Рішення № 107596121, 24.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2022 року м. Київ № 640/29443/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доДержавної фіскальної служби Українипро визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України у нездійсненні нарахуванні та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за десять повних календарних років служби;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України додатково до наказу від 16 вересня 2021 року № 0067-о/д нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за десять повних календарних років служби.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність у неврахуванні та не виплаті ОСОБА_1 передбаченої статтею 9 Закону 2262 одноразової грошової допомоги в повному обсязі, який становить 13 повних років вислуги, станом на день подання цієї позовної заяви позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення лише за три роки.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на абз. 5 пункту 10 Постанови №393, яким визначено, що одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з наказу Державної фіскальної служби України від 16 вересня 2021 року №0067-о/д майора податкової міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Київській області, звільнено з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпунктом «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114.

Вислуга років на 23 вересня 2021 року складає: в календарному обчисленні -13 років 02 місяці 10 днів, в пільговому обчисленні -17 років 03 місяців 05 днів.

Також, наказом Державної фіскальної служби України від 16 вересня 2021 року №0067-о/д встановлено: «Виплатити майору податкової міліції ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до статті 9 Закону № 2262-ХІІ у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Вислуга років для виплати грошової допомоги з дня останнього зарахування на службу складає 3 (три) роки».

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги в повному обсязі за кожен календарний рік вислуги, звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 9 Закону України №2262-ІІ встановлено особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується. Одноразова грошова допомога також не виплачується військовослужбовцям, звільненим з військової служби на підставах, визначених пунктами 2-4 частини другої статті 36 (крім випадків звільнення у зв`язку з виявленням однієї з підстав, зазначених у пунктах 1 і 9 частини другої статті 31) Закону України "Про розвідку".

Також, відповідно до абз.1 ч. 2 ст. 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Абзацами першим-четвертим пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) установлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:

які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги (абзаци п`ятий, сьомий пункту 10 Постанови № 393).

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови (абзац восьмий пункту 10 Постанови № 393).

Як вбачається з матеріалів справи згідно витягу із наказу від 16.09.2021 №0067-о/д вислуга років позивача в календарному обчисленні становить 13 років 02 місяці 10 днів.

З аналізу вище вказаних правових норм вбачається, що військовослужбовці, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони і особам рядового і начальницького складу (зазначеним в абзаці першому пункту 10 Постанови №393, а саме: військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особам із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки), які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що вказані норми права встановлюють певні умови, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги.

Як свідчать відомості трудової книжки ОСОБА_1 його служба почалася 08.11.2010 року в Головному управлінні МВС в місті Києві, продовжилась з 07.11.2015 в органах Національної поліції де 31.07.2018 року позивач звільнився та відповідно припинив службу.

При цьому на момент звільнення з органів Національної поліції ОСОБА_1 не мав 10-ти років вислуги та у зв`язку з цим, не отримав одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Ці обставини також підтверджуються довідкою № 1255 від 20.09.2021 року ГУ Національної поліції в місті Києві.

Отже, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи під час попереднього звільнення позивач права на отримання грошової допомоги при звільненні не набув і така допомога йому виплачена не була, відповідач цього факту не заперечує і не спростовує.

Суд зазначає, що вказаний в пункті 10 Постанови №393 виняток застосовується до даних спірних правовідносин, а тому позивач набув право на одноразову грошову допомогу при повторному звільненні, оскільки при попередньому звільненні у нього такого права не було.

Так, календарна вислуга років позивача на час його звільнення становила 13 років 02 місяців 10 днів та саме за 13 календарних років вислуги мала бути виплачена одноразова грошова допомога.

Таким чином, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Держаної фіскальної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 13 календарних років служби (з урахуванням проведених раніше виплат за 3 календарних роки служби) та зобов`язання Державної фіскальної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 13 календарних років служби (з урахуванням проведених раніше виплат за 3 календарних роки служби).

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Держаної фіскальної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 13 календарних років служби.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 13 календарних років служби (з урахуванням проведених раніше виплат за 3 календарних роки служби).

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок Державної фіскальної служби України.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян