Рішення № 10762860, 02.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.10 Справа № 10/178

За позовом Відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 1130 грн. 48 коп. та демонтаж рекламних конструкцій

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін:

від позивача Жифарський Є. С., дов. № 01-16/1803, від 08.12.2009.;

відповідач не прибув.

Суть спору: заявлено вимоги:

- стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська в сумі 1130 грн. 48 коп. на розрахунковий рахунок відділу реклами;

- зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 демонтувати рекламну конструкцію, розташовану за адресою: м. Луганськ, перехрестя вул. Будьонного з вул. 26 Бакинських комісарів.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив. Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони мають не лише права, а і обовязки, зокрема, сторони зобовязані вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідачу ухвалу господарського суду від 04.06.2010 про порушення провадження у справі направлено за належною адресою, але не отримано відповідачем з невідомих причин, що підтверджується поштовим повідомленням. Будь яких клопотань від відповідача не надходило. Вищевказані обставини свідчать про невиконання відповідачем своїх обовязків. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

15.11.2006 між сторонами у даній справі укладений договір № 335/2 тимчасового користування місцями для розташування спеціальних конструкцій, (що використовується для розміщення рекламоносіїв, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська (далі за текстом договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Робочим органом (позивачем) Користувачеві (відповідачу) у тимчасове платне користування було надано місця розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська та визначені в додатку 2 до Договору, а саме розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до наявного у матеріалах справи акту приймання передачі від 15.11.2006 (а.с. 13) місця для розташування на них спеціальних конструкцій за договором були передані Користувачеві - відповідачу за позовом.

Пунктом 5.1 договору строк його дії встановлений з 15.11.2006 до 07.05.2008.

Відповідно до пункту 2.1 договору плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, визначається згідно порядку, встановленому рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради і складає 428 грн. 40 коп. (у тому числі ПДВ 71 грн. 40 коп.) на місяць. Оплату відповідач повинен здійснювати щомісячно до 20 числа звітного календарного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. 2.3. договору).

Згідно умов договору за період дії договору нарахована плата 6071 грн. 36 коп., фактично сплачено 4940 грн. 88 коп., внаслідок чого станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склалася заборгованість у розмірі 1130 грн. 48 коп., яку позивачем заявлено до стягнення з відповідача.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються Законом України „Про рекламу”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 № 2067 „Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами”, нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами сторонами у справі договору.

Згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України).

Закон України „Про рекламу” визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва та споживання реклами.

Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 №2067.

Пунктом 32 Типових правил встановлено порядок визначення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів і порядок оформлення цих правовідносин - на договірних засадах. В укладеному сторонами у справі договорі чітко визначено його ціну, яку зазначено у грошовому виразі.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем у справі взятих на себе за договором зобовязань щодо передачі відповідачеві у строкове платне користування місць для розташування спеціальних конструкцій.

У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного вище є обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1130 грн. 48 коп.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Докази повернення відповідачем позивачу за актом приймання передачі в порядку п. 3.4.4. договору місць розташування рекламних конструкцій не надано.

Таким чином, є обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам закону та умовам договору вимога позивача про зобовязання відповідача демонтувати рекламні конструкції, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Судові витрати покладаються судом на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1 на користь Відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 14, код 34791800, заборгованість у розмірі 1130 грн. 48 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 187 грн. 00 коп., витрати з оплати інформаційно технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1 демонтувати рекламні конструкції, розташовані за адресами: АДРЕСА_2, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Повне рішення підписано 05.08.2010.

Суддя Т.М.Мінська