Рішення № 10760880, 09.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/35009.08.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «Антарес»

доПриватного підприємства «Легіон А»

пророзірвання договору та стягнення 25 920,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Ушакевич М.П.

від відповідача:не з'явився Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «Антарес»(надалі –ТОВ «МК «Антарес») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «Легіон А»(надалі –ПП «Легіон А») про розірвання договору та стягнення 29340,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання за договором №1/07 від 14.07.2009 р., у зв’язку з чим позивач просить його розірвати та стягнути з відповідача грошові кошти, що сплачені позивачем у вигляді предоплати у розмірі 15000,00 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 14340,00 грн. за прострочення виконання робіт.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.07.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2010 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 09.08.2010 р.

20.07.2010 р. від представника позивача до канцелярії суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до тексту якої позивач просить розірвати договір, стягнути з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України грошові кошти у розмірі 15000,00 грн., що становить попередню оплату за договором та штраф у розмірі 10920,00 грн.

У судове засідання 09.08.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 09.08.2010 р. не з’явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, на яку було відправлено ухвали суду від 06.09.2010 р. та 14.07.2010 р., підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців №6462100 від 16.07.2010 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2009 р. між ТОВ «МК «Антарес»(замовник) та ПП «Легіон А» (виконавець) укладено договір №1/07 (надалі –«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець бере на себе зобовязанння виготовити та встановити кіоск контрольно-пропускного пункту (КПП), загальна кількість –2 шт., за адресою замовника: м. Київ, вул. Інститутська, 18, а замовник прийняти замовлення та провести розрахунки.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором підряду (ст. 837 Цивільного кодексу України) за умовами якого одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 2.1 Договору вартість замовлення складає 25000,00 грн., крім того ПДВ (20%) –5000,00 грн. Всього по договору –30000,00 грн.

Відповідно до п.2.4 Договору оплата за замовлення проводиться замовником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця наступним чином: передплата –50%, що складає 12500,00 грн., крім того ПДВ (20%) –2500,00 грн. Всього 15000,00 грн. (п. 2.4.1 Договору).

Згідно п. 2.4.2 Договору остаточний розрахунок –50%, що складає 12500,00 грн., крім того ПДВ (20%) –2500,00 грн., всього 15000,00 грн. замовник перераховує протягом двох банківських днів з дня після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних замовлень.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що виконавець починає виконувати роботи з дня одержання предоплати на свій розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 3.1 Договору строк виконання замовлення по договору становить:

- виготовлення та встановлення кіоску КПП - двадцять один календарний день з моменту зарахування коштів, передбачених п. 2.4.1 на розрахунковий рахунок виконавця.

На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача 50% вартості замовлення у розмірі 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5157 від 21.07.2009р.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховую приписи п. 3.1 Договору роботи, передбачені договором, мали завершитися через двадцять один день після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, тобто до 11.08.2009 р.

Відповідач в порушення умов Договору свого зобов’язання у встановлений строк не виконав, у зв’язку із чим 09.09.2009 р. позивач направив на адресу відповідача лист №351, згідно тексту якого відповідача попереджено про нарахування штрафу у відповідності до п. 4.4 Договору за затримку виконання замовлення, а також вимагав протягом трьох банківських днів перерахувати суму штрафу на свій розрахунковий рахунок. Лист отриманий відповідачем 11.09.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №64938.

Відповідач відповіді на лист не надав у встановлений позивачем термін грошових коштів, що були нараховані як штрафні санкції за неналежне виконання зобов’язання не сплатив.

28.10.2009 р. позивач направив на адресу ПП «Легіон А»лист №442 з вимогою повернути попередню оплату сплачену позивачем на виконання умов Договору у розмірі 15000,00 грн. та оплатити штраф за прострочення виконання замовлення у розмірі 4440,00 грн. Даний лист був отриманий відповідачем 30.10.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6591890.

Відповідач вимогу залишив без відповіді, кошти, які були сплачені у вигляді попередньої оплати у розмірі 15000,00 грн. позивачу не повернув та штраф у розмірі 4440,00 грн. не сплатив.

27.01.2010 р. позивачем повторно направлено лист №40 з вимогою повернути попередню оплату, у розмірі 15000,00 грн. та сплатити штраф у розмірі 10080,00 грн.

Даний лист отриманий відповідачем 29.01.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6924120 та який також залишений без задоволення.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем взятого на себе зобов’язання з виконання робіт за Договором, які оплачені позивачем у розмірі 15000,00 грн. та не поверненням цих коштів на вимогу позивача.

Доказів наявності обставин з якими приписи ст.ст. 538, 612 Цивільного кодексу України передбачають можливість боржника зупинити виконання свого зобов’язання, відповідачем не надано.

Строк виконання робіт відповідно до п. 3.1 Договору становить двадцять один день з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача, тобто до 11.08.2009 р., а враховуючи відсутність доказів їх виконання станом день винесення рішення у справі, позивач правомірно скористався передбаченим ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України правом та претензією №119 від 29.03.2010 р. відмовився від Договору та вимагав повернення попередньої оплати у розмірі 15000,00 грн., а також у строк до 06.04.2010 р. сплатити штраф у розмірі 13740,00 грн.

З урахуванням встановлених обставин, підставою для відмови від Договору в односторонньому порядку стало невиконання позивачем його умов, а тому суд приходить до висновку, що Договір згідно ч. 3 ст. 651, ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України розірвано відповідно до претензії №119 від 29.03.2010 р.

Оскільки, на момент звернення позивача до суду Договір №1/07 від 14.07.2009 р. було розірвано, то в цій частині в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно припису п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України набуте майно повертається також і у випадках, коли має місце повернення виконаного однією зі сторін у зобов’язанні.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з ПП «Легіон А»грошових коштів у розмірі 15000,00 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10920,00 грн.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Господарський кодекс України не забороняє сторонам у договорі визначити відповідальність у вигляді сплати штрафу/пені за несвоєчасне виконання будь-якого (не лише грошового) зобов'язання в натурі. Аналогічний висновок міститься в постановах Вищого господарського суду України від 02.04.2009 р. у справі №1/211 та від 03.12.2009 р. у справі №8/303.

Згідно із ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 4.4 Договору в разі прострочення виконання замовлення виконавцем, проти строків передбачених п. 3.1 Договору, виконавець, за вимогою замовника сплачує штраф в розмірі 0,2% від суми договору за день затримки виконання замовлення.

За своєю правовою природою –штрафні санкції за триваюче порушення, штраф визначений п. 4.4 Договору є пенею, проте з огляду на викладене це не спростовує висновку суду про правомірність нарахування таких штрафних санкцій.

Право позивача на стягнення штрафу виникло в період дії Договору, внаслідок неналежного виконання відповідачем його умов.

Суд відзначає, що зобов’язання за прострочення виконання якого сторонами встановлено штрафні санкції не є грошовим, а тому розмір таких штрафних санкцій не обмежується Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 343 Господарського кодексу України.

Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків виконання взятого на себе зобов’язання та не надано доказів на спростування позовних вимог, то стягнення з відповідача штрафу, нарахованого з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у розмірі 10920,00 грн. є обґрунтованим.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПП «Легіон А»на користь ТОВ «МК «Антарес»попередньої плати у розмірі 15000,00 грн. та штрафу у розмірі 10920,00 грн. за невиконання умов договору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «Антарес»задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Легіон А»(02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5; ідентифікаційний код 33780075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «Антарес»(02021, м. Київ, вул.. Липська, 10; ідентифікаційний код 20056770) попередню оплату у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., штраф у розмірі 10920 (десять тисяч дев’ятсот двадцять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 259 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісмнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –13.08.2010 р.