповідно до п.п. 1.5.1.1 нараховані у порядку, передбаченому цим Договором, відсотки сплачуються відповідачем одночасно з погашенням відповідної частини кредиту. Якщо до сплати відсотків з моменту надання кредиту залишається не більш трьох банківських днів, перше нарахування та сплата відсотків здійснюється у наступному місяці. Якщо дата повернення нарахованих відсотків та кредиту припадає не на банківський день –платежі здійснюються відповідачем в банківський день, наступний за таким не банківським днем, але не пізніше передостаннього дня поточного місяця.

На виконання умов Договору позивачем, згідно кредитної заявки відповідача від 18.08.2005р., здійснено видачу кредиту останньому у сумі 180000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 7 від 18.08.2005р.

Відповідач свої зобов’язання щодо повернення отриманого кредиту та сплати відсотків належним чином не виконував, здійснив часткову виплату основного боргу по кредиту, а також часткову оплату відсотків за кредитом.

Станом на 23.09.2009р. основний борг відповідача за Договором становив 37873 грн. 91 коп., і крім того, за позичальником існувала заборгованість по відсоткам за період з 18.08.2005р. по 23.09.2009р. у сумі 2121 грн. 78 коп., обґрунтований розрахунок зазначених сум наведений позивачем (а. с. 8). Даний розрахунок суд визнає правильним.

Несплатою 37873 грн. 91 коп. боргу за кредитним договором та суми заборгованості по відсоткам, яка становить 2121 грн. 78 коп., відповідач порушив права позивача, умови Договору кредиту та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), а також ст. 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України). За вказаними законами зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

За порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитними коштами у визначені Договором строки, сторони п.п. 4.1.1 Договору встановили відповідальність відповідача у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання, за кожний день прострочки.

У зв’язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором, позивачем на підставі п.п 4.1.1 Договору, ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості по кредиту і відсоткам за кожний день прострочення платежу за період з 11.06.2007р. по 10.09.2009р. в сумі 329 грн. 93 коп., обґрунтований розрахунок якої наведений позивачем (а. с. 8 на звороті).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У даному випадку, суд не застосовує позовну давність щодо вимог про стягнення пені за період з 11.06.2007р. по 10.09.2009р. у сумі 329 грн. 93 коп., оскільки від відповідача відповідної заяви не надходило.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 329 грн. 93 коп. за період з 11.06.2007р. по 10.09.2009р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором складає 40325 грн. 62 коп. (37873 грн. 91 коп. + 2121 грн. 78 коп. + 329 грн. 93 коп.).

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві та Договорі, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, отже підлягають задоволенню.

Виходячи з положень ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Чорномортрансдизель” (54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1/4; ідентифікаційний код 30826897) на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” (01003, м. Київ, вул. Жилянська, 43; ідентифікаційний код 21685166) 37873 (тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 91 коп. заборгованості за кредитом; 2121 (дві тисячі сто двадцять одна) грн. 78 коп. відсотки за користування кредитними коштами; 329 (триста двадцять дев’ять) грн. 93 коп. штрафних санкцій; 403 (чотириста три) грн. 26 коп. на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя