Рішення № 10762429, 30.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.10                                                                                 Справа № 19/190.

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Автодорожник", м.Луганськ

до Міського комунального підприємства Експлуатаційно-лінійного управління автошляхів, м.Луганськ

про стягнення 190491 грн. 34 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача –Толмачов О.О., довіреність № б/н від 01.09.2008.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 190491 грн. 34 коп.

У судовому засіданні 15.07.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.

Позивач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні 30.07.2010, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Відкритим акціонерним товариством "Автодорожник" (позивач, субпідрядник) та Міським комунальним підприємством Експлуатаційно-лінійним управлінням автошляхів (відповідач, генпідрядник) були укладені договори на загальну суму 404278,20 грн., а саме:

-          04.04.2008 договір № 24 на реконструкцію асфальтобетонного покриття придомових територій кв.Пролетаріату Донбасу Ленінського району м.Луганська (а.с.9-11), вартість робіт 171466,20 грн.;

-          04.04.2008 договір № 25 на реконструкцію асфальтобетонного покриття придомових територій кв.Якіра Жовтневого району м.Луганська (а.с.12-14), вартість робіт 72024,00 грн.;

-          12.05.2008 договір № 43 на виконання підрядних робіт (а.с.15-16), вартість робіт 90000,00 грн.;

-          08.09.2008 договір № 97 на реконструкцію асфальтобетонного покриття придомових територій кв.Якіра Жовтневого району м.Луганська (а.с.17-19), вартість робіт 70788,00 грн.

          На виконання умов договорів позивач виконав обумовлені роботи у повному обсязі, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с.26-42).

          Відповідно до умов договорів генпідрядник зобов"язався прийняти й оплатити роботи субпідрядника на підставі актів приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідки (КБ-3).

          Як вбачається з позовної заяви підставою для звернення до суду є часткова оплата виконаних робіт у розмірі 213786,86 грн., у зв"язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 190491,34 грн., що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків від 30.08.2008 (а.с.43).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

          Відповідач у судовому засіданні 15.07.2010 надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що доводи позивача необгрунтовані, оскільки відповідач у повному обсязі здійснив розрахунок за виконані роботи. У підтвердження своїх доводів відповідач надав належні копії платіжних доручень з яких вбачається, що роботи за зазначеними договорами оплачені у сумі 404278,20 грн., а саме:

-          за договором від 04.04.2008 договір № 24:

*платіжне доручення № 15 від 07.04.2008 на суму 49640,00 грн.;

*платіжне доручення № 26 від 24.04.2008 на суму 100000,00 грн.;

*платіжне доручення № 30 від 25.04.2008 на суму 78490,20 грн.;

-          за договором від 04.04.2008 договір № 25:

*платіжне доручення № 16 від 07.04.2008 на суму 10360,00 грн.;

*платіжне доручення № 20 від 17.04.2008 на суму 5000,00 грн.;

-          за договором від 12.05.2008 договір № 43:

*платіжне доручення № 159 від 22.05.2008 на суму 90000,00 грн.;

-          за договором від 08.09.2008 договір № 97:

*виписка з особового рахунку за 30.09.2008 на суму 70788,00 грн.,

тобто оплата була здійснена відповідачем ще у 2008 році, з чого вбачається, що позивач безпідставно звернувся до господарського суду за стягненням заборгованості за даними договорами.

Таким чином у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 190491 грн. 34 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Ухвалами господарського суду Луганської області від 23.06.2010 та від 22.07.2010 було зобов"язано позивача надати доказ зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за наступними реквізитами: рахунок –31217264700006, банк –ОКПО –24046582, код бюджетної класифікації –22050003, символ звітності банку –264 (відповідно Листа Міністерства Фінансів України ДКУ ГУДКУ у Луганській області УДК у м.Луганськ від 17.06.2010 № 04-05/4675), але позивач вимоги суду не виконав, у зв"язку з чим з нього необхідно стягнути 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а сплачені за платіжним дорученням № 56 від 21.06.2010 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. підлягають поверненню позивачу.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.07.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Автодорожник", м.Луганськ, вул.Южно-Радіальная, б.30, код 13379679 на користь Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Автодорожник", м.Луганськ, вул.Южно-Радіальная, б.30, код 13379679 сплачені за платіжним дорученням № 56 від 21.06.2010 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп.

Повернення коштів здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.08.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко