Рішення № 10760992, 06.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/31106.08.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши матеріали справи№ 14/311

за позовом Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс»

простягнення штрафу та пені

за участю представників сторін: від позивача- Баляєва А.О. від відповідача - Чехонадський А.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закарпатське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) звернулось в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс»(надалі –ТОВ «Маркет-Сервіс») про стягнення 15000,00 грн. штрафу та 15000,00 грн. пені.

Пред’явлені вимоги Відділення обґрунтовує тим, що рішенням Адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.12.2009 р. № 70 на відповідача був накладений штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідач згідно з нормами чинного законодавства був зобов’язаний сплатити штраф протягом двох місяців з дня одержання рішення, проте станом на день подання позовної заяви штраф сплачений не був. У зв’язку з несплатою штрафу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи в судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії. Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 р. розгляд справи призначений на 06.08.2010 р.

Представник позивача 06.08.2010 р. в судове засідання з’явився, підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Разом з тим, представник відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи, в зв’язку з тим, що до Київського апеляційного адміністративного суду відповідачем була подана апеляційна скарга на постанову від 19.04.2010 р. Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2-а-371/10/2610, якою було відмовлено у позові про визнання недійсним рішення Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Представник позивача проти поданого клопотання заперечив.

Суд відмовляє ТОВ «Маркет-сервіс»в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ГПК України Господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до Господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 12 ГПК України Господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до Господарського суду.

Відповідно до п. 13 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми ст. 12 ГПК України та ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого ст. ст. 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Отже, спори щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України відносяться до підвідомчості Господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Відповідно до частини першої ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі.

В даному випадку, як це вбачається із сукупності згаданих норм чинного законодавства та наведених обставин, що передували зверненню позивача із цим позовом, у суду відсутні процесуальні підстави для зупинення провадження у справі, оскільки не існує обставин, які б перешкоджали йому розглянути справу по суті у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що за певних обставин скасування рішення Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, але не підставою для зупинення провадження у справі.

Схожих висновків дійшов Вищий Господарський суд України в постановах від 20.04.2010 р. у справі № 14/51 та від 29.01.2008 р. у справі № 11/206-07.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом розгляду справи № 04-79/2009 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», Адміністративна колегія Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету прийняла рішення від 14.12.2009 р. № 70 (надалі - Рішення), яким визнала, що ТОВ «Маркет-Сервіс»вчинило порушення, передбачене п. 16 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді створення перешкод працівникам територіального відділення у проведенні перевірки.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ «Маркет-Сервіс»накладено штраф у розмірі 15000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»одними з основних завдань Антимонопольного комітету України, в тому числі є: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб’єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв’язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов’язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Згідно ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Комітету від 23 лютого 2001 р. № 32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 129/5482, передбачено, що діяльність щодо виявлення, попередження та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється територіальним відділенням з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України, а також Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджуються Комітетом.

Відповідно до вказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачами порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачами у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Комітету є обов’язковим для виконання.

Копія Рішення надіслана відповідачу із супровідним листом Відділення від 15.12.2009 р. № 04-26/2582 та отримана відповідачем 18.12.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1190.

Згідно ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Доказів оскарження даного рішення Відділення в порядку ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»до Господарського суду не надано.

Наразі, рішення, яке б набрало законної сили, про визнання недійсним (скасування) рішення Відділення суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач накладений на нього штраф, ані в двомісячний строк, ані станом на час вирішення спору так і не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 15000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 15000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс»(01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 57, код 31405650) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 15000,00 (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) штрафу, 15000,00 (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) пені, зарахувавши в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок ГУДКУ в Закарпатській області, код 22108040, МФО 812016, рахунок 31112106700002, код платежу 21081100 (символ звітності 106).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс»(01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 57, код 31405650) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 300 (триста грн.00 коп.) державного мита, 236 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 09.08.2010 р.