Рішення № 10759486, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/1526.07.10

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В.

При секретарі судового засідання Цибульському Р.М., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хардекс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний"

простягнення 15768,67 грн.

Представники сторін: від позивача Панченко О.М. представник за довіреністю від 17.06.2010 б/н; від відповідачане зявились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хардекс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний"заборгованості на загальну суму 15768,67 грн., у т.ч. 6373,13основного боргу, 7669,13 грн. інфляційні втрати, 409,98 грн. пеню, 1313,43 грн. проценти.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобовязання щодо оплати поставленого товару згідно договору від 15.07.2008. У звязку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження організації за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

15.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хардекс", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний", як покупцем укладено договір № 170/07-08В4 за умовами якого постачальник (позивач у справі) поставляє покупцю (відповідач у справі) товари, а покупець зобовязаний прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. (далі Договір № 170/07-08В4).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2008.

Відповідно до п. 7.1 Договору № 170/07-08В4 строк оплати визначається в п. 2 Угоди про умови, і відраховується з дня виконання постачальником своїх зобовязань з поставки товару.

Згідно з п. 2 Угоди про умови, що є додатком № 1 до договору, строк платежу - 60 днів в період з 01.09.2008 по 01.03.2008 та - 30 днів в період з 01.03.2008 по 01.09.2008.

15.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хардекс", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний", як покупцем укладено договір № 334/0109В4 за умовами якого постачальник (позивач у справі) поставляє покупцю (відповідач у справі) товари, а покупець зобовязаний прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. (далі Договір № 334/0109 В4).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2009.

Відповідно до п. 7.1 Договору № 334/0109 В4 строк оплати визначається в п. 3 Угоди про умови, і відраховується або з дня виконання постачальником своїх зобовязань з поставки товару або з дня продажу покупцем товару споживачу.

Згідно з п. 3 Угоди про умови, що є додатком № 1 до договору, строк платежу 30 днів з дня поставки товару, та 60 днів в період з 01.09.2008 по 01.03.2008.

На виконання умов договору позивач у період з липня 2008 по жовтень 2009 здійснив поставку товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, довіреностями на отримання товарно матеріальних цінностей.

Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату вартості отриманих товарів, частково повернув позивачу товар.

Станом на момент вирішення спору судом, заборгованість відповідача перед позивачем по вказаним договором становить 6373,13 грн.

Відповідачем жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати повної вартості отриманого товару згідно накладних, на підставі яких заявлено позов, не надано.

Відповідач доказів в спростування вказаних обставин до суду не надав, заборгованість не заперечив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості на загальну суму 6373,13 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 6373,13 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин та з урахуванням строків оплати, що передбачені сторонами в договорах позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 6373,13 грн. підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 409,98 грн. та 3% річних у розмірі 1313,43 грн. та інфляційні витрати у розмірі 7669,13 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 17.4 Договору № 172/07-08В4 за порушення строків виконання оплати товару відповідач сплачує неустойку в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочки, якщо розмір неустойки не обмежений законом.

Відповідно до п. 15.4 Договору № 334/0109В4 за порушення строків оплати товару відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд відзначає, що пеня була розрахована по подвійній обліковій ставці НБУ. За розрахунком суду, розмір пені більший ніж той, який просить позивач, однак оскільки суд обмежений предметом позову, а позивач з клопотанням про вихід суду за межі позовних вимог не звертався, то задоволенню підлягає сума пені у розмірі 409,98 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його не вірним. За розрахунком суду, розмір 3% більший ніж той, який просить позивач, однак оскільки суд обмежений предметом позову, а позивач з клопотанням про вихід суду за межі позовних вимог не звертався, то задоволенню підлягає сума 3% у розмірі 1313,43 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд визнає його не вірним, оскільки позивач нараховує індекс інфляції на суму заборгованості збільшену на інфляцію.

За розрахунком суду, розмір інфляційних витрат становить 6603,85 грн. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково, а саме на суму 6603,85 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 10-а, корп. 8, код 34344491 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хардекс" (01021, м. Київ, вул. Миколи Грушевського, 28/2, оф. 43, код ЄДРПОУ 33598178) суму основної заборгованості у розмірі 6373 (шість тисяч триста сімдесят три) грн. 13 коп., інфляційні витрати у розмірі 6603 (шість тисяч шістсот три) грн. 85 грн., 3% річних у розмірі 1313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 43 коп., пеню у розмірі 409 (чотириста девять) грн. 98 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 147 (сто сорок сім) грн. 00 коп. та 220 (двісті двадцять) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти Дата підписання 02.08.10.