Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/50123.07.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
ДоКомунального підприємства «Служба замовника житлово -комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві
Простягнення 4555737, 66 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Ромась Д.М. –дов. № 121 від 01.04.2010 року;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві про стягнення 4409581,51 грн. –основного боргу та 146156,15 грн.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами Договору № 6717/2-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 12 травня 1999 року надав відповідачу послуги з постачання води та приймання стічних вод через приєднанні мережі, проте відповідач свої зобов’язання щодо оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 4409581,51 грн.
Ухвалою від 29.12.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.01.2009 року.
В судовому засіданні 19.01.2009 року, представник позивача надав письмові пояснення по суті спору та додаткові документи.
Представник відповідача надав суду усні заперечення на позов, а також надав клопотання про припинення провадження по справі, яке судом відхилено з підстав його необґрунтованості.
В судовому засіданні 19.01.2009 року оголошено перерву до 13.02.2009 року.
13.02.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та надав додаткові документи по справі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.
Крім того, в судовому засіданні 13.02.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/501, яке судом задоволено.
Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.
У судовому засіданні 13.02.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 27.03.2009 року о 12-50.
27.03.2009 року оголошено перерву до 24.04.2009 року.
24.04.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, представник відповідача надав усні заперечення щодо заявлених вимог.
Ухвалою суду від 24.04.2009 року, розгляд справи відкладено на 15.05.2009 року.
В судовому засіданні 15.05.2009 року представник позивача підтримав позові вимоги та надав додаткові документи по справі, відповідач проти задоволення позову заперечував.
В судовому засіданні 15.05.2009 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.06.2009 року.
В судовому засіданні 12.06.2009 року представники позивача та відповідача надали усні пояснення щодо заявлених вимог та заперечень.
В судовому засіданні у відповідності до частини 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.06.2009 року.
В судовому засіданні 26.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача надав суду клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2009 року на підставі частини 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 41/501 для проведення судово-бухгалтерської експертизи.
Матеріали справи № 41/501 повернуто до Господарського суду м. Києва без виконання у зв’язку з неоплатою проведення експертного дослідження.
Ухвалою від 20.04.2010 року було поновлено провадження по справі та її розгляд призначено на 17.05.2010 року.
В судовому засіданні 17.05.2010 року представник позивача подав письмові пояснення по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.05.2010 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по справі.
В судовому засіданні 17.05.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 07.06.2010 року.
Представники сторін в судовому засіданні 07.06.2010 року надали усні пояснення по справі.
В судовому засіданні 07.06.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.06.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 21.06.2010 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання 21.06.2010 року представник відповідача не з’явився, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відрядженням уповноваженого представника.
Крім того, в судовому засіданні 21.06.2010 року суд розглянув та задовольнив клопотання сторін про продовження строку вирішення спору по справі № 41/501, яке було подано сторонами 07.06.2010 року.
Ухвалою від 21.06.2010 року розгляд справи було відкладено на 09.07.2010 року.
В судовому засіданні 09.07.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.07.2010 року проти задоволення позовних вимог заперечував.
В судовому засіданні 09.07.2010 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 23.07.2010 року.
В судовому засіданні 23.07.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та відхилено, як необґрунтоване та безпідставне, так як у штаті відповідача працює не один юрист.
На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 23.07.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
12 травня 1999 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(далі-постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Служба замовника житлово -комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві (далі- абонент, відповідач) було укладено договір № 6717/2-12 на послуги водопостачання та водовідведення (далі –Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов’язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах та селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (далі –Правила).
Згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник зобов’язаний:
- забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82;
- приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично –допустимі концентрації шкідливих речовин;
- здійснює заміну, ремонт несправних водолічильників, їх держперевірку за письмовою заявкою абонента, за його рахунок та попередньою оплатою вартості послуг, що надаються.
Пунктом 2.2 Договору сторони узгодили, що абонент зобов’язаний:
- сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього Договору;
- повинен оформитися як абонент у підприємстві водозбут у порядку визначеному Правилами. Без такого оформлення водокористування та користування каналізацією вважаються самовільними;
- відповідає за збереження водолічильників, водомірних вузлів, санітарний стан водомірного вузла і т.д.
Відповідно до пункту 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з маршрутних карт, де зафіксовано представниками сторін покази лічильників, розшифровок, де визначено кількість спожитих послуг та застосований тариф, витягів з розрахункового листа та розрахунку позивача (копії в справі), за період з 01 квітня 2008 року по 01 листопада 2008 року позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 18435930,89 грн.
Відповідно до пункту 3.6 Договору абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку встановленому чинним законодавством, у п’ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”та підпункту 5 пункту 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, споживачі питної води зобов’язанні своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
На виконання умов Договору, позивач направляв до банківської установи дебетові інформаційні повідомлення на оплату наданих послуг, що засвідчується самими повідомленнями зі штампом банку та відповідними довідками банку (оригінали в справі).
Однак, відповідач всупереч умовам Договору та норм чинного законодавства за наданні послуги розрахувався частково на суму 14026349,38 грн., в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 4409581,51 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 4409581,51 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 146156,15 грн. –інфляційних втрат.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та порядку розрахунків визначених сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 62172,96 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Служба замовника житлово -комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві (місцезнаходження: 04213, м. Київ, Оболонський р –н, вул. Героїв Сталінграду, буд 57, код ЄДРПОУ 05757498) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 4409581 (чотири мільйони чотириста дев’ять тисяч п’ятсот вісімдесят одну) грн. 51 коп. –основного боргу, 62172 (шістдесят дві тисячі сто сімдесят дві) грн. 96 коп. –інфляційних втрат, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. –державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
12.08.2010р.
Судове рішення № 10760955, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 41/501. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: