Рішення № 107595520, 21.11.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 р. Справа № 520/17928/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Ткаченко Д.М.,

за участі представників:

позивача - Квартенка О.Р., відповідача - Павлович Ю.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 01.03.2021 № 0126195-2415-2036, № 0126196-2415-2036, № 0126194-2415-2036, № 0126224-2415-2036, № 0126321-2415-2036, № 0127692-2415-2036 на загальну суму 623 599,97 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про помилковість висновків контролюючого органу щодо наявності у власності позивача зареєстрованого нерухомого майна.

До канцелярії суду представником Головного управління ДПС у Харківської області надано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, відповідно до норм пп. 266.3.2 пп. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є складовими Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. Зважаючи на наявність у зазначених реєстрах майна позивача, що підлягає оподаткуванню, контролюючим органом було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та правову позицію відповідача, судом встановлено наступні обставини.

Контролюючим органом встановлено, що позивач є власником нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню відповідно до вимог ст. 266 ПК України. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у власності ОСОБА_1 у 2020 році перебували об`єкти оподаткування, щодо яких винесено оскаржувані податкові повідомленя-рішення:

№ 0126196-2415-2036 від 01.03.2021 (нежитлова будівля, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 9 430 м2 );

№ 0126321-2415-2036 від 01.03.2021 (нежитлова будівля, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 1 355,6 м2 );

№ 0126195-2415-2036 від 01.03.2021 (нежитлові будівлі, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 3 616,2 м2 );

№ 0127692-2415-2036 від 01.03.2021 (квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 93,3 м2 );

№ 0126224-2415-2036 від 01.03.2021 (квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_5 , загальною площею 93,3 м2 );

№ 0126194-2415-2036 від 01.03.2021 (житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_6 , загальною площею 2 231 м2).

24.01.2022 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою доповнено предмет позову, а саме, позивач просить суд додатково скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.12.2021 № 0915931-2416-2036, яке винесено контролюючим органом у зв`язку з виявленою розбіжністю щодо частки права власності на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1, 7 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Спрощене провадження по цій справі відкрито 12.10.2021 року, перше судове засідання призначено на 28.10.2021 року, тоді як заяву про уточнення позовних вимог подано до суду після п`ятого судового засідання - 24.01.2022 року, тобто з порушенням встановленого ч.1 ст. 47 КАС України строку.

Ухвалою суду від 29.09.2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, не прийнято до розгляду та повернуто заяву про уточнення позовних вимог заявнику згідно з положеннями ч.7 ст. 47 КАС України. Копія заяви про уточнення позовних вимог міститься в матеріалах справи. Зважаючи на повернення заяви про зміну позовних вимог, суд розглядає позовну заяву в первинній редакції.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов та додаткових поясненнях у зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2021 року №0126321-2415-2036, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 5 113,86 грн. за 2020 рік, за об`єкт нежитлової нерухомості, який розташований за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 1 355,6 м2.

У додаткових поясненнях представник відповідача повідомив, що податковим органом було виявлено розбіжність щодо частки права власності на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_2 , та винесено нове податкове повідомлення-рішення від 03.12.2021 № 0915931-2416-2036, про що повідомлено позивача листом від 07.12.2021р. №55187/6/20-40-24-16-21.

Відповідно до п.п. 60.1.2 п.60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (п.60.3 ст. 60 ПК України).

Згідно п.п. 1 п.1, п.3 розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 846), податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення.

У випадках, визначених підпунктом 1 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з виявленою розбіжністю щодо частки права власності на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_2 та проведенням позивачу з цих підстав перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, Головним управлінням ДПС у Харківській області листом від 07.12.2021 №55187/6/20-40-24-16-21 повідомлено позивача про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення - рішення від 01.03.2021 року №0126321-2415-2036 та винесення нового податкового повідомлення - рішення від 03.12.2021 року №0915931-2416-2036.

Суд звертає увагу, що заява про уточнення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 03.12.2021 року №0915931-2416-2036 повернута позивачу у зв`язку з недотриманням вимог статті 47 КАС України, про що зазначено вище.

Отже, оскаржуване в цій справі податкове повідомлення - рішення від 01.03.2021 року №0126321-2415-2036 вважається відкликаним в силу положень ст. 60 ПК України та розділу V Порядку № 1204 та не покладає на позивача обов`язку зі сплати податку. Отже в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За положеннями підпунктів 266.3.1-266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Дана норма визначає два джерела отримання відомостей про об`єкт оподаткування - данні з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або оригінали відповідних документів платника податків.

Підставою для розрахунку контролюючим органом суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що належить позивачу, стали інформаційні дані як Державного реєстру речових прав на нерухоме майно так і Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, копії яких відповідачем надано до матеріалів справи.

Між тим, суд зазначає, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних саме Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Щодо податкового повідомлення рішення № 0127692-2415-2036 від 01.03.2021, (об`єкт оподаткування квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 73,1 м2 ), суд зазначає наступне. Судовим розглядом встановлено та визнано представником відповідача в судовому засіданні, що вказаний об`єкт нерухомості дійсно перебував у власності позивача з 2008 року та був нею відчужений на користь іншої особи у 2016 році, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за вказаним об`єктом нерухомості за 2020 рік є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення рішення №0126194-2415-2036 від 01.03.2021р. суд зазначає, що згідно з даними інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії яких містяться у матеріалах справи, стосовно об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_6 , відомості щодо реєстрації права власності вказаного об`єкта за позивачем відсутні.

Враховуючи відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо права власності позивача на зазначений об`єкт житлової нерухомості, суд дійшов висновку про порушення контролюючим органом приписів пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України та відсутність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення №0126194-2415-2036.

Стосовно податкових повідомлень-рішень від 01.03.2021 № 0126196-2415-2036, № 0126195-2415-2036, № 0126224-2415-2036 суд зазначає таке.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності позивача перебувають об`єкти нерухомого майна, що відповідно до вимог пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України підлягають оподаткуванню, зокрема:

-нежитлова будівля, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (право власності за позивачем підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої представником відповідача разом з додатковими поясненнями від 07.11.2022 року, відповідно до якої з 2018 по 2021 рік позивач була власником вказаного майна (стор. 2-3 витягу по об`єкту));

-нежитлові будівлі, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 (право власності за позивачем підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої представником відповідача разом з додатковими поясненнями від 07.11.2022 року, відповідно до якої з 2008 року позивач є власником вказаного майна (стор. 28-29 витягу по об`єкту). Доказів відчуження та будь-якої реконструкції вказаних об`єктів, на яку посилається позивач у позові та його представник в судових засіданнях до суду не надано);

-квартира АДРЕСА_7 (право власності за позивачем підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої представником відповідача разом з додатковими поясненнями від 07.11.2022 року, відповідно до якої з 2013 по 2021 рік позивач була власником вказаного нерухомого майна).

Отже, під час винесення податкових повідомлень-рішень від 01.03.2021 № 0126196-2415-2036, № 0126195-2415-2036, № 0126224-2415-2036 контролюючим органом дотримано норми податкового законодавства щодо обчислення бази оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи свою незгоду з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач додатково посилається на помилковість нарахування податкового зобов`язання з застосуванням максимальної ставки податку, визначеної рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 у розмірі 1%. Позивач вважає, що належні йому будівлі нежитлової нерухомості не відноситься до будівель готельних, офісних, торговельних, для публічних виступів, промислових та складів, а відтак, мають класифікуватися як "інші будівлі" та відповідно ставка для сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за неї становить 0,1%.

Відповідач при цьому зазначає, що ставка податку в 1% застосована правомірно, оскільки позивачем не надано будь-якої технічної документації, з якої вбачається, цільове призначення зазначених будівель, а Державний реєстр речових прав на нерухоме майно такої інформації не містить.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з положеннями п.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" (зі змінами та доповненнями), встановлено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові згідно з додатком 1 цього рішення, яким передбачена ставка податку на нерухоме майно, для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у розмірі 1 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр.

Ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні 1 відсоток; 2) будівлі офісні 1 відсоток; 3) будівлі торговельні 1 відсоток; 4) гаражі 0,1 відсотка; 5) будівлі промислові та склади 0,25 відсотка; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; 8) інші будівлі 0,1 відсотка.

Згідно з підпунктом 14.1.1291. пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

При цьому, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначає Закон України від 01.07.2004 № 1952 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952).

Пунктом 1 ст. 26 Закону № 1952 визначено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі змін ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх змін, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» п. 2 ч. 6 ст. 37, цього закону, вносяться зміни до державного реєстру прав.

Статтею 28 Закону № 1952 визначено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються до такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об`єкта, надається технічний паспорт на такий об`єкт.

Під час проведення державної реєстрації прав до Державного реєстру прав вносяться відомості про об`єкт нерухомого майна відповідно до технічного паспорта на такий об`єкт.

З метою уніфікації об`єктів нерухомості Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації розроблено Методику класифікації будівель за головною класифікаційною; ознакою - їх цільовим функціональним призначенням (далі - Методика).

Оскільки фактичне головне призначення кожного конкретного об`єкта нерухомості обчислюється на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Класифікатором, із використанням Методики ідентифікації за головною класифікаційною ознакою будівель багатофункціонального призначення, то платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за отриманням необхідного висновку щодо ідентифікації об`єкта нерухомості доцільно звертатись до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.

Відтак, платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з метою запобігання невірного обчислення бази оподаткування, повинен звернутися до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду і отримати необхідний висновок щодо віднесення об`єктів нерухомості до відповідного класу Класифікатора та надати його до податкового органу.

Зазначена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду, викладеному ним у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №819/2191/17.

Відповідно до пп. 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 ПК України, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відтак, позивача не було позбавлено можливості надати до податкового органу уточнюючі документи щодо характеристик оподаткованих будівель для вірного розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом застосування вірних коефіцієнтів для обчислення такого податку. Однак, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем вчинялися дії щодо звірки даних для обчислення податку відповідно до податкового законодавства.

Суд також не погоджується з твердженням позивача стосовно дефектів форми оскаржуваних податкових повідомлень рішень, зокрема стосовно не зазначення підстави нарахування податку та відсутності підпису посадової особи відповідача у розрахунку до податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено Наказом Міністерства Фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі - Порядок № 1204).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1204 до податкового повідомлення-рішення зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені (розрахунок пені додається у разі складення податкових повідомлень - рішень за формами «Р»).

Оскаржувані податкові повідомлення - рішення складені за формою «Ф» для платників податків фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового або іншого законодавства.

Відповідно до Додатку 1 до Порядку № 1204 корінець податкового повідомлення рішення, складеного за формою «Ф», не передбачає наявності даних щодо адреси об`єктів житлової та нежитлової нерухомості платника податку та їх типів, а також не має містити обов`язкового детального розрахунку податкового повідомлення-рішення. Крім того, детальний розрахунок виноситься як додаток до податкового повідомлення-рішення, за наявності, і є його невід`ємною частиною, а, отже, не являється окремим документом, що потребує підпису.

Зважаючи на всі встановлені обставини справи, суд дійшов висновку щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 01.03.2021 № 0126196-2415-2036, № 0126195-2415-2036, № 0126224-2415-2036 і, як наслідок, про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_8 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0126194-2415-2036 та №0127692-2415-2036 від 01.03.2021 року, прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1310 (одна тисяча триста десять) грн. 70 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП: 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2022 року.

Суддя Шевченко О.В.