Рішення № 10759245, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/13908.07.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракт Маркет»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продкомплекс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Божук Д.А.

Представники сторін:

від позивача: Гуцал О.В., довіреність № 0317/1 від 17.03.2010 року;

від відповідача: Майстренко А.А., довіреність від 19.05.2010 року;

08.07.2010 року у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракт Маркет»(надалі ТОВ «Тракт Маркет», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продкомплекс»(надалі ТОВ «Продкомплекс», відповідач) коштів у сумі 14936,80 грн., з них основний борг 13896,38 грн., пеня 434,77 грн., інфляційні втрати 75,40 грн. та 25 % річних 530,25 грн.

В ході розгляду справи, у зв’язку з погашенням заборгованості відповідачем, позовні вимоги уточнювались, згідно з поданою заявою за від 08.07.2010 року на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 850,15 грн. пені, 75,40 грн. інфляційних втрат та 1041,90 грн. 25% річних.

Заява позивача приймається до розгляду судом лише в частині зменшення суми основного боргу, оскільки на вказану суму сплаченого відповідачем товару, що підтверджується банківськими виписками, спору між сторонами не існує, позивач зменшуючи в цій частині позовні вимоги не просить вирішувати спір про стягнення коштів за вже оплачений товар в судовому порядку. Вимоги позивача про стягнення з відповідача збільшеного розміру пені та 25 % річних по сумах заявлених у заяві не можуть бути розглянуті в межах заявленого позову оскільки, в порушення вимог процесуального законодавства, позивачем до клопотання не надано доказів сплати державного мита.

Зазначеними уточненнями позивачем фактично збільшено розмір штрафних санкцій заявлених до стягнення, і розгляд вимог про стягнення штрафних санкцій у збільшеному розмірі не оплачено державним митом у встановленому порядку.

Відповідно до частини 2, 3 статті 46 ГПК України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову. До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

Таким чином, процесуальним законом суд обмежений у прийняті заяв про збільшення позовних вимог без сплати державного мита у встановленому порядку та розмірах.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 15-01/10 від 14.01.2010 року не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків та 25 % річних.

Відповідач під час розгляду справи зазначав про сплату отриманого товару. Провадження у справі порушено ухвалою від 11.05.2010 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

З урахуванням ненадання відзиву на позов, відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2010 року між ТОВ «Тракт Маркет»та ТОВ «Продкомплекс»укладено договір поставки № 15-01/10 за умовами якого постачальник зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов’язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Згідно п. 1.3. договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна за одиницю товару визначаються у рахунках-фактури та остаточно узгоджується сторонами у видаткових накладних.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними: № ТмК-000161 від 02.02.2010 року на суму 1684,46 грн., № ТмК-000171 від 04.02.2010 року на суму 3573,44 грн., № ТмК-000184 від 05.02.2010 року на суму 2583,00 грн., № ТмК-000186 від 05.02.2010 року на суму 1750,00 грн., № ТмК-000218 від 12.02.2010 року на суму 4367,86 грн., № ТмК-000219 від 12.02.2010 року на суму 1226,66 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться у матеріалах справи. Отримання відповідачем зазначеного у накладних товару підтверджується довіреністю серії ЯПИ № 845423 від 01.02.2010 року та останнім не заперечується.

Відповідно до положень п. 9.1 Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін.

За умовами договору (п. 3.3.) оплата за товар здійснюється у безготівковій формі протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною.

Станом на час вирішення спору заборгованість за поставлений товар є погашеною (банківські виписки залучені до матеріалів справи), що сторонами не заперечується, однак строки сплати згідно дат за вказаними у виписках платіжними дорученнями свідчать про порушення відповідачем встановленого договором строку розрахунків.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 3.3. Договору № 15-01/10 від 14.01.2010 року строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних № ТмК-000161 від 02.02.2010 року, № ТмК-000171 від 04.02.2010 року, № ТмК-000184 від 05.02.2010 року, № ТмК-000186 від 05.02.2010 року, № ТмК-000218 від 12.02.2010 року, № ТмК-000219 від 12.02.2010 року, станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснених відповідачем протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару за кожною видатковою накладною.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Як про те погоджено сторонами у п. 7.5 договору у випадку прострочення заборгованості покупець за вимогою постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, до моменту повного тпогашення заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем з урахуванням часткового погашення боргу в період з 13.02.2010 року по 23.02.2010 року за обліковою ставкою 10,25%, встановленою Постановою НБУ № 468 від 10.08.2009 року становить 434,77 грн. та у вказаному розмірі підлягає задоволенню (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений позовній заяві).

          Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору (п. 7.7) сторони передбачили, що у разі якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, постачальник матиме право, крім стягнення передбачених п. 7.5 суми боргу та пені, додатково стягнути з покупця 25% процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення.

З огляду на вищевикладене та наявність факту прострочення сплати суми боргу у періоді 3 13.02.2010 року до 23.02.2010 року, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 75,40 грн., та з розрахунком 25 % річних у розмірі 530,25 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 149,37 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продкомплекс»(03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 72, з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 25413536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракт Маркет»(08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 1-а; 03170, м. Київ, а/с 41 п/р 26001101327177 у відділенні «Святолшинське»ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, ідент. код 33263933) 75,40 грн. (сімдесят п’ять сорок копійок) інфляційних втрат, 530,25 (п’ятсот тридцять гривень 25 копійок) 25 % річних, 434,77 грн. (чотириста тридцять чотири гривні 77 копійок) пені, 149,37 грн. (сто сорок дев’ять гривень 37 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 06.08.2010р.