Ухвала суду № 107605469, 01.12.2022, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1007/22

Номер провадження № 2-а/708/13/22

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

01 грудня 2022 року

Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И ЛА :

Позивач звернувся до суду з позовом до Чигиринської міської ради про поновлення пропущеного процесуального строку та про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 12 від 09 листопада 2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

До матеріалів адміністративного позову позивач додав копію посвідчення № НОМЕР_1 про встановлення йому з 21.09.2021 року інвалідності 3 групи як на підставу звільнення його від сплати судового збору при подачі позову до суду.

Дослідивши позовну заяву та додані матеріали, приходжу до висновку, що позов необхідно залишити без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону № 3674-VI).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг, за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах, не передбачають.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Умови, за яких суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору або зменшити розмір судового збору чи звільнити від його сплати передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, позивачем не надано жодного доказу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до вказаного закону.

На підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем надано копію посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 21.09.2021 року, з якого встановлено, що пред`явник цього посвідчення є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Згідно з п.2 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

При цьому, особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.

Тобто, від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а не особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи.

Позивачем не надано суду доказів стосовно того, що саме він є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та членом сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку особи.

В свою чергу за змістом ст.5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 06.02.2020 у справі №640/21075/19 та від 23.07.2020 року у справі №240/12008/19.

Крім того, у ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначені пільги особам з інвалідністю внаслідок війни, проте пільг стосовно сплати судового збору для ветеранів війни-інвалідів війни вказана правова норма не містить.

Отже, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір у розмірі 496,20 грн. або надати докази звільнення від сплати судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1,2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

У разі не усунення недоліків позовної заяви протягом установленого строку, вона буде повернута позивачу, згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказаний недолік інадати суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 496 грн. 20 коп. або докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.Г. Івахненко