Рішення № 107602337, 24.11.2022, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5286/22

Провадження №2/592/1522/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання - Середницької І.О., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Маховик Р.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, який обґрунтовує тим, що 29.07.2006 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 під час перебування у шлюбі у неї та відповідача народилася спільна дитина - син ОСОБА_3 . 10.06.2013 року рішенням Авдіївського міського суду Донецької області розірвано шлюб між ним. Вона мешкала за адресою: Донецька область, м.Авдіївка, але у 2014 році у зв`язку з початком проведення антитерористичної операції переїхала разом із сином до м.Суми, де 02.03.2015 року разом із дитиною стали на облік, як внутрішньо переміщені особи. ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщена особа на обліку в департаменті не перебуває. З 2015 року регулярне спілкування з відповідачем втрачено, він не цікавиться життям сина, не приймає участі у його вихованні, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не цікавиться його здоров`ям. Наскільки їй відомо, то ОСОБА_2 виїхав до Російської Федерації в 2014 році із зони бойових дій (м.Авдіївка), рідко виходив на зв`язок. З 2015 року підтримувати спілкування з сином не бажав, посилаючись на зайнятість. З 2021 року з відповідачем повністю втрачено зв`язок. Вихованням, навчанням дитини, піклуванням про його здоров`я опікується лише мати ОСОБА_1 . Батько свідомо не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує медичного догляду, лікування дитини; не спілкується із сином в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення дитини. Нею в повному обсязі здійснюється виховання дитини, вона піклується про фізичний та духовний розвиток сина. Жодних перешкод у спілкування дитини з батьком не чинилося. Відповідно до ч.1-5 cт.150 СК України, батьки зобов 'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім "і та родини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Крім цього, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, проте відповідач не бере участі в утриманні неповнолітньої дитини належним чином, кошти в добровільному порядку на утримання сина не надає. Відповідач не надає коштів на утримання дитини у добровільному порядку. Тому позивач просить суд ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частину з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Маховик Р.В. , в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з зазначених в позові підстав та просили їх задовільнити. Додатково позивач пояснила, що після розірвання шлюбу в 2013 році, вона майже припинила спілкування зі своїм колишнім чоловіком. Він міг не спілкуватися з нею по півроку а то й рік. З сином ОСОБА_2 відповідач регулярно не спілкується з 2015 року. З 2021 року відповідач їм взагалі не телефонує. В 2022 році він ні разу не спілкувався з сином. Колишній чоловік не виховує дитину, не приймає жодної участі у вихованні дитини.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином через публікацію оголошення на сайті суду. Відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали до суду заяву в якій просили справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських, розглядати без участі їх представника. Також надали висновок про можливість позбавлення батьківських прав відповідача, з якого вбачається, що з 2015 року регулярне спілкування ОСОБА_4 з батьком втрачено, ОСОБА_2 не виявляє бажання спілкуватися з сином, займатися його вихованням, не цікавиться потребами, здоров`ям дитини. Всі питання щодо виховання, матеріального забезпечення, навчання, розвитку та лікування сина вирішуються його матір`ю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04.10.2022 року закрито підготовче провадження та справи призначена до судового розгляду по суті.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, показання свідків, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

29.07.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Авдіївського міського управління юстиції Донецької області (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 20.01.2022 року (а.с.9).

Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 10 червня 2013 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с.11-12).

Позивачка ОСОБА_1 мешкала в м.Авдіївка Донецької області, але у 2014 році у зв`язку з початком проведення антитерористичної операції переїхала разом із сином до міста Суми, де 02.03.2015 року разом із дитиною стали на облік, як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується копіями довідок від 02.03.2018 року №5924-6342 та від 02.03.2015 року №5924-3260 (а.с.13).

З довідки Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 13.07.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщена особа на обліку в Департаменті не перебуває (а.с.14). Відповідач ОСОБА_2 залишився проживати в м.Авдіївка Донецької області.

Статтею 150 Сімейного кодексу України, статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлений обов`язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» - позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умов винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З 2015 року регулярне спілкування позивачки та сина з відповідачем було втрачено, до міста Суми ОСОБА_2 не приїжджав, лише інколи телефонував. ОСОБА_2 не цікавиться життям сина, не приймає участі у його вихованні, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не цікавиться його здоров`ям. З 2021 року з відповідачем повністю втрачено зв`язок, з дитиною він не спілкується.

Викладені обставини підтвердили допитані судом свідки.

Так, свідок ОСОБА_6 , яка є рідною сестрою позивачки ОСОБА_1 , пояснила, що вони раніше проживали в м. Авдіївка. В 2015 році вони виїхали до міста Суми. Її сестра ОСОБА_1 разом з сином також виїхали до м. Суми. ОСОБА_2 не спілкується з дитиною. В 2015-2017 роках сестра з`язувалася кілька разів з відповідачем по телефону. Останні роки ОСОБА_2 не телефонував ні ОСОБА_1 , ні сину. Їй ОСОБА_3 розповідав, що батько з ним не спілкується.

Свідок ОСОБА_7 , який є чоловіком рідної сестри позивачки ОСОБА_1 , пояснив, що після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх стосунки погіршилися. В 2015 році ОСОБА_1 разом з дитиною переїхала до міста Суми. Відповідач залишився в місті Авдіївка. Ніякої участі у вихованні сина ОСОБА_2 не приймає. Вихованням ОСОБА_3 займається ОСОБА_1 . Навіть по телефону ОСОБА_2 спілкувався з сином дуже рідко.

З довідки від 04.07.2022 року, наданої КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4, вбачається, що ОСОБА_2 не цікавиться навчанням сина, не підтримує контакт з класним керівником, не спілкується з вчителем закладу, жодного разу не відвідував батьківські збори. Вихованням та навчанням дитини опікується мати ОСОБА_1 (а.с.25).

З психолого-педагогічної характеристики учня 7-А класу ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_3 навчається у школі з 01.09.2016 року. Навчанням і вихованням сина займається мати - ОСОБА_1 , яка приділяє цьому належну увагу: систематично відвідує батьківські збори, цікавиться успішністю та шкільним життям дитини, постійно підтримує контакт із класним керівником, спілкується із вчителями-предметниками. Батько не відвідує освітній заклад, не цікавиться навчанням сина (а.с.26).

Відповідно до довідки №05-26/3/438 від 07.07.2022 року, наданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» про здоров`я та розвиток ОСОБА_4 за час спостереження піклується тільки мати.

Малолітній ОСОБА_4 висловив свою думку щодо можливості позбавлення батьківських прав його батька ОСОБА_2 , оскільки він не спілкується зі своїм батьком дуже давно, більше 3,5 років.

Згідно з висновком Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради від 15.11.2022 року ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, не цікавиться його потребами, навчанням, інтересами, розвитком, не спілкується з дитиною та не допомагає матеріально, тому Управління вважає за можливе позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 9 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної ради України від 27.02.1991 року передбачено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини .

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 з сином не спілкується тривалий час, участі у вихованні дитини не приймає, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, не цікавиться його життям, навчанням, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками. Вихованням, розвитком та утриманням ОСОБА_4 повністю займається позивачка.

Належних та допустимих доказів існування обставин, які перешкоджають відповідачу належно ставитися до виконання батьківських обов`язків, суду не надано.

Відповідно до ст.155 Сімейного Кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та їх людської гідності, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дітей.

Така поведінка відповідача ОСОБА_2 свідчить про його свідоме ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню сина, а заходи попередження не будуть мати жодного впливу на відповідача, тому згідно з ст.164 СК України суд вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 15.08.2022 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 992грн.40коп. (за вимогу про позбавлення батьківських прав) та стягнути з відповідача на користь держави 992грн.40коп. судового збору за вимогу про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти стягувати з 15 серпня 2022 року (дата подання позову) на користь матері ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992грн.40коп. в відшкодування судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 992грн.40коп. судового збору.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - ОСОБА_1 : зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1

Відповідач - ОСОБА_2 : зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складений 01.12.2022 року.

Суддя О.А. Котенко