Рішення № 10759454, 04.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/31204.08.10

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/312

за позовом Приватного підприємця Микитина Василя Ігоровича

доПриватного підприємства "Ранг"

простягнення 82740,56 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Антонюк О.В. від відповідача - не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватний підприємець Микитин Василь Ігорович (надалі –ПП Микитин В.І.) звернувся в господарський суд міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Ранг" (надалі – ПП "Ранг") про стягнення 69375,56 грн. основної заборгованості, 5855,30 грн. пені, 5827,55 грн. інфляційних витрат, 1682,12 грн. 3 % річних.

В обґрунтування пред’явлених вимог ПП Микитин В.І. посилається на неналежне виконання ПП "Ранг" грошових зобов’язань за договором про надання послуг № 07/04 від 07.04.2009 р.

Ухвалою від 14.05.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Разом з тим, позивачем подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані позивачем матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, дійшов висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому, подана позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, від позивача надійшло клопотання про об’єднання справ в порядку ст. 58 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Зважаючи на те, що в провадженні судді Нарольського М.М. знаходиться тільки справа № 14/312 за позовом ПП Микитина В.І. до ПП «Ранг»про стягнення 82740,56 грн., інших справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони в провадженні судді відсутні, а тому зазначене клопотання позивача про об’єднання справ є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Разом з тим, від відповідача до суду надходили клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи без його участі.

Відповідач 30.06.2010 р. подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнає суму основного боргу та заперечує проти стягнення штрафних санкцій.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.

У судове засідання 04.08.2010 р. з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином в порядку ст. 87 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "Ранг" (замовник) та ПП Микитин В.І. (виконавець) укладено договір про надання послуг № 07/04 від 07.04.2009 р. (надалі –Договір), відповідно до якого замовник дає завдання, виконавець зобов’язується виконати роботу: надати послуги екскаватора САТ-315, та послуги автомашини КРАЗ 6510 для виконання БМР на об’єкті «Готельний комплекс апартаментного типу на 160 місць в урочищі «Сідло»за адресою с. Волосянка Сколівського р-ну Львівського р-ну. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, що діють на підприємстві замовника, а також несе повну відповідальність за техніку безпеки та охорону праці виконаних робіт.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 3.1 Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність роботи до приймання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Договору ПП Микитиним В.І. були виконані роботи на загальну суму 69375,59 грн., що підтверджується підписаним позивачем та відповідачем актом приймання-передачі виконаних робіт від 25.05.2009 р.

Відповідно до зазначеного акту приймання-передачі виконаних робіт позивачем було передано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 69375,59 грн.

Відповідно до п. 2 Договору за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві кошти протягом 5 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Проте, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав своїх грошових зобов’язань належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 69375,59 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 69375,59 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем визнається, а тому підлягає стягненню.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 5855,30 грн. пені, 5827,55 грн. інфляційних витрат, 1682,12 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів вчинення сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання у письмовій формі, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині вимоги про стягнення з відповідача 5855,30 грн. пені.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 5827,55 грн. інфляційних витрат, 1682,12 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ранг" (03148, м. Київ, вул. С. Сосніних, 7 А, код 32424281) на користь Приватного підприємця Микитина Василя Ігоровича (82632, Львівська обл., Сколівський р-н., с. Тухля, код 2718708192) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 69375 (шістдесят дев’ять тисяч триста сімдесят п’ять) грн. 59 коп. основного боргу, 5827 (п’ять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 55 коп. інфляційних витрат, 1682 (одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 12 коп. 3 % річних, 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 85 коп. державного мита, 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Повернути Приватному підприємцю Микитину Василю Ігоровичу (82632, Львівська обл., Сколівський р-н., с. Тухля, код 2718708192) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 80 (вісімдесят) грн., сплачене згідно платіжного доручення від 22.03.2010 р. № 1, оригінал якого зберігається в матеріалах справи № 14/312.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 09.08.2010 р.