Рішення № 10759409, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/13708.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міракс-Груп»

до відповідача Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»

Третя особа: Духанін Денис Валентинович

про визнання недійсним договору

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Божук Д.А.

Представники сторін:

від позивача: Сирота Т.О., довіреність № 27/01/10 від 27.01.2010 року;

від відповідача: не з’явились;

від третьої особи: не з’явились;

08.07.2010 року у судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міракс-Груп»(далі –ТОВ «Міракс-Груп», позивач) звернулось з позовом про визнання договору поруки № 1802-ФО/КЛ_ДП від 08.08.2008р., який укладений з Відкритим акціонерним товариством «БМ Банк»(далі відповідач).

Ухвалою від 11.05.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.06.2010р.

Ухвалою від 17.06.2010р. до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Духаніна Дениса Валентиновича.

Позивач вважає, що оспорюваний договір слід визнати недійсним на підставі ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, згідно якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог закону. Генеральний директор позивача укладаючи договір № 1802-ФО/КЛ_ДП від 08.08.2008р. перевищив свої повноваження.

Відповідач у відзиві повідомив суд, що останній змінив своє найменування, з Відкритого акціонерного товариства «БМ Банк»на Публічне акціонерне товариство «БМ Банк», що є правонаступником усіх прав та обов’язків ВАТ «БМ Банк», та надав відповідні установчі документи на підтвердження, копії яких наявні в матеріалах справи.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти позовних вимог на підставі ст. 241 Цивільного кодексу України, та вважає, що оспорюваний правочин є дійсним, про що свідчать дії позивача, зокрема з грудня 2009р. позивач не здійснював жодних дій щодо визнання цього правочину недійсним, а тому такими діями позивач фактично схвалив та прийняв договір поруки № 1802-ФО/КЛ_ДП від 08.08.2008р. до виконання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Духанін Д.В. в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, про розгляд справи останній повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ «БМ Банк»та громадянином Духаніним Денисом Валентиновичем (третя особа, позичальник) був укладений договір про надання кредиту № 1802-ФО/КЛ від 08.08.2008р., за яким банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в розмірі 25000 дол. США, а позичальник отримує кредит і зобов’язується використовувати кредитні кошти для здійснення операцій із застосуванням платіжної картки та повернути кредит та відсотки за його користування на умовах, передбачених цим договором.

08.08.2008р. між ПАТ «БМ Банк»(кредитор) та ТОВ «Міракс-Груп»(поручитель) та Духаніним Д.В. (боржник) був укладений договір поруки № 1802-ФО/КЛ_ДП, за яким поручитель поручається перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язання за кредитним договором № 1802-ФО/КЛ від 08.08.2008р., а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Оспорюваний договір поруки від імені ТОВ «Міракс-Груп»підписаний генеральним директором Харівом Андрійом Івановичем, що діяв на підставі статуту товариства.

Відповідно до Статут позивача, що діяв на момент укладання договору поруки № 1802-ФО/КЛ_ДП, який зареєстрований 26.06.2007р.(№10741050003023659) Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, зокрема підпунктом 9 п. 7.3 передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства відносяться погодження угод (та надання повноважень на укладання угод), що передбачають укладання господарських договорів на суму більшу ніж 100000,00 грн.

Питання, віднесені до виключної компетенції Загальних зборів учасників не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає що оспорюваний договір від імені позивача підписала Генеральним директором Харівом А.І. з перевищенням повноважень та всупереч п. 7.3 та 8.3 статуту позивача.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, таких правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою, що передбачено п. 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищення повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він , вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.

Судом встановлено, що договір поруки № 1802-ФО/КЛ_ДП від 08.08.2008р. був укладений від імені ТОВ «Міракс-Груп»Генеральним директором Харівом А.І., та скріплений печатками сторін.

Згідно ч.2.ст. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печатками.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи Генеральний директор ТОВ «Міракс-Груп»мав право укладати та підписувати від імені товариства правочини, сума яких не перевищує 100000,00 грн. Натомість ціна спірного Договору значно перевищує суму 100000,00 грн.

Доказів надання повноважень Генеральному директору Харіву А.І. ТОВ «Міракс-Груп»повноважень на укладання та підписання спірного Договору, ціна якого значно перевищує 100000,00 грн. суду не надано.

Судом встановлено, що укладання договору поруки № 1802-ФО/КЛ_ДП, враховуючи п. 7.3 Статуту позивача, генеральний директор ТОВС «Міракс-Груп»Харів Андрій Іванович не мав повноважень, та як вбачається з матеріалів справи погодження на укладання зазначеного договору Загальні збори учасників товариства не надавали, протилежних доказів сторонами суду не надано.

Позивач посилаючись на норми ч. 2 ст. 92 ЦК України та п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003р. № 49», стверджує, що відповідач знав про наявність обмежень у Генерального директора позивача щодо укладання угод, оскільки при відкритті рахунку в банку юридична особа обов’язково надає копію належним чином зареєстрованого установчого документа. Однак судом такі твердження не можуть бути прийняті до уваги, оскільки доказів щодо зазначених обставин позивач не надав, а тому можуть розцінюватися як припущення.

Враховуючи обмеження встановлені п. 7.3 та розділу 8 Статуту позивача щодо повноважень Генерального директора товариства на укладання господарських договорів на суму більшу 100000 грн., вимоги позивача про визнання недійсним договору поруки № 1802-ФО/КЛ_ДП від 08.08.2008р. в силу норм чинного законодавства України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85, 121 ГПК України господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір поруки № 1802-ФО/КЛ_ДП від 08.08.2008р. укладений між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міракс-Груп»(поручитель) та Духаніним Д.В. (боржник).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 33881201, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міракс-Груп»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 34965512, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 06.08.2010р.