Рішення № 10764220, 04.08.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2010 р. Справа № 6/48/10

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18.

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача Кузьміна Б.М., довіреність від 02.08.2010 р. № 09/49.

Від відповідача представник не з'явився ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість 1890,77 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 3790,77 грн. пені, 172,97 грн. збитки від інфляції, 75,76 грн. - три відсотки річних.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав. Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвала про порушення провадження у справі була надіслана на адресу відповідача та була отримана ним 12.07.2010 року, про що свідчить поштове повідомлення.

На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд,

Встановив:

01.10.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2639 на постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач (енергопостачальна організація) зобовязувався постачати теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а відповідач (споживач) зобовязувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 9.4. договір вважається пролонгованим, оскільки жодною із сторін не заявлено письмово про його припинення.

У відповідності до умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року на загальну суму 7741,72 грн., що підтверджується нарядами на підключення (а.с. 11), відомостями споживання теплової енергії.

Згідно п.п. 6.3. договору відповідач за 20 днів до початку розрахункового періоду (календарний місяць п.п 6.2.) сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Як свідчать наявні в матеріалах справи рахунки за листопад 2009 року - квітень 2010 року, а також копії поштових реєстрів (а.с. 24-35) позивачем на адресу відповідача направлялись щомісячні рахунки.

Проте станом на день звернення до суду з позовом відповідач розрахувався за спожиту теплову енергію частково в розмірі 3950,95 грн., у звязку з чим за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року мав заборгованість в сумі 3790,77 грн.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 7.2.2. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач зобовязаний сплатити пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення на підставі положення Закону України від 20.05.1999 року № 686-ХІV «Про відповідальність суб»єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

На підставі вказаного пункту договору, з врахуванням вимог ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб»єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»№ 686 від 20.05.1999 року, визначений позивачем розмір пені за період з 01.01.2010 року по 31.06.2010 року становить 3790,77 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 01.11.2009 року по 21.06.2010 рок становить 75,76 грн., а також визначено суму збитків від інфляції, що за період з грудня 2009 року по травень 2010 року становить 172,97 грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, позивач у звязку з порушенням його прав та законних інтересів цілком правомірно звернувся до суду з позовом.

Враховуючи надану позивачем заяву про уточнення позовних вимог у звязку з частковим погашенням боргу відповідачем станом на 04.08.2010 року розмір основного боргу за поставлену теплову енергію становить 1 890,77 грн.

З огляду на те, що часткове погашення основного боргу відбулось після звернення позивача до суду з позовом, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо заявлених до стягнення 3790,77 грн. пені, 172,97 грн. збитків від інфляції, 75,76 грн. - три відсотки річних, а також підлягають стягненню з відповідача і здійснені позивачем судові витрати.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи заборгованість в повному обсязі відповідачем не сплачена, суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код 30083966, на р/р 26034001411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 326461) основний борг за теплову енергію в сумі 1890,77 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код 30083966, на р/р 260083011411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 326461) 172,97 грн. суму, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, 75,76 грн. 3% річних, 3790,77 грн. - пені, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя