Рішення № 10761388, 20.05.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2010 р.Справа № 6/33 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 6/33

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

до відповідача: приватного підприємства "Дмитрівське", Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Дмитрівка,

про стягнення 80526,24 грн

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 3126 від 09.11.2009;

від відповідача - участі не брали.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з приватного підприємства "Дмитрівське" заборгованості за виконану роботу по збиранню кукурудзи в сумі 51500,00 грн, пені в сумі 3066,01 грн, 20 % річних в сумі 2991,23 грн, інфляційних в сумі 2369,00 грн, штрафу в сумі 20600,00 грн та судових витрат.

В судовому засіданні 20.05.2010 присутнім представником позивача подано суду заяву, за змістом якої фізична особа - підприємець ОСОБА_1 відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3066,01 грн пені.

Даною заявою представник позивача також сповістив суд про ту обставину, що йому відомі наслідки відмови від позову.

В іншій частині позов позивачем підтримано у повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1049175 від 03.05.2010, яке міститься в матеріалах справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 6/33 в судовому засіданні 20.05.2010 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 20.05.2010 за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 "Виконавець" та приватним підприємством "Дмитрівське" "Замовник" 30.08.2009 укладено договір № 20 про надання послуг по збиранню врожаю (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого предметом договору є надання послуг "Виконавцем" по збиранню зернових культур "Замовника" врожаю 2009 року зерновими комбайнами "Клас".

Договір укладено у письмовій формі, підписано та скріплено печатками обох сторін.

Відповідно до розділу 3 Договору вартість обмолоту 1 га кукурудзи становить 250 грн, а розрахунок здійснюється на протязі не пізніше 15 днів після підписання сторонами акта виконаних обсягів робіт.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором про надання послуг передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав послуги по збиранню кукурудзи в кількості 206 га вартістю обмолоту одного гектара 250,00 грн на загальну суму 51500 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками 20.12.2009 сторонами актом прийомки виконання робіт.

Позивачем 20.12.2009 відповідачу виставлено рахунок № 15 за послуги по збиранню кукурудзи на загальну суму 51500,00 грн.

12.04.2010 позивачем на адресу відповідача направлено претензію, за змістом якої відповідачу запропоновано здійснити розрахунок за надані послуги в термін до 20.04.2010, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За приписами статей 11,509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193, Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не опускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приватне підприємство "Дмитрівське" наявність боргу за отриманий товар в розмірі 51500,00 грн документально не спростовує та підтверджує в акті звірки розрахунків від 05.05.2010, складеному між сторонами та скріпленому печатками.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати приватним підприємством "Дмитрівське" заборгованості в сумі 51500,00 грн, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача 20 % річних в сумі 2991,23 грн, інфляційних в сумі 2369,00 грн, штрафу в сумі 20600,00 грн.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюють, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, доданому до позовної заяви, збитки від інфляції складають 2369,00 грн. Однак, за розрахунком суду збитки від інфляції за період з січня по березень 2010 року становлять 2420,50 грн.

Тому, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Дмитрівське" збитків від інфляції в сумі 2420,50 грн, в межах заявлених позивачем вимог.

В пункті 4.3 Договору сторони дійшли згоди, що у разі невиконання "Замовником" зобов'язань, передбачених пунктом 3.2 даного договору "Замовник" сплачує "Виконавцю" 20 % річних.

Вказані умови договору відповідають приписам частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено можливість встановлення договором розміру процентів річних.

З урахуванням викладеного, позивачем правомірно розраховано 20 % річних від простроченої суми 51500,0 грн за період прострочення платежу з 05.01.2010 по 20.04.2010 в сумі 2991,23 грн, вимога про стягнення яких підлягає задоволенню.

Позивач заявляє також до стягнення 20600,00 грн штрафу.

Згідно пункту 4.2 Договору у разі прострочення "Замовником" оплати "Виконавцю" більш ніж на 90 днів від строку передбаченого пунктом 3.2 договору він зобов'язується сплатити штраф у розмірі 40 % від суми боргу.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу є правомірними та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 6 статті 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, приписи Господарського кодексу України не містять обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах та передбачають можливість встановлення їх розміру сторонами у договорі, крім випадків, коли такий розмір встановлено законом.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За вказаною нормою Цивільного кодексу України пеня як різновид неустойки характеризується такою ознакою як застосування у грошових зобов'язаннях. Кваліфікуючими ознаками штрафу є, зокрема, можливість встановлення за будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання.

З наведених вище норм Господарського та Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не забороняє сторонам передбачити в договорі положення щодо сплати пені і штрафу за порушення зобов'язання, як і не прив'язує штраф до конкретного виду правовідносин.

Згідно положень частини 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, частини 3 статті 6, статті 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору та визначені його умов, крім випадків, коли не допускається відступлення в силу закону.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві штрафу у розмірі 20600,00 грн, що становить 40 % від суми боргу - 51500,00 грн.

Задовольняючи вимогу про стягнення штрафу, господарським судом враховано співрозмірність заявленої до стягнення суми штрафу з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач, добросовісність позивача, що полягає у належному виконанні ним, як Виконавцем, своїх зобов'язань за договором по наданню послуг по збиранню кукурудзи, недотримання відповідачем узгодженого між сторонами терміну погашення заборгованості за надані послуги, відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів до виконання зобов'язання та недопущення його порушення, неподання відповідачем доказів добровільного усунення допущеного порушення та сплати заявленої до стягнення суми за надані послуги.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з приватного підприємства "Дмитрівське" 77460,23 грн, з яких: основна заборгованість в сумі 51500,00 грн, збитки від інфляції в сумі 2369,00 грн, 20 % річних в сумі 2991,23 грн, 40 % штрафу в сумі 20600,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову.

Тому, господарським судом прийнята заява позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3066,01 грн пені, врахована обізнаність позивача з наслідками відмови від позовних вимог і на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито в сумі 774,66 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227,03 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Дмитрівське" (27422, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Дмитрівка, вул. Калініна, буд. 125, код ЄДРПОУ 33124025, р/р суду не відомі) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний персональний номер НОМЕР_1, п/р № НОМЕР_2 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО НОМЕР_3) основну заборгованість в сумі 51500,00 грн, збитки від інфляції в сумі 2369,00 грн, 20% річних в сумі 2991,23 грн, 40 % штрафу в сумі 20600,00 грн, 774,66 грн державного мита та 227,03 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення з приватного підприємства "Дмитрівське" пені в сумі 3066,01 грн провадження у справі припинити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам у справі.

Суддя В.Г.Кабакова

Дата підписання

рішення: 21.05.2010.