Рішення № 10764248, 03.08.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2010 р. Справа № 8/102/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представника позивача Салагора О.А., дов. від 12.01.2009р.,

відповідач у судове засідання не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”

55001 м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про: стягнення коштів у сумі 1503 грн. 20 коп.,

В С Т А Н О В И В:

КП “Теплопостачання та водоканалізаційне господарство” (далі - Позивач) звернулося з позовом до ФОП ОСОБА_3 (далі Відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 1503 грн. 20 коп., з яких: 1193 грн. 89 коп. основний борг за оренду нежитлового приміщення; 309 грн. 31 коп. інфляційні втрати, а також коштів на відшкодування судових витрат по справі.

Про дату, час і місце розгляду спору сторони повідомлені у встановленому ГПК України порядку. Проте ухвали господарського суду від 14.06.2010 року та від 08.07.2010 року, що направлялися Відповідачеві, повернуті відділенням звязку з позначкою «зі спливом строку зберігання». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами звязку з позначкою «зі спливом строку зберігання», з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обовязку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.

За таких обставин, на підставі ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Листом № 03/737 від 20.07.2010 року Позивач уточнив позовні вимоги, проте ці уточнення суд не бере до уваги, оскільки їх не підписано повноважною особою. Цей факт встановлений актом господарського суду від 23.07.2010 року.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Висновок суду ґрунтується на такому: сторони перебувають у господарсько правових відносинах, що врегульовані договором № 050 07/744 від 25.04.2006 року (далі Договір) «На надання послуг з тепло-водопостачання та водовідведення». За умовами Договору (а він, відповідно до п. 8.8, є чинним дотепер) Позивач зобовязався надавати Відповідачеві послуги з тепло-водопостачання та водовідведення, а останній сплачувати спожиті послуги протягом десяти днів з дати отримання рахунку (п.п. 3.3, 3.4 Договору). Позивач, виконуючи зобовязання за Договором, надавав Відповідачеві послуги з тепло-водопостачання та водовідведення, щомісяця виставляв останньому рахунки, що підтверджено реєстрами про вручення (а.с. 48 53, 20 41, 65 77). Матеріалами справи підтверджено і Відповідачем у встановленому порядку не спростовано, що за період з травня 2006 року по квітень 2009 року включно Позивач надав Відповідачеві послуги за Договором на загальну суму 1395 грн. 89 коп. Зобовязання щодо оплати Відповідач виконував не належним чином, спожиті послуги сплатив лише двічі, в сумі 202 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 37 від 11.06.2007 року. Відтак, за ним утворився борг у сумі 1193 грн. 89 коп. Несплатою боргу Відповідач порушує право позивача та приписи ст. 526 ЦК України, згідно з якою зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За розрахунком Позивача (цей розрахунок Відповідачем не заперечений і не спростований) сума інфляційних витрат за період прострочення (з серпня 2007 року по квітень 2010 року) складає 309 грн. 31 коп. (а.с. 12 19).

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з частиною 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки жодна з сторін з такою заявою до суду не зверталася, підстав для застосування позовної давності та відмови у позові в цій частині немає.

Крім того, здійсненням платежу у сумі 200 грн. за платіжним дорученням № 37 від 11.06.2007 року, Відповідач вчинив дію, що свідчить про визнання ним боргу. Згідно зі ст. 264 ЦК України така дія перериває перебіг позовної давності; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Відтак, позовна давність за даним позовом починається з 12.06.2007 року.

Позовну заяву № 03/508 від 31.05.2010 року Позивач направив Відповідачу і суду 02.06.2010 року, тобто в межах визначеного Законом строку.

Вимоги позивача ґрунтуються на Законі і договорі, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, отже, підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь КП “Теплопостачання та водоканалізаційне господарство” (55001м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8; ідентифікаційний код 31948866) грошові кошти у сумі 1193 грн. 89 коп. основний борг; 309 грн. 31 коп. інфляційні втрати; кошти на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом у сумі 102 грн. і на погашення витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя