Рішення № 10760559, 12.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/3912.08.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

Простягнення 96423,45 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники: Від позивача Від відповідачаЛазько С.В.

Лазаренко І.В.

Зайцев М.М.- представник

- представник

- представник(дов. №06/01 від 17.06.09.)

(дов. №44 від 11.01.10р.)

(дов. №24 від 11.04.10р.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»про стягнення 26423,45 грн. основного боргу та 70000,00 грн. збитків, а також про стягнення з відповідача судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у зв’язку з неналежним виконанням умов Договору фінансового лізингу №474 від 18.09.2007р. шляхом обмеження в користуванні автомобілем Daewoo Lanos, державний номер АА 91-89 ЕЕ та автомобілем Daewoo Lanos, державний номер АА 91-76 ЕЕ наніс позивачеві збитки в розмірі 70000,00 грн. Також відповідач має повернути, на думку позивача, суму лізингових платежів у розмірі 11822,58 грн. за автомобілі, якими позивач не користувався, та суму коштів в розмірі 14600,87 грн., яка є заборгованістю за Додатковою угодою №2 від 28.02.2009р. та Додатковою угодою №3 від 21.05.2009р.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами, просить відмовити в їх задоволенні та вказує на те, що скористався своїм правом, наданим п.п. 8.4.1. п. 8.4. Договору фінансового лізингу №474 від 18.09.2007р., який встановлює, що відповідач може припинити дію Договору і зажадати негайного повернення транспортного засобу, якщо позивач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених Договором та додатками до нього, на строк понад 30 днів, а також умовами, зазначеними в п.п.13.1.2. п. 13.1. Договору, п. 12.10 Договору.

До прийняття рішення по суті від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з відповідача 26423,45 грн. основного боргу та 57679,93 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2010р. розгляд справи судом було відкладено у відповідності до ст. 77 ГПК України у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

01.04.2010р. представник відповідача повторно не з’явився у судове засідання, з огляду на що розгляд справи було відкладено на 15.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2010р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, з огляду на те, що представник відповідача не з’явився в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2010р. розгляд справи було відкладено у відповідності до ст. 77 ГПК України в межах строку, встановленого чинним законодавством України, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Справа слухалась з оголошеною в судових засіданнях 15.04.2010р., 27.05.2010р., 24.06.2010р., 01.07.2010р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»було укладено Договір фінансового лізингу №474.

За умовами даного Договору відповідач передає позивачеві, а позивач отримує від відповідача в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби у відповідності з замовленням на транспортні засоби.

У відповідності до п.1, п. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»фінансовий лізинг –це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

Згідно з п. 3.1. Договору позивачеві надається право користуватися предметом лізингу на строк, вказаний в Плані лізингу.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати позивачем лізингових платежів відповідачеві встановлюється в плані лізингу та інших додатках. Якщо вартість транспортного засобу до моменту передачі позивачеві змінюється постачальником транспортного засобу, то відповідач має право скоригувати пропорційно такій зміні вартість транспортного засобу, за якою цей транспортний засіб передається позивачеві, а також порядок сплати та розмір лізингових платежів. Якщо вартість транспортного засобу до моменту передачі позивачеві змінюється внаслідок зміни офіційного курсу гривні до валюти, які використовує для обчислення вартості транспортного засобу постачальник транспортного засобу, то відповідач має право скоригувати пропорційно такій зміні курсу вартість транспортного засобу, за якою цей транспортний засіб передається позивачеві, а також порядок сплати та розмір лізингових платежів. Нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт, які підписуються сторонами. Підписання актів обома сторонами підтверджує досягнення згоди сторонами щодо змісту актів виконаних робіт.

Згідно з п. 5.2. Договору лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу; комісію відповідача за наданий у лізинг транспортний засіб; інші витрати відповідача, що безпосередньо пов’язані з виконанням цього договору.

Сторонами були складені та підписані плани лізингу № 474/004 від 18.09.2007 р.; 474/002 від 18.09.2007р.; №474/003 від 18.09.2007р.; №474/004 від 18.09.2007р.; №474/005 від 18.09.2007р.; №474/006 від 18.09.2007р.; №474/007 від 18.09.2007р.; №474/008 від 18.09.2007р.; №474/009 від 18.09.2007р.; №474/010 від 18.09.2007р.; 474/011 від 18.09.2007р.; №74/012 від 20.05.2008р.; №474/013 від 20.05.2008р., що визначили, в тому числі, розмір лізингових платежів, дату платежів.

На підставі Договору відповідачем було передано позивачеві у фінансовий лізинг 05.10.2007р. 11 транспортних засобів, 04.06.2008р. –2 транспортні засоби, а саме:

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9176ЕЕ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9174ЕЕ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9178ЕЕ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9175ЕЕ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9169ЕЕ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9185ЕЕ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9189ЕЕ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9192ЕЕ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9193ЕЕ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9195ЕЕ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9173ЕЕ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА4596НІ);

- Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА4587НІ).

Відповідно до планів лізингу дата повернення автомобілів 04.10.2010р. (11 транспортних засобів) та 04.06.2011р. (2 транспортні засоби).

При цьому, як вбачається, 29.05.2009р. та 16.07.2009р. автомобілі Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) та Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9176ЕЕ) були утримані відповідачем.

Твердження відповідача про те, що дані автомобілі були вилучені ним 15.06.2009р. та 15.07.2009р. відповідно суд не бере до уваги, оскільки вони не підтверджені належними засобами доказування в розумінні ст. 34 ГПК України.

15.06.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив пояснити причину та підстави неповернення автомобіля Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) зі станції технічного обслуговування для подальшої експлуатації позивачем (вих. №176 від 15.06.2009р.).

17.06.2009р. відповідач в листі (вих. №7548 від 17.06.2009р.) до позивача зазначив, що даний автомобіль має бути затримано до повного погашення позивачем заборгованості по сплаті лізингових платежів.

Фізична особа –підприємець Маринець Юрій Миколайович, своїм листом повідомив позивача, що автомобіль Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) було відремонтовано та передано відповідачеві 29.05.2009р.

Листом від 17.07.2009р. №211 позивач просив відповідача повідомити також про причини незаконного вилучення автомобіля Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9176ЕЕ) з експлуатації позивача.

Таким чином, автомобілі Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) та Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9176ЕЕ) були вилучені відповідачем у позивача раніше строку, встановленого Договором та планами лізингу.

Як вказує відповідач, таке вилучення є законним та здійснено ним у відповідності до п.п. 8.4.1. п. 8.4., п.п.13.1.2. п. 13.1. п. 12.10 Договору.

При цьому судом встановлено наступне.

Відповідно до підпункту 3 п. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

У відповідності до п.п. 8.4.1. п. 8.4. Договору відповідач може припинити дію Договору (стосовно одного, декількох або всіх задіяних транспортних засобів) і зажадати негайного повернення транспортних засобів, якщо позивач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених цим Договором та додатками до нього, на строк понад 30 днів.

В матеріалах справи наявні наступні рахунки-фактури, виставлені відповідачем для оплати позивачем лізингових платежів:

- №С-00048145 від 01.09.09р. на суму 15392,72 грн. - комісія лізингодавця за період 01.10.2009р. –31.10.2009р.;

- №С-00048144 від 01.09.09р. на суму 10857,84 грн. –відшкодування вартості ТЗ за період 01.10.2009р.-31.10.2009р.;

- №С-00048141 від 01.09.09р. на суму 4807,48 грн. –комісія лізингодавця за період 01.10.2009р. –31.10.2009р.;

- №С-00048140 від 01.09.2009р. на суму 2639,56 грн. –відшкодування вартості ТЗ за період 01.10.2009р.-31.10.2009р.;

- №С-00044531 від 04.08.2009р. на суму 10857,84 грн. –відшкодування вартості ТЗ за період 01.09.2009р.-30.09.2009р.;

- №С-00044528 від 04.08.2009р. на суму 4490,42 грн. - комісія лізингодавця за період 01.09.2009р. –30.09.2009р.;

- №С-00044532 від 04.08.2009р. на суму 14257,88 грн. - комісія лізингодавця за період 01.09.2009р. –30.09.2009р.;

- №С-00044527 від 04.08.2009р. на суму 2639,56 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.09.2009р.-30.09.2009р.;

- №С-00040822 від 03.07.2009р. на суму 12408,96 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.08.2009р.-31.08.2009р.;

- №С-00040823 від 03.07.2009р. на суму 16105,28 грн. - комісія лізингодавця за період 01.08.2009р. –31.08.2009р.;

- №С-00040833 від 03.07.2009р. на суму 4443,70 грн. - комісія лізингодавця за період 01.08.2009р. –31.08.2009р.;

- №С-00040832 від 03.07.2009р. на суму 2639,56 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.08.2009р.-31.08.2009р.;

- №С-00027789 від 01.06.2009р. на суму 2639,56 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.07.2009р.-31.07.2009р.;

- №С-000027790 від 01.06.2009р. на суму 4694,48 грн. - комісія лізингодавця за період 01.07.2009р. –31.07.2009р.;

- №С-00027778 від 01.06.2009р. на суму 13960,08 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.07.2009р.-31.07.2009р.;

- №С-00027779 від 01.06.2009р. на суму 19368,99 грн. - комісія лізингодавця за період 01.07.2009р. –31.07.2009р.;

- №С-00023836 від 06.05.2009р. на суму 4782,54 грн. - комісія лізингодавця за період 01.06.2009р. –30.06.2009р.;

- №С-00023840 від 06.05.2009р. на суму 19777,59 грн. - комісія лізингодавця за період 01.06.2009р. –30.06.2009р.;

- №С-00023839 від 06.05.2009р. на суму 13960,08 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.06.2009р.- 30.06.2009р.;

- №С-000023835 від 06.05.2009р. на суму 2639,56 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.06.2009р.- 30.06.2009р.;

- №С-00018970 від 02.04.2009р. на суму 19777,59 грн. - комісія лізингодавця за період 01.05.2009р. –31.05.2009р.;

- №С-00018968 від 02.04.2009р. на суму 2639,56 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.05.2009р.- 31.05.2009р.;

- №С-00018967 від 02.04.2009р. на суму 4782,54 грн. - комісія лізингодавця за період 01.05.2009р. –31.05.2009р.;

Згідно Планів лізингів сторонами встановлений наступний строк оплати лізингових платежів:

- за період лізингу з 01.10.2009р. по 31.10.2009р. –20.09.2009р.;

- за період лізингу з 01.09.2009р. по 30.09.2009р. –20.08.2009р.;

- за період лізингу з 01.08.2009р. по 31.08.2009р. –20.07.2009р.;

- за період лізингу з 01.07.2009р. по 31.07.2009р. –20.06.2009р.;

- за період лізингу з 01.06.2009р. по 30.06.2009р. –20.05.2009р.;

- за період лізингу з 01.05.2009р. по 31.05.2009р. –20.04.2009р.

Позивачем здійснені такі проплати лізингових платежів:

- за період лізингу з 01.10.2009р. по 31.10.2009р. рахунки сплачені в повному обсязі та у визначені терміни платіжними дорученнями №586 від 16.09.2009р. на суму 15392,72 грн., №584 від 16.09.2009р. на суму 10857,84 грн., №585 від 16.09.2009р. на суму 4807,48 грн., №587 від 16.09.2009р. на суму 2639,56 грн.;

- за період лізингу з 01.09.2009р. по 30.09.2009р. рахунки сплачені в повному обсязі та у встановлені терміни платіжними дорученнями № 502 від 14.08.2009р. на суму 14257,88 грн., №501 від 14.08.2009р. на суму 4490,42 грн., №500 від 13.08.2009р. на суму 10857,84 грн., №1959 від 13.08.2009р. на суму 2639,56 грн.;

- за період лізингу з 01.08.2009р. по 31.08.2009р. рахунки сплачені не в повному обсязі лише на суму 32033,22 грн. платіжними дорученнями №428 від 17.07.2009р. на суму 10857,84 грн., №427 від 17.07.2009р. на суму 14092,12 грн., №426 від 17.07.2009р. на суму 4443,70 грн., №425 від 17.07.2009р. на суму 2639,56 грн., тому у позивача рахується заборгованість перед відповідачем за цей лізинговий період в розмірі 3564,28 грн.;

- за період лізингу з 01.07.2009р. по 31.07.2009р. рахунки сплачені в повному обсязі та у встановлені терміни платіжними дорученнями №353 від 17.06.2009р. на суму 19368,99 грн., №354 від 17.06.2009р. на суму 13960,08 грн., №352 від 17.06.2009р. на суму 4694,48 грн., №351 від 17.06.2009р. на суму 2639,56 грн.;

- за період лізингу з 01.06.2009р. по 30.06.2009р. рахунки сплачені не в повному обсязі лише на суму 30148,67 грн. платіжними дорученнями №287 від 18.05.2009р. на суму 4369,18 грн., №288 від 18.05.2009р. на суму 25779,49 грн. тому у позивача рахується заборгованість перед відповідачем за цей лізинговий період в розмірі 11011,10 грн.;

- за період лізингу з 01.05.2009р. по 31.05.2009р. рахунки сплачені не в повному обсязі лише на суму 23117,90 грн. платіжними дорученнями №218 від 17.04.2009р. на суму 4369,18 грн., №217 від 17.04.2009р. на суму 18748,72 грн. тому у позивача рахується заборгованість перед відповідачем за цей лізинговий період в розмірі 4081,79 грн.

Таким чином, станом на 29.05.2009р. та на 16.07.2009р. у позивача перед відповідачем було прострочене зобов’язання по сплаті лізингових платежів за період лізингу з 01.05.2009р. по 31.05.2009р. на строк понад 30 днів (38 днів та 86 днів відповідно) та прострочене зобов’язання по сплаті лізингових платежів за період лізингу з 01.06.2009р. по 30.06.2009р. на 8 днів та 56 днів відповідно,з огляду на що суд приходить до висновку про те, що відповідач правомірно користуючись п.п. 8.4.1. п. 8.4. Договору вилучив автомобілі Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) та Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9176ЕЕ), припинивши стосовно них дію Договору.

Згідно з п. 12.10. Договору якщо позивач не повертає транспортний засіб у визначений час, в необхідному стані і потрібним чином, відповідач має право вжити всіх заходів для визначення місцезнаходження транспортного засобу та повернення його в своє володіння. Позивач має нести всі витрати, пов’язані з несвоєчасним поверненням транспортного засобу, згідно рахунку-фактури, виставленому відповідачем. Відповідач має право вимагати від позивача неустойку в сумі подвійного середньомісячного лізингового платежу за кожен місяць прострочення повернення за період з дати повернення за графіком і до дати дійсного повернення (включно). В такому разі договір вважається припиненим після того як останній рахунок-фактура, наданий відповідачем позивачеві, повністю сплачений. Термін припинення –дата сплати рахунку фактури.

Суд вважає неправомірним застосування відповідачем при вилученні автомобілів п. 12.10. Договору, так як Договором не встановлений час повернення автомобілів позивачем при достроковому розірванні Договору в повному обсязі або стосовно одного або кількох автомобілів.

У відповідності до п.п. 13.1.2. п. 13.1. Договору дія Договору може бути достроково припинена з ініціативи відповідача, якщо позивач не виконує будь-якого із своїх зобов’язань за цим Договором. В такому випадку відповідач письмово повідомляє позивача про припинення дії цього Договору.

Даний підпункт Договору передбачає попереднє письмове повідомлення відповідачем позивача про припинення даного Договору в разі порушення позивачем будь-якого із встановлених Договором зобов’язань.

В матеріалах справи відсутні докази попереднього повідомлення відповідачем позивача про припинення дії договору стосовно автомобілів Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) та Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9176ЕЕ) з посиланням на причину такого припинення.

Як вказує позивач, незаконне утримання автомобілів відповідачем спричинило йому збитки в розмірі 57679,93 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання має відшкодувати кредиторів завдані цим збитки.

Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі неналежного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправної поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Оскільки відсутній склад правопорушення підстав для стягнення з відповідача збитків немає.

28 лютого 2009р. позивач та відповідач уклали Додаткову угоду №2 до Договору фінансового лізингу №474 від 18.09.2007р., згідно якої погодили припинити з 28.02.2009р. дію плану лізингу №474/002 від 18.09.2007р., змін до плану лізингу №474/002 від 10.10.2007р. у зв’язку з тим, що 06.12.2008р. за участю транспортного засобу Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9175ЕЕ), що є предметом лізингу відповідно до Договору фінансового лізингу №474 від 18.09.2007р., сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вартість ремонту ТЗ перевищує 75% від вартості ТЗ.

Пунктом 3 Додаткової угоди №2 сторони встановили, що у зв’язку з припинення дії плану лізингу №474/002 від 18.09.2007р., змін до плану лізингу №474/002 від 10.10.2007р. позивач сплачує відповідачеві франшизу в розмірі –1010,00 грн., а відповідач повертає позивачеві переплату по комісії за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. в розмірі 2197,51 грн. та переплату по амортизації за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. в розмірі 1551,12 грн.

21.05.2009р. сторони уклали Додаткову угоду №3, відповідно до умов якої відповідач зобов’язався у разі отримання повного страхового відшкодування за ТЗ сплатити позивачеві частину страхового відшкодування в розмірі 10852,24 грн.

В п. 3 Додаткової угоди №3 вказано, що виплата частини страхового відшкодування відбувається після отримання відповідачем повного страхового відшкодування від страхової компанії шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача.

Позивач сплатив відповідачеві згідно платіжного доручення №128 від 17.03.2009р. 1010,00 грн., тоді як відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання згідно Додаткової угоди №2 та Додаткової угоди №3, відповідних доказів матеріали справи не містять.

16.07.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом №206, в якому виразив прохання виконати умови додаткових угод №2, №3 та перерахувати позивачеві грошові кошти. Даний лист отриманий відповідачем 20.07.2009р.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача сума боргу в розмірі

2197,51 грн. + 1551,12 грн. + 10852,24 грн. = 14600,87 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 11822,58 грн. грошових коштів сплачених ним відповідачеві в рахунок лізингових платежів за автомобілі, якими він не користувався (автомобілі Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) та Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9176ЕЕ).

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивачем на надано в матеріали справи докази сплати грошових коштів за автомобілі в період, коли він не користувався ними, суд відмовляє в задоволенні вимог в цій частині.

Враховуючи наведене, судом задовольняються позовні вимоги частково та стягується з відповідача сума коштів в розмірі 14600,87 грн.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 32774741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Тан»(03142, м. Київ, вул. Крижанівського, 3, код ЄДРПОУ 31513841) 14600,87 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот грн. 87 коп.) грн. суму боргу, 146,01 (сто сорок шість грн. 01 коп.) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Е.О. Шевченко