Постанова № 10762050, 02.06.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

справа № 2а-13461/09/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2010 року м.Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д.П.

при секретарі Шевченко Ю.В.

за участі представників позивача Талана О.Л., Чікіньова Д.М.

представників відповідача Кравченка М.В., Шевченка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом міського комунального підприємства Дніпропетровські міські теплові мережідо Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

13 жовтня 2009р. до суду надійшов вищезазначений адміністративний позов, у якому позивач, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000568823/0 від 15.09.2009р. в частині нарахування 49 419, 69 (Сорок дев'ять тисяч чотириста дев'ятнадцять грн. 69 коп.) гривень в тому числі основного зобов'язання в сумі 32 946, 46 грн. та штрафних санкцій - 16 473, 23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 13.10.2009р.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов за викладених у ньому підстав.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на заперечення на позовну заяву, долучені до матеріалів справи 18.03.2010р., яким обґрунтована така позиція.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення та доводи осіб, які беруть участь у розгляді справи, суд встановив наступні обставини.

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську проведено планову виїзну перевірку міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1238/08-22082770 від 02.09.2009р., на підставі якого 15.09.2009р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000568823/0, яким нараховане позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 71 298, 89 (сімдесят одна тисяча двісті дев'яносто вісім грн. 00 коп.) гривень, в тому числі 47 532, 59 грн. - основного податкового зобов'язання та 23 766, 30 грн. - штрафних санкцій.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії податкового повідомлення-рішення №0000568823/0 від 15.09.2009р., акту перевірки №1238/08-03/32082770 від 02.02.2009р.

В акті перевірки відповідач зазначає, що в порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - "Закон 168/97") та пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - "Закон 2181") позивачем безпідставно не нарахований та не сплачений податок на додану вартість у зв'язку із списанням дебіторської заборгованості населення за наданні послуги теплопостачання.

Суд не може погодитися із цим твердженням, виходячи із наступного.

Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону 168/97, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 11.11 ст.11 Закону 168/97 встановлено, що тимчасово, до набрання чинності податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом.

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону 168/97 касовий метод - це метод податкового обліку, по якому дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) грошових коштів на банківський рахунок (в касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених ним товарів (послуг).

Позивач у випадках постачання теплової енергії фізичним особам застосовувало саме касовий метод визначення податкових зобов'язань.

Суть касового методу полягає в тому, що операції з постачання (продажу) товарів (робіт, послуг) не призводять до виникнення податкових зобовязань з ПДВ у продавця.

Внаслідок того, що позивач грошові кошти та жодних видів компенсації за надані послуги теплопостачання не отримував, дебіторська заборгованість стала безнадійною. Під кожний випадок списання безнадійної дебіторської заборгованості населення за спожиту теплову енергію Позивач має необхідний пакет документів, які є підставою для її списання.

Списання дебіторської заборгованості не є ні одержанням грошових коштів на банківський рахунок позивача, ні одержанням інших видів компенсацій вартості поставлених товарів.

У зв'язку з наведеним, позивач не включав в податкові зобов'язання ПДВ з реалізації послуг теплопостачання фізичним особам, заборгованість яких визнана безнадійною.

Крім того, Листами ДПА України №4343/7/16-1517-1 від 09.03.2006 р. та №9580/7/16-1917-20 від 22.05.2006 р. роз'яснено, що починаючи з 31.03.2005р. платники податку не проводять коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у разі визнання боргу безнадійним і в разі врегулювання сумнівної заборгованості.

Зазначені листи у розумінні пп.4.4.2 п.4.2 ст.4 Закону 2181 є податковими роз'ясненнями, наданими центральним (керівним) органом контролюючого органу.

Таким чином, позивач при визначені суми податкових зобов'язань з ПДВ керувався як Законами України, так і листами ДПА України, що мають силу податкових роз'яснень.

Отже, за вищевикладених підстав, суд доходить висновку щодо неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а дане рішення скасуванню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000568823/0 від 15.09.2009р. в частині нарахування 49 419, 69 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'ятнадцять грн. 69 коп.) гривень в тому числі основного зобов'язання в сумі 32 946, 46 грн. та штрафних санкцій - 16 473, 23 грн.

Присудити на користь міського комунального підприємства Дніпропетровські міські теплові мережідокументально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 07.06.2010р.

Суддя Д.П. Павловський