Рішення № 10759970, 30.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/524-41/27330.07.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна»

доДочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

простягнення 2144 330, 29 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Луговський В.Г. –дов. № 07 від 13.01.2010 року;

від відповідача: Анісімова К.О. –дов. № 9 від 30.06.2010 року;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна»звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення 2144 330,29 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року у справі № 42/524 (суддя Паламар П.І. ) позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Дочірнє підприємство «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2010 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року у справі № 42/524 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2010 року рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2010 року в частині стягнення 779801, 42 грн. інфляційних втрат, 109165, 06 грн. 3 % річних та судових витрат скасовано справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 07.06.2010 року справу № 42/524 було передано на новий розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 14.06.2010 року суддею Спичак О.М. справу № 42/524 було прийнято до свого провадження, присвоєно номер №42/524-41/273 та призначено її розгляд на 05.07.2010 року.

В судове засідання 05.07.2010 року представник позивача не з’явився, вимоги ухвали від 14.06.2010 року не виконав, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники відповідача в судовому засіданні 05.07.2010 року подали письмові пояснення по справі, відповідно до яких просили в задоволенні позову відмовити повністю, так як не настало прострочення по сплаті заборгованості за поставлений товар.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача та необхідністю витребування доказів ухвалою від 05.07.2010 року розгляд справи було відкладено на 30.07.2010 року.

В судовому засіданні 30.07.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 79087,92 грн. –інфляційних втрат, 30644,63 грн. –3% річних та судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.07.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.07.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (далі –постачальник, позивач) та Дочірнім підприємством «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі –покупець, відповідач) був укладений договір № 429-05-У408/2005 на постачання продукції матеріально –технічного призначення (далі - Договір), пунктом 1.1. якого сторони узгодили, що постачальник зобов’язується поставити покупцю продукцію матеріально –технічного призначення (далі –продукція), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в договорі.

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна продукції вказана в специфікаціях, сформована згідно умовами постачання «F.C.A., станції Нижньодніпровськ, Новомосковськ –Дніпровський, Никополь, Самаровка, Придніпровської залізниці»та не містить залізничний тариф до станції призначення, вартість якого покупець сплачує додатково на підставі рахунків постачальника.

Згідно з пунктом 4.1 Договору умови поставки встановлюються відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2000. Поставка узгодженої партії продукції здійснюється на умовах СРТ пункт призначення на території України, який вказаний в рознарядці. Строк поставки продукції зазначається в кожній специфікації.

Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що оплата продукції здійснюється покупцем на умовах передплати узгодженої партії після надходження коштів на рахунок постачальника на підставі рахунка постачальника. Покупець оплачує рахунок частинами в строки зазначені у специфікаціях (додатках).

Відповідно до пункту 5.2 Договору остаточні розрахунки за фактично поставлену продукцію проводяться в 7-денний термін після підписання акту звірки розрахунків. Акт звірки розрахунків складається покупцем та направляється постачальнику для підписання. Постачальник зобов’язується підписати та повернути акт звірки в 3-денний термін після його отримання.

17.11.2005 року між сторонами було укладено протокол розбіжностей, яким пункт 5.1 Договору виклали в новій редакції, відповідно до якого зазначили, що оплата продукції здійснюється покупцем на умовах 100% передплати узгодженої партії продукції після надходження коштів від ДК «Укргазвидобування»шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на підставі рахунка постачальника у строки, зазначені і специфікаціях.

30 березня 2009 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 1255363,81 грн. – пені, 779801,42 грн. –інфляційних втрат та 109165,06 грн. – 3% річних та судові витрати.

Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 42/524 від 03.11.2009 року, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 01.02.2010 року позов задоволено повністю, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 1255363,81 грн. –основного боргу, 779801,42 –інфляційних втрат, 109165,06 грн. –3% річних, 21444,30 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 12 травня 2010 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково, а рішення Господарського суду м. Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду скасовано в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а справу в цій частині направлено на новий розгляд.

Розглянувши подану позовну заяву, заслухавши доводи та пояснення сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до пункту 10.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2006 року.

Таким чином, всі зобов’язання по вищезазначеному Договору, в тому числі і по оплаті заборгованості повинні бути виконані до 31 грудня 2006 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 30644,63 грн. за період з 07.10.2009 року по 30.07.2010 року та інфляційних втрат в сумі 79087,92 грн. за період з 07.10.2009 року по 30.07.2010 року.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням суми заборгованості (1255363,81 грн.), строку дії Договору (31.12.2006 року) та періодів визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, перерахунок яких здійснено за період з 07.10.2009 року по 30.07.2010 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(місцезнаходження: 03062, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Нагірна, буд. 27, код ЄДРПОУ 30167066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна»(місцезнаходження: 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1-а, код ЄДРПОУ 33668606) 79087 (сімдесят дев’ять тисяч вісімдесят сім) грн. 92 коп. –інфляційних втрат, 30 644 (тридцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 63 коп. –3% річних, 13 650 (тринадцять тисяч шістсот п’ятдесят) грн. 96 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

12.08.2010 року