Рішення № 10762689, 02.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.10                                                                                 Справа № 9/157

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного відкритого акціонерного товариства Шахти "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля", смт. Білоріченський Лутугинського р-ну Луганської області області,

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 384 грн. 69 коп.

в присутності представників:

від позивача –Мостовой Д.О., дов. № 02-1789 від 23.11.09,

від відповідача – Поліщук С.В., дов. № 03/5-1090 від 25.12.09

в с т а н о в и в:

позивачем, ДВАТ Шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля", заявлена вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за недопоставлений товар у розмірі 384,69 грн. за договором поставки № 25/08-200 від 25.08.08 та судових витрат.

Відповідач, ДП "Луганськвугілля", відзивом на позовну заяву за № 03/01-661 проти позову заперечує з наступних підстав.

Згідно з п. 1.1 спірного договору відповідач взяв на себе зобов'язання виготовити з матеріалу позивача та поставити товар, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Умовою пп. 3.4 договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються позивачем згідно з рахунками, направлених відповідачем, у вигляді попередньої оплати у розмірі 100% вартості товару.

Відповідач не пред'являв позивачу рахунку на здійснення передплати за товар у розмірі 70 тис. грн., крім того, позивачем не надано доказів його звернення до відповідача із заявою про відмову від прийняття товару, тому у спірних правовідносинах не може йтися про грошове зобов'язання відповідача.

В обгрунтування позовних вимог позивач, ДВАТ Шахта "Білоріченська", посилається на договір поставки № 25/08-200 від 25.08.08, за яким він перерахував відповідачу передплату за колеса вагонетки на суму 70000,0 грн. за платіжним дорученням № 3361 від 01.10.08.

Відповідач здійснив відповідні поставки товару, що підтверджується відповідними накладними.

На час звернення з цим позовом за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 384,69 грн. з передплати, які не повернуті позивачу, незважаючи на виставлену вимогу про погашення заборгованості, яка направлена листом № 02-725 від 23.04.10.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 25/08-200 від 25.08.08, за яким відповідач зобов'язався виготовити з матеріалу позивача та поставити товар, а останній –прийняти товар та оплатити його на умовах та в порядку, передбаченому договором.

Умовою пп. 3.4 договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються позивачем згідно з рахунками, направлених відповідачем, у вигляді попередньої оплати у розмірі 100% вартості товару.

Таким чином, договором передбачено, що зобов'язання з поставки товару у відповідача виникає з моменту здійснення позивачем 100% передплати за умови пред'явлення відповідачем відповідного рахунку про оплату, а обов'язок щодо оплати товару у позивача виникає лише після пред'явлення відповідачем відповідних рахунків.

Суд не погоджується з посиланням відповідача на те, що він не пред'являв позивачу рахунку на здійснення передплати за товар у розмірі 70 тис. грн., виходячи з такого.

Статтею 531 ЦК України передбачено, що боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Цією нормою законодавець закріпив презумпцію можливості дострокового виконання зобов'язання, тобто в інтересах боржника передбачається його право виконати зобов'язання за своїм вибором: або у встановлений строк (термін), або достроково.

У спірних правовідносинах сторони й скористувалися цим правом:

·           позивач здійснив переказ попередньої оплати у розмірі 70 тис. грн. на рахунок позивача, незважаючи на відсутність у договорі конкретного строку цієї оплати, а відповідач прийняв це виконання грошового зобов'язання,

·          відповідач достроково здійснив часткові поставки товару: 10.10.08 на суму 49533,97 грн., що підтверджується накладною № 1926/5 від 10.10.08 та 22.10.08 на суму 20081,34 грн., що підтверджується накладною № 1927/6 від 22.10.08.

За наслідками операції з поставки товару на рахунку відповідача залишилась сума передплати у розмірі 384,69 грн.

Враховуючи це, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 23.04.10 за № 02-725 про повернення заявленої у позові суми, однак вимога не була виконана.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що у своїй вимозі позивач безпідставно звинуватив його у порушенні договірних зобов'язань.

Суд також не приймає ці доводи, оскільки має значення лише сам факт виставлення такої вимоги, яку відповідач повинен був виконати у 7-денний термін з дня її отримання, оскільки згідно з правилом ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ДП "Луганськвугілля", 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, код 32473323, на користь позивача, ДВАТ "Шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля", 92016, Луганська обл., Лутугинський р-н, смт. Білоріченський, код 00176897, грошову суму у розмірі 384,69 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –102,0 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов