Рішення № 10761697, 09.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2010 р.Справа № 6/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 6/21

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт", Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1,

до відповідача: фермерського господарства "Лада", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Петрівка,

про стягнення 6162,16 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брали,

від відповідача - участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Агросвіт" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з селянського фермерського господарства "Лада" заборгованості в сумі 6162,16 грн, з яких 4345,13 грн основного боргу, 1548,11 грн збитків від інфляції, 268,92 грн 3 % річних.

Ухвалою від 29.03.2010 господарським судом порушено провадження у справі за даним позовом.

Позовні вимоги мотивовані непроведенням розрахунку за отриманий відповідачем на підставі довіреності та накладної товар (насіння соняшника "Гена") в кількості 0,145 тонн на суму 4345,13 грн.

За змістом поданого 25.05.2010 відповідачем відзиву на позовну заяву фермерське господарство "Лада" просить суд відмовити товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт" в задоволенні позовних вимог, посилаючись, на те, що укладення договорів в усній формі суперечить нормам законодавства; об'єднання фермерських господарств "Лада", яке є одержувачем за видатковою накладною від 05.07.2006, припинило свою діяльність; первинні бухгалтерські документи складені позивачем з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також відповідачем зазначено, що ним не отримувався товар згідно поданої позивачем видаткової накладної № 07-42 від 05.07.2006 та заперечено справжність підпису Кушнірова А.П. на вказаній накладній.

За клопотанням відповідача ухвалою від 25.05.2010 у справі № 6/21 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

Експертною установою 02.06.2010 за вих. № 709 на адресу суду направлено рахунки № 2069/02 від 02.06.2010 та № 2069/02 від 02.06.2010 на оплату послуг за проведення судової експертизи, які листом від 07.06.2010 були направлені на адресу відповідача.

У зв'язку з непроведенням відповідачем всієї оплати вартості роботи по проведенню експертизи, судовим експертом повідомлено про неможливість надання висновку за матеріалами господарської справи № 6/21, яку 15.07.2010 повернуто на адресу господарського суду.

Відповідно до пункта 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 11.11.1998 № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" із доповненнями, внесеними рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 10.12.2004 № 04-5/3248, у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Ухвалою від 21.07.2010 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 09.08.2010.

Сторони участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили.

При цьому, господарський суд вважає сторін належним чином повідомлених про час і місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвала про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи, а також листи з приводу виконання вимог експерта направлялись сторонам за адресами, зазначеними у позові, зокрема позивачу за адресою: 28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1; відповідачу - 27121, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Петрівка. Докази отримання сторонами вказаних процесуальних документів, направлених за зазначеними адресами наявні в матеріалах справи.

Адреса відповідача підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 44) та довідками Головного управлінням статистики у Кіровоградській області від 26.04.2010 № 13-3555 (а.с. 18) та від 28.07.2010 № 14-7958 (а.с. 145).

На зазначені адреси сторін направлена ухвала від 21.07.2010 про поновлення провадження у справі та призначення розгляду справи в судовому засіданні на 09.08.2010, що підтверджено списком № 154 згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 23.07.2010 господарського суду Кіровоградської області, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 146).

Поряд з тим, конверти з ухвалою суду від 21.07.2010 станом на день слухання справи на адресу суду не повернуто, як і відсутні відповідні поштові повідомлення про вручення адресатам поштових відправлень суду.

Господарським судом враховано нормативний строк пересилання рекомендованої кореспонденції, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 № 1149 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів", який відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1. та пункту 4.2 складає 4 дня з дня подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку.

Тобто, ухвалу від 21.07.2010 про поновлення провадження у справі та призначення розгляду справи в судовому засіданні на 09.08.2010, направлена 23.07.2010, сторони мали отримати 27.07.2010.

За вказаних обставин господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки направляв судові акти за місцем реєстрації відповідача.

Згідно вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізичні особи-підприємці зобов'язані повідомляти реєстратора про зміни відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, щодо свого місця проживання чи місцезнаходження.

Відповідач у справі несе відповідальність за всі процесуальні наслідки неподання ним відомостей стосовно зміни свого місцезнаходження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При розгляді справи, господарським судом враховано, що згідно довідок Головного управління статистики у Кіровоградській області від 26.04.2010 № 13-3555 (а.с. 18) та від 28.07.2010 № 14-7958 (а.с. 145) правильним найменуванням відповідача є фермерське господарство "Лада", код 20652466.

З урахуванням вказаного та на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі довіреності серії ЯМБ № 680654 від 04.07.2006 (а.с. 10) позивачем згідно видаткової накладної № 07-42 від 05.07.2006 (а.с. 9) передано відповідачеві товар (насіння соняшнику "Гена") в кількості 0,145 тонн на загальну суму 4345,13 грн.

Між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

З огляду на положення Глави 54 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язання між сторонами виникли з приводу купівлі-продажу товару, закон не передбачає спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 07.03.2006 у справі № 3/408.

Викладеним спростовуються твердження відповідача про неукладення договору та відсутність між сторонами майново-господарського зобов'язання.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на статтю 367 Господарського кодексу України, яка регулює порядок укладання та реєстрації договору комерційної концесії.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має грунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався, проти його отримання заперечив, посилаючись на те, що на спірній накладній стоїть підпис невідомої особи та оформлення позивачем первинних бухгалтерських документів з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо після її закінчення.

Відповідно до пункта 3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318 (далі - Інструкція), бланки довіреностей є документами суворої звітності.

Відповідно до пункта 6 Інструкції довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Відповідно до пункта 10 Інструкції особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.

Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.

Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності в журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.

Відповідачем не надано жодного доказу того, що ним Позивачу у встановленому Інструкцією порядку направлено повідомлення про анулювання ним довіреності серія ЯМБ № 680654 від 04.07.2006, а також не надано Журнал реєстрації довіреностей.

Факт видачі відповідачем довіреності серія ЯМБ № 680654 від 04.07.2006 та справжності вчиненого на ньому підпису голови фермерського господарства "Лада" Кушнірова А.П., Кушніровим А.П. не заперечено.

Крім того, з підстав неоплати відповідачем в повному обсязі судової почеркознавчої експертизи, призначеної господарським судом за його клопотанням, судовим експертом не надано висновок з питань, поставлених в ухвалі суду від 25.05.2010, зокрема виконання підпису в графі "Отримав" на видатковій накладній № 07-42 від 05.07.2006 Кушніровим А.П. чи іншою особою.

За таких обставин, посилання відповідача на невідповідність підписів та неотримання товару є безпідставним.

Безпідставним також є твердження відповідача про те, що об'єднання фермерських господарств "Лада", яке є одержувачем за видатковою накладною від 05.07.2006 № 07-42 припинило свою діяльність.

Так, згідно листа державного реєстратора Новоукраїнської районної державної адміністрації від 20.04.2010 № 05-15/40 (а.с. 40), 24.03.2006 проведено державну реєстрацію змін до статуту Об'єднання фермерських господарств "Лада", код ЄДРПОУ 20652466, а саме зміна назви на фермерське господарство "Лада".

У зв'язку з тим, що видаткова накладна не містить строку оплати, позивач у порядку статті 530 Цивільного кодексу України 27.02.2008 направив відповідачу претензію № 94 від 27.02.2008 (а.с. 15), в якій вимагав відповідача розрахуватись за поставлене насіння соняшника. На доказ отримання 01.03.2008 відповідачем вказаної претензії позивачем надано повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 11).

Згідно пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач на вказану претензію не відповів, заборгованість не погасив та заперечив факт отримання вказаної претензії.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подані сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання зазначених норм законодавства відповідачем не надано доказів, які спростовували б твердження позивача про отримання відповідачем насіння соняшника та непроведення ним оплати за придбаний товар, тому вимоги позивача в частині стягнення 4345,13 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період з 09.03.2008 по 31.03.2010 збитків внаслідок інфляції в сумі 1548,11 грн та 3% річних в сумі 268,92 грн.

Претензія з вимогою погашення заборгованості згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк, отримана відповідачем 01.03.2008, відповідно право на нарахування збитків від інфляції та 3% річних виникло у позивача з 09.03.2008, як і зазначено позивачем у позовній заяві.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідні індекси інфляції розраховуються починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються у газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21, 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися для проведення перерахунку грошових сум.

У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" зазначено, що для визначення індекса за будь-який період необхідно індекси за кожен місяць, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Як видно з наданого розрахунку (а.с. 12), позивачем вказані вимоги було недотримано, а також помилково зазначено індекси інфляції за жовтень - грудень 2008 - 107,7%, 101,1%, 100,9% відповідно, тоді як індекс інфляції за жовтень 2008 складає - 101,7%, за листопад 2008 - 101,5%, за грудень 2008 - 102,1%.

Враховуючи те, що середній індекс інфляції за період з березня 2008 по лютий 2010 складає 1,348%, збитки від інфляції за вказаний період, за розрахунком суду складають 1512,11 грн.

Відтак господарський суд частково задовольняє позовні вимоги про стягнення з фермерського господарства "Лада" збитків від інфляції в розмірі 1512,11 грн.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 36,00 грн необхідно відмовити у зв'язку з допущеними помилками при розрахунку.

За розрахунком позивача сума 3% річних за період з 09.03.2008 по 31.03.2010, що складає 753 дні (як зазначено у позові), складає 268,92 грн, вимога про стягнення яких підлягає задоволенню.

Господарським судом враховано, що зазначений у розрахунку ціни позову період нарахування 3% річних (з 01.03.2008 по 31.03.2010) зазначений позивачем помилково, так як кількість днів прострочення за період з 01.03.2008 по 31.03.2010 складає 761, тоді як позивачем зазначено 753.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Лада" (27121, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Петрівка, ідентифікаційний код 20652466, р/р суду невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1, р/р 260008056 в ОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Кіровоград, МФО 323538, код ЄДРПОУ 23233729) основний борг в сумі 4345,13 грн, збитки від інфляції в сумі 1512,11 грн, 3% річних в сумі 268,92 грн, а також судові витрати на державне мито в сумі 101,39 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,58 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 36,00 грн збитків від інфляції відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя В.Г.Кабакова