Рішення № 10761124, 20.04.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2010 р.Справа № 16/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/15

за позовом: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест", с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 31 040,46 грн.

Представники сторін:

від позивача - Богушевич Є.А. , довіреність № 07/01-52 від 24.03.10 р.;

від відповідача - участі не брав.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" боргу в розмірі 31 040,46 грн., з яких 24 428,21 грн. - основний борг, 2 923,30 грн. - пеня, 2 992,03 грн. - сума індексації за прострочення грошових зобов'язань, 696,86 грн. - 3% річних

В наданих до суду запереченнях на позовну заяву відповідач не заперечив існування за товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" заборгованості. Разом з цим, відповідач вважає, що в позові позивачу слід відмовити, оскільки неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) - наслідків світової фінансової кризи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд встановив наступні обставини.

01.01.08 р. між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградгаз" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" (далі - Споживач) укладено договір на постачання природного газу № П-01/782-ПГ/2008 (далі - Договір, а.с. 9-14).

Предметом Договору є постачання і транспортування природного газу для комунально-побутових і виробничих потреб Споживача.

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується передати у власність і протранспортувати Споживачу через свої газові мережі природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник здійснює у 2008 році поставку і транспортування газу в обсягах, що складають 215,000 тис. куб м., зокрема:

- січень 2008 р. - 20,000 тис. куб. м.;

- лютий 2008 р. - 20,000 тис. куб. м.;

- березень 2008 р. - 19,000 тис. куб. м.;

- квітень 2008 р. - 16,000 тис. куб. м.;

- травень 2008 р. - 16,000 тис. куб. м.;

- червень 2008 р. - 16,000 тис. куб. м.;

- липень 2008 р. - 16,000 тис. куб. м.;

- серпень 2008 р. - 16,000 тис. куб. м.;

- вересень 2008 р. - 16,000 тис. куб. м.;

- жовтень 2008 р. - 20,000 тис. куб м.;

- листопад 2008 р. - 20,000 тис. куб. м.;

- грудень 2008 р. - 20,000 тис. куб. м.

Цей Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки та транспортування газу по 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за газ та його транспортування - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками сторін.

Шляхом підписання Додаткових угод від 30.01.08 р., від 31.03.08 р., від 30.04.08 р., від 29.05.08 р., від 29.05.08 р., від 31.05.08 р., від 22.08.08 р., від 06.10.08 р., від 26.11.08 р. сторонами вносились зміни та доповнення до Договору (а.с. 15 - 22).

Додаткові угоди до Договору підписані повноважними представниками Постачальника та Споживача, скріплені круглими печатками сторін та є невід'ємними частинами укладеного між сторонами Договору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В розділі 5 Договору сторонами обумовлено ціну газу.

Відповідно до п. 5.1. Договору ціна за 1000,0 куб. м. газу, який передається Постачальником Споживачу на умовах Договору складає:

- в редакції Додаткової угоди від 30.01.08 р. - 1301,0256 грн.;

- в редакції Додаткової угоди від 31.03.08 р. - 1359,3312 грн.;

- в редакції Додаткової угоди від 30.04.08 р. - 1464,2472 грн.;

- в редакції Додаткової угоди від 29.05.08 р. із врахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 31.05.08 р. - 1521,70272 грн.;

- в редакції Додаткової угоди від 31.05.08 р. - 1472,64048 грн.;

- в редакції Додаткової угоди від 22.08.08 р. - з 22.08.08 р. - 1521,0576 грн., з 01.09.08 р.- 1563,6576 грн.;

- в редакції Додаткової угоди від 26.11.08 р. - з 07.11.08 р. - 1609,4208 грн., з 15.11.08 р.- 1901,472 грн.

Пунктом 3.6. Договору в редакції Додаткової угоди від 26.11.08 р. визначено, що Постачальник та Споживач, не пізніше 30 (31) числа звітного місяця складають Акт приймання-передачі природного газу та виконаних послуг по його транспортуванню, поставленого Споживачу і відповідному місяці та не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки Постачальник надає Споживачу Акт прийому-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість, для підписання. Даний акт є підставою для проведення Споживачем остаточного розрахунку.

Відповідно до 6.1. Договору Споживач зобов'язаний здійснити оплату газу, що передається за цим Договором шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в розділі 12 цього Договору, в порядку, вказаному в п. 6.2. Договору.

Споживач здійснює попередню оплату газу, що передається за цим Договором, в розмірі 100% вартості планових обсягів поставки газу зазначених у п. 2.1. цього Договору чи, у разі виникнення, узгоджених сторонами, змін обсягів поставки на наступний місяць, до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним ( п.п. 6.2.-6.3. Договору).

Як вбачається з актів передачі-приймання природного газу та виконання послуг по його транспортуванню за період з листопада 2008 р. по грудень 2008 р. Позивачем поставлено відповідачу природного газу на загальну суму 54516,51 грн.( а.с. 23-24, 52-53).

У період з 01.11.08 р. по 31.12.08 р. відповідачем частково погашено заборгованість за поставлений газ та перераховано Постачальнику 30 088,30 грн., що підтверждується відповідними банківськими виписками (а.с. 54-58).

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість за поставлений газ в сумі 24 428,21грн. (54 516,51 грн. - 30 088,30 грн. = 24 428,21 грн).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем заборгованість в сумі 24 428,21 грн. сплачено не було, позивачем на адресу Споживача направлено повідомлення-вимогу про сплату заборгованості № 29/1469 від 01.04.09 р. (а.с. 25).

У відповідь на вимогу, листами № 53 від 20.07.09 р. та № 58/2 від 19.08.09 р. відповідач повідомив позивача про відсутність на розрахункових рахунках Споживача коштів, достатніх для погашення заборгованості. Відповідач зазначив, що оскільки підприємство змушене зупинити виробничу діяльність у зв'язку з економічними змінами в державі, Споживач готовий розрахуватись з Постачальником готовою продукцією (а.с. 71-72).

Враховуючи відсутність здійснення відповідачем проплат за постачання газу у 2008 році, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Довідкою № 07/2134 від 19.04.10 р. позивач підтверджує факт відсутності з боку відповідача оплати за спожитий природний газ та зазначає, що сума основного боргу Споживача перед Постачальником складає 24 428,21 грн. (а.с. 74).

Як вбачається з письмових пояснень та листів відповідача № 53 від 20.07.09 р. та № 58/2 від 19.08.09 р., останній не заперечує існування основної заборгованості в сумі 24 428,21 грн. (а.с. 68-72).

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем боргу, вимога щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 24 428,21 грн. є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2923,30 грн. пені, 2992,03 грн. збитків від інфляції та 696,86 грн. 3% річних.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3. Договору, за несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у п. 6.2. цього Договору, Постачальник має право вимагати від споживача сплати на користь Постачальника (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Разом з цим, розрахунок пені, наданий позивачем до суду, містить помилку в частині зазначення періоду прострочення.

Так, позивачем не враховано, що відповідно до вимог п. 6.3. Договору, граничний строк виконання Споживачем зобов'язання - до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, прострочення виконання зобов'язання у відповідача в сумі 24428,21 грн. виникло з 12.01.2009 р. (з урахуванням того, що 11.01.09 р. є вихідним днем), а не з 31.12.08 року як зазначено позивачем у розрахунку.

Отже, з урахуванням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, кількість днів прострочення виконання зобов'язання відповідачем становить 169 днів, а період прострочення відповідно з 12.01.09 р. по 30.06.2009 р. (тобто в межах визначеного позивачем періоду).

Зважаючи на викладене, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача дорівнює 2 693,13 грн., позовні вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи допущену позивачем помилку у визначені граничного строку строку оплати заборгованості в сумі 24 428,21 грн., 3 % річних має нараховуватись з 12.01.09 р. по 11.12.09 р. та становити 674, 59 грн. та відповідно за цей же період має бути нараховано і інфляційні втрати на суму 2 955,80 грн.

В іншій частині нарахованих позивачем 3 % річних та інфляційних втрат слід відмовити позивачу в позові.

Господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на невиконання своїх зобов'язань за Договором у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що спричинені світовою фінансовою кризою.

Підприємницька діяльність - це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Вплив кризових явищ на господарську діяльність у сфері будівництва є одним із ризиків, які є невід'ємною частиною здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

При цьому господарський суд також звертає увагу на умови укладеного сторонами договору в частині визначення доказу наявності форс-мажорних обставин. Отже сторони в договорі саме визначили, що достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України. Однак відповідач не надав до суду належного доказу, на підтвердження тих обставин, які останній поклав в основу своїх заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" надмірно сплачене позивачем згідно платіжного доручення № 4238 від 14.12.09 р. державне мито в сумі 0,60 грн. підлягає поверненню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуюсь ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" (27641, кіровоградська область, кіровоградський район, с. Соколівське, пр-т Комсомольський, 17-А, код 31308581, п/р № 2600601551819 "Укрексімбанк" МФО 323389) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (25006, м. Кіровоград, вул. Володарського, 67, п/р № 26000420887041 Одеська обласна філія АКБ "Укрсоцбанк", МФО 328016, код 0336522) заборгованість в сумі 30751,73 грн., з них 24428,21 грн. - основний борг, 2693,13 грн. - пеня, 2955,80 грн. - інфляційні втрати, 674,59 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 307,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,64 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Надмірно сплачене державне мито в сумі 0,60 грн. повернути позивачу, про що видати відповідну довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

До набрання рішення законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку та строк, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.С. Коротченко

Дата підписання рішення 23.04.2010 року.