Рішення № 10761021, 10.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/25210.08.10 За позовомакціонерного товариства закритого типу «Донецький міський молочний завод №2» дотовариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-продакшн»ЛТД

простягнення 1956540,80 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Васенко А.А. (довіреність від 04.11.2009 року)

від відповідача:представник Костючок С.Ю. (довіреність від 20.01.2009 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство закритого типу «Донецький міський молочний завод №2»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-продакшн»ЛТД про стягнення заборгованості за договором від 18.02.2010 року у розмірі 1956540,80 грн. (у тому числі 1920000,00 грн. основного боргу; 12948,48 грн. пені; 17280,00 грн. інфляційних втрат; 6312,32 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач не здійснив поставку оплачених товарів та не повернув попередню оплату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2010 року порушено провадження у справі №23/252 та призначено її розгляд на 25.05.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відклався.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Відповідача 12948,48 грн. пені; 55635,60 грн. інфляційних втрат та 6312,32 грн. трьох процентів річних

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого проти позову заперечував, оскільки прострочення виконання зобов’язання виникло не з його вини.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу від 18.02.2010 року, відповідно до якого Відповідач зобов'язався передати у власність Позивача сухе цільне молоко, а Позивач - прийняти та оплатити його вартість.

Пунктом 4.2 договору від 18.02.2010 року сторони погодили, що загальна ціна продукції складає 2400000,00 гривень.

Відповідно до пункту 4.3 договору Позивач перераховує на розрахунковий рахунок Відповідача передоплату у розмірі 80% від загальної вартості продукції, решта 20% ціни договору по факту завантаження товару на транспорт Покупця в повному обсязі відповідно до видаткової накладної.

На виконання договору від 18.02.2010 року Позивачем було перераховано Відповідачу авансовий платіж у розмірі 1920000,00 грн. (належним чином завірена копія платіжного доручення №48247 від 19.02.2010 року наявна у матеріалах справи).

Згідно пункту 3.3 договору від 18.02.2010 року поставка товару має відбутись 24.02.2010 року. Всупереч договірним умовам Відповідач у встановлений строк товар не передав.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що прострочення поставки товару виникло у зв’язку із неналежним виконанням польським контрагентом зобов’язань перед Відповідачем. Доводи суд не приймає до уваги, оскільки Відповідачем не надано жодних доказів щодо зазначених обставин.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором від 18.02.2010 року за становить 1920000,00 гривень.

Згідно частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи свідчать, що Позивач 10.03.2010 року надсилав на адресу Відповідача вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 1 920000,00 грн. (копія фіскального чеку №9446 від 10.03.2010 року в матеріалах справи), однак Відповідач кошти не повернув.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що Відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання, прострочив поставку товару, таким чином вимога про стягнення 1920000,00 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталося не з його вини.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.2 договору від 18.02.2010 року Відповідач зобов’язався у разі порушення строків поставки товару сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки поставки.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд звертає увагу на те, що розмір пені становить суму більшу, ніж заявлено Позивачем, а саме 14018,63 гривні.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

192000025.02.2010 - 09.03.20101310.2500 %0.056 %*14018.63

Оскільки суду не надано права виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає сума заявлена Позивачем, а саме 12948,48 гривень.

Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.

Оскільки договором не встановлені грошові зобов’язання для Відповідача, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов акціонерного товариства закритого типу «Донецький міський молочний завод №2»до товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-продакшн»ЛТД підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи те, що Позивач, при поданні заяви про збільшення розміру позовних вимог, не доплатив державне мито, то сума недоплаченого державного мита в розмірі 126,28 грн. стягується з Позивача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-продакшн»ЛТД (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 93; ідентифікаційний код 13345568) на користь акціонерного товариства закритого типу «Донецький міський молочний завод №2»(83062, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Клінічна, 8; ідентифікаційний код 00445162) 1920000,00 грн. (один мільйон дев’ятсот двадцять тисяч гривень 00 копійок) основного боргу; 12948,48 грн. (дванадцять тисяч дев’ятсот сорок вісім гривень 48 копійок) пені; 19329,48 грн. (дев’ятнадцять тисяч триста двадцять дев’ять гривень 48 копійок) державного мита та 230,90 грн. (двісті тридцять гривень 90 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Донецький міський молочний завод №2»(83062, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Клінічна, 8; ідентифікаційний код 00445162) в доход Державного бюджету України 126,27 грн. (сто двадцять шість гривень 27 копійок) державного мита.

5.          Видати наказ.

СуддяТ.Ю.Кирилюк

Повне рішення складено: 12.08.2010 року.