Рішення № 10759544, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/15314.07.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг - 11" До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро Бондар та Бондар"

Про          стягнення 128 471,54 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Лісовський А. А. –представник (дов. б/н від 12.01.2010 р.)

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберіг –11»(далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро Бондар та Бондар" (далі –відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 128471,54 грн. (105494,65 грн. –основний борг, 12361,86 грн. –пені, 1569,41 грн. –3% річних, 9045,62 грн. –збитків від інфляції) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договорів про надання охоронних послуг № 46/0 від 23.06.2006 р. та № 89/0 від 21.05.2008 р.

Ухвалою суду від 20.05.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/153 та призначено розгляд справи на 30.06.2010 р.

Ухвалою суду від 30.06.2010 р. відкладено розгляд справи на 14.07.2010 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 20.05.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/153.

Представник відповідача в судове засідання 14.07.2010 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України ” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.07.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем були укладені договори «Про надання охоронних послуг», а саме: Договір № 46/0 від 23.06.2006 р.; Договір № 89/0 від 21.05.2008 р.

Відповідно до п. п. 1.1 Договору № 46/0 від 23.06.2006 р. предметом договору є те, що відповідач передає, а позивач приймає під охорону будинок, розташований за адресою: м. Київ вул. Жилянська. буд. 30/32.

Відповідно до п. п. 1.1 Договору № 89/0 від 21.05.2008 р. предметом договору є те, що відповідач передає, а позивач приймає під охорону будинок, розташований за адресою: м. Київ вул. Жилянська. буд. 30/32.

На виконання умов договорів позивачем були виконані роботи, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, підписаних сторонами (наявні в матеріалах справи), а саме акти: за 03.2008 р. на суму 10 425,00 коп., 04.2008 р. на суму 10 425,00 коп.; 05.2008 р. на суму 5409,50 коп.; 06.2008 р. на суму 5409,50 грн., 07.2008 р. на суму 10425,00 грн., 08.2008 р. на суму 10425,00 грн., 09.2008 р. на суму 10425,00 грн., 10.2008 р. на суму 10425,00 грн., 11.2008 р. на суму 8085,00 грн., 12.2008 р. на суму 7305,00 грн., 01.2009 р. на суму 7305,00 грн., 02.2008 р. на суму 7305,00 грн. та за 03.2009 р. на суму 4550,65 грн., а всього на суму 107919,65 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався з позивачем.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем згідно вищезазначених договорів становить 105494,65 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 12361,86 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 1569,41 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 9045,62 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 105494,65 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з Договорів, сторонами не передбачено відповідальність за порушення термінів оплати.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 12361,86 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 1569,41 грн., збитків від інфляції –9045,62 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1569,41 грн. та збитків від інфляції у розмірі 9045,62 підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне бюро Бондар та Бондар»(01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 3, кв. 10, Код ЄДРПОУ 33235636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг –11»(01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 12 Б, кв. 27, Код ЄДРПОУ 32980806) 105494 (сто п’ять тисяч чотириста дев’яносто чотири) грн. 65 коп. основного боргу, 1569 (одна тисяча п’ятсот шістдесят дев'ять) грн. 41 коп. 3% річних, 9045 (дев'ять тисяч сорок п’ять) грн. 62 коп. збитків від інфляції, 1161 (одна тисяча сто шістдесят одна) грн. 10 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко