Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 23/36205.08.10 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «А1 Груп»
довідкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж - 2»
простягнення 20917,00 грн.
СуддяКирилюк Т.Ю.
Представники сторін: від позивача:не з’явився від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «А1 Груп»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж - 2» заборгованості за договором №1573-5043 від 11.06.2009 року у розмірі 20917,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином здійснив розрахунки за послуги охорони.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року порушено провадження у справі №23/362 та призначено її розгляд на 05.08.2010 року.
Представник Позивача у судове засідання не з’явився.
Представник Відповідача у судове засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.
Ухвала про порушення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 05.08.2010 року оголошено рішення суду.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем та Відповідачем укладено договір №1573-5043 від 11.06.2009 року про надання послуг по охороні об’єкту, відповідно до якого Позивач зобов’язався здійснювати охорону приміщення Відповідача, що знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 152, корпус 2, та у м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100-А, а Відповідач зобов’язався здійснювати оплату наданих послуг.
Згідно пункту 2 додатку до договору №1573-5043 від 11.06.2009 року оплата за послуги охорони перераховується Відповідачем до 5 числа кожного поточного місяця.
На виконання договору №1573-5043 від 11.06.2009 року за період з 30.06.2009 року по 31.10.2009 року Позивачем було надано Відповідачу охоронні послуги на загальну суму 56107,54 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін актами про надані послуги по охороні об’єкта №00006004 від 31.07.2009 року, №00004758 від 30.06.2009 року, №00007448 від 31.08.2009 року, №00007449 від 31.08..2009 року, №00008396 від 30.09.2009 року, №00008397 від 30.09.2009 року, №00008789 від 08.10.2009 року, №00009509 від 31.10.2009 року копії яких залучені до матеріалів справи.
Згідно додаткової угоди №4 від 30.10.2009 року договір №1573-5043 від 11.06.2009 року з 01.11.2009 року розірвано. Відповідач зобов’язаний був перерахувати Позивачу 32406,46 грн. за фактично виконані роботи. Всупереч договірним умовам, Відповідач здійснив часткову оплату наданих йому послуг.
На момент розгляду справи заборгованість Відповідача становить 17406,46 гривень.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Оскільки, факт надання послуг по охороні підтверджено відповідними актами, встановлений договором строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг Відповідачем у повному обсязі суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача 17406,46 грн. вартості наданих послуг підлягає задоволенню.
Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталося не з його вини.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4.2.1 договору №1573-5043 від 11.06.2009 року Відповідач зобов’язався у разі порушення порядку та строків оплати товару сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Позивач заявив вимогу про стягнення пені за період з 06.09.2009 року по 05.03.2010 року на суму 3800,00 грн. та за період з 06.10.2009 року по 05.04.2010 року на суму 13606,46 гривень.
Суд звертає увагу на наступне. Згідно додаткової угоди №4 від 30.10.2009 року до договору №1573-5043 від 11.06.2009 року сторони домовились розірвати договір про надання послуг з охорони об’єкту з 01.11.2009 року.
Правові наслідки розірвання договору передбачені у статті 653 Цивільного кодексу України. Так, згідно з положеннями частини другої цієї статті, у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Оскільки сторони досягли згоди щодо розірвання договору, зобов’язання кожного з них, і зокрема щодо сплати пені припинились.
Таким чином, Позивач має право на нарахування пені у періоди з 06.09.2009 року та з 06.10.2009 року по 30.10.2009 року, тобто до розірвання договору №1573-5043. Провівши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що у період 06.09.2009 року по 30.10.2009 року стягненню підлягають 119,52 грн. , а у період з 06.10.2009 по 30.10.2009 року 198,69 грн. пені.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
380006.09.2009 - 31.10.20095610.2500 %0.056 %*119.52
13606.4606.10.2009 - 31.10.20092610.2500 %0.056 %*198.69 Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зазначені проценти не є неустойкою, (яка пов'язується з невиконанням договірних відносин), а є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.
Перевіривши нарахування трьох процентів річних суд погоджується із розрахунком Позивача.
Щодо стягнення інфляційних втрат, суд звертає увагу на те, що Позивачем невірно визначено середній індекс інфляції, який у період з 06.09.2009 року по 09.06.2010 року становив 1,076 (замість зазначених 1,085) та у період з 06.10.2009 по 09.06.2010 року 1,068 (замість зазначених 1,077 ). Провівши перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що у період 06.09.2009 року по 09.06.2010 року стягненню підлягають 288,80 грн., а у період з 06.10.2009 по 09.06.2010 року 925,24 гривень.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 9000,00 грн. судових витрат за послуги адвоката.
Відповідно до пункту 10 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частині п’ятій статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Відповідного до пункту 12 зазначеного роз'яснення, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Позивачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано копії договору про надання юридичних послуг N20-05 від 20.05.2010 року та платіжне доручення №417 від 07.06.2010 року.
Враховуючи викладене та виходячи з того, що Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 20917,00 грн., суд вважає, що витрати Позивача на оплату послуг адвоката слід покласти на Відповідача в сумі 2 000,00 гривень.
Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «А1 Груп»до відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж - 2»підлягає задоволенню частково.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж - 2» (03037, м.Київ, вул. М. Кривоноса, 19-А, ідентифікаційний код 01414034) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «А1 Груп»(03110, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 5/1, ідентифікаційний код 33945495) 17406,46 грн. (сімнадцять тисяч чотириста шість гривень 46 копійок) основної заборгованості; 318,21 грн. (триста вісімнадцять гривень 21 копійку) пені; 1214,04 грн. (одну тисячу двісті чотирнадцять гривень 04 копійки) інфляційних втрат; 362,73 грн. (триста шістдесят дві гривні 73 копійки) трьох процентів річних; 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) витрат за послуги адвоката; 193,01 грн. (сто дев’яносто три гривні 01 копійку) витрат по сплаті державного мита та 217,77 грн. (двісті сімнадцять гривень 77 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ.
СуддяТ.Ю. Кирилюк
Дата підписання рішення: 09.08.2010 року.
Судове рішення № 10759331, Господарський суд м. Києва було прийнято 05.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 23/362. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: